Василівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василівський район
Vasylivskiy rayon gerb.png Vasylivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2320900000
Утворений: 1923
Населення: 64 875 (01.09.2014)
Площа: 1620 км²
Густота: 40.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6175
Поштові індекси: 71600—71674
Населені пункти та ради
Районний центр: Василівка
Міські ради: 2
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Міста: 2
Смт: 1
Села: 35
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 71600, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Василівка, вул. Чекістів, 4, 7-27-36
Веб-сторінка: Василівська РДА
Голова РДА: Грачов Сергій Володимирович
Голова ради: Джуган Сергій Васильович

Васи́лівський райо́н — район у північно-західній частині Запорізької області. Районний центр: місто Василівка. Населення становить 65 295 (на 1 жовтня 2013). Площа становить 1620 км². Утворено 1923 року.

Географія[ред.ред. код]

Фізична географія[ред.ред. код]

Загальна площа — 1621 км², що становить 6,3% території області. Межі району: на півдні Михайлівський район, на заході — Великобілозерський та Кам'янко-Дніпровський, на півночі — Запорізький, на сході Оріхівський та Токмацький райони. Кількість населення — 68,7 тис. ос.

На території району розташовані 38 населених пунктів, що підпорядковані двом міським, одній селищній і 12 сільським радам.

Площа району становить 162 тис. 145 га., сільгоспугідь — 108 тис. 210 га., пасовищ — 8 тис. 237 га. Площа зрошувальних земель становить 30 тис. 524 га.

За характером місцевості район ділиться на кілька частин: західна частина з рівнинним рельєфом місцевості, східна частина району відрізняється від західної великою балкою, яка бере початок у с. Бурчак Михайлівського району і впадає в плавні.

Ландшафтно-кліматична локалізація — степова рівнина, прорізана ярами. Клімат помірно-континентальний: сухий, жаркий влітку; помірно холодний з частими відлигами взимку. Середня температура повітря + 9,2 +10. Середньорічні опади: 20,9 мм. Направлення вітру: східний, північно-східний. Сила вітру: від 5 до 6 м/сек. Висота над рівнем моря: 200 м.

Водні ресурси[ред.ред. код]

Джерелами централізованого водопостачання є 68 артезіанських свердловин. На території Василівського району протікають річки: Суха (8,1 км), Велика Білозерка (17,1 км), Чокрак (2,6 км), Карачекрак (9,9 км), Янчекрак (7,6 км). Ставки розташовані на території Василівської міської ради (три ставки, площею 2; 2,9; 5,0 га), в с. Переможне (4,5 га), с. Червоноармійське (2,0 га), с. Павлівка (два ставки 2,0; 0,8 га), с. П'ятихатки (1,0 га), с. Кам'янське (21,9 га), с. Мала Білозерка (два ставки 38,5; 216,7 га), с. Лугове (два ставки 5,5; 3,7 га), с. Верхня Криниця (1,0 га), с. Улянівка (16,5 га), с. Ясна Поляна (6,4 га), с. Балки (18,2 га), смт Степногірськ (7,1 га), с. Маячка (21,9 га). Територія [[Каховське

Лісові ресурси[ред.ред. код]

Землі держлісфонду в районі становлять 5378 га. водосховище|Каховського водосховища]] на території Василівської міської ради становить 7340 га.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Родовища корисних копалин місцевого значення, а саме, залізної руди, розташовані на території Малобілозерської сільської ради; марганцевої руди — на території Степногірської селищної ради.

Історія[ред.ред. код]

Василівський район засновано в 1923 році. Адміністративним центром району стало село Василівка.

По характеру місцевості район ділиться на три частини: західна частина з рівнинним рельєфом місцевості, східна частина району відрізняється від західної великою балкою, яка бере початок у с. Бурчак Михайлівського району і впадає в плавні, по цій балці було розташоване село Василівка.

У 1775 році після ліквідації Запорізької Січі почався процес розподілу Запорізьких земель у власність поміщикам.

Одним з перших в черзі на нові землі, особливо ті, що знаходились на колишній татарській території нижче річки Конки, був Василь Степанович Попов — правитель канцелярії Г. А. Потьомкіна.

У 1770 році В. С. Попов отримав землі, які були розмежовані, видана межова книга і план. Всього Попов отримав 43 тисячі десятин землі. Запорізькі поселення, які тепер опинилися на землях Попова, перетворилися в слободи і поселення. Так, на ім'я власника з'являється слобода Василівка, поселення Янчекрак, Карачекрак, Скельки, Маячки, далі Еристівка та інші.

З 1791 року в слободі Василівка почалось активне будівництво.

