Чопей Василь
| Чопей Василь | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 жовтня 1856[1] Ромочевиця, Береґ, Угорське королівство |
| Помер |
23 червня 1934[1] (77 років) Будапешт, Угорське королівство |
| Поховання | Фаркашреті[2][3] |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | перекладач, педагог |
| Знання мов | русинська, російська і угорська |
Васи́ль Чопе́й (Ласлов) (угор. Csopey László; 1 жовтня 1856, Ромочевиця — 23 червня 1934, Будапешт) — педагог родом з с. Ромочевиця на Мукачівщині, учитель гімназії в Будапешті, упорядник підручників для народних шкіл Закарпаття (1881 — 1990), серед них українська читанка.
Біографія[ред. | ред. код]
Чопей уклав і видав «Русько-мадярський словарь» («Rutén-magyar szótár», 1883), побудований на березькій говірці з додатком багатьох українських слів, уживаних в Галичині, а також деяких російських. Словник був ніби відповіддю на «Русско-мадярский словарь» О. Митрака (1881), що в основному базувався на російській мові. У великій передмові до словника Чопей доводив незалежність української мови.
У мовних дискусіях на Закарпатті в 1920-1930-их роках українська «партія» опиралася на традиціях Чопея, тоді як москвофіли використовували Митрака.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Німчук В. В. Чопей Василь // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