У 1796 році після смерті Катерини II і приходом на престол імператора Павла I, В. С. Попов направився у 1799 році у своє імення.

З кінця XVIII століття Василівка починає розростатися.

У 1831 році, як центр управління всіма землями Попових, Василівка переведена в розряд містечок.

У 1874 році, з відкриттям Лозово-Севастопольської залізної дороги, яка пройшла через Василівку, і появленням станції «Попово», товарність і прибуток імення значно збільшилося.

Після Жовтневої революції 1917 року в Україні була проведена територіально-адміністративна реформа.

Відповідно постанови ВЦЦИК від 7 березня 1923 року у склад Запорізького округа, окрім інших районів, увійшов і Василівський район. Василівський район створений 1923 року у складі Запорізької округи Катеринославської губернії.

10 січня 1939 року Василівський район переданий з Дніпропетровської області до Запорізької області. У 1941-43 роках Василівський район входив до Гальбштадтського повіту Дніпропетровського генерального округу.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на на 2 міські ради, 1 селишну раду і 11 сільських рад, які об'єднують 38 населених пунктів та підпорядковані Василівській районній раді. Адміністративний центр — місто Василівка[1].

Сільське господарство[ред.ред. код]

На території району на протязі 2011 року здійснювало свою виробничу діядьність 164 сільгосппідприємства із них:

  • ТОВ — 21
  • Приватних підприємств — 9
  • Кооперативів — 7
  • Фермерських господарств — 127

Станом на 01.01.2012 року по Василівському району обліковується — 108,1тис.га сільськогосподарських угідь із них:

  • рілля — 95,9 тис. га
  • сіножаті — 0,9 тис. га
  • пасовища — 8,3 тис. га
  • багаторічні насадження — 2,9 тис.га

У поточному році у розпорядженні сільськогосподарських підприємств знаходилося 62,1 тис. га сільськогосподарських угідь району, з них 61,1 тис.га. ріллі

Посівна площа сільськогосподарських культур у 2011 року становила 53,9 тис. га (що на 2,1 тис. га більше за посівну площу минулого року), в тому числі

  • зернових і зернобобових — 32,7 тис. га (що на 2,6 тис. га більше ніж у минулому році),
  • технічних — 19,9 тис. га (що на 5,1 тис. га менше торішніх показників).

Провідні сільськогосподарські підприємства[ред.ред. код]

  • Агрофірма «Злагода»
  • ТОВ «Деметра»
  • Сільськогосподарський Виробничий Кооператив «Перемога»
  • Приватне орендне підприємство «Агровиробнича Фірма ім. Чапаєва»
  • ТОВ «Промінь»
  • ТОВ Сільськогосподарська Торгівельно-Виробнича Компанія «Деметра Регіон»
  • Сільське Споживче Товариство «Вітім»
  • ПП «Аванта-Агро»
  • Сільськогосподарський Виробничий Кооператив «Орлянський»
  • ПП «Лев»
  • ТОВ Агропромислова Компанія «Істок»
  • Приватне Орендне Підприємство Агровиробнича Фірма «Злагода»
  • ПП Агрофірма «Зевс»
  • ТОВ «Ексім-Агро»
  • ТОВ «Приват-Агро»
  • ТОВ Агрофірма «Лан»
  • Сільськогосподарський Виробничий Кооператив «Іскра»
  • Сільськогосподарський Виробничий Кооператив «Еристівка»
  • СВК ім. Ватутіна

Промисловість[ред.ред. код]

Структура випуску промислової продукції характеризується такими показниками:

  • добувна промисловість — 94,4%
  • переробна промисловість — 4,0%, з неї:
    • виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 1,8%
    • виробництво м'яса та м'ясних продуктів — 1,6%
    • виробництво олії та тваринних жирів — 0,2%
  • легка промисловість — 0,6%
  • виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції — 0,1%
  • металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів — 0,9%
  • машинобудування — 0,6%
  • виробництво та розподілення електроенергії, газу та води — 1,6%

Промисловими підприємствами району за 11 місяців 2011 року було реалізовано продукції (товарів, послуг) у відпускних цінах на суму 1662,4 млн грн., що становить 2,4% обсягу всієї реалізованої продукції в цілому по області, та на 13,7% більше торішнього показника.

Найвагомішим видом діяльності в районі була і залишається добувна промисловість, яка становить 94,4% в загальнорайонному обсязі реалізації промислової продукції.

Обсяги реалізації промислової продукції по галузям за 11 місяців поточного року складають:

  • добувна промисловості 1569,7 млн грн.;
  • переробна промисловості 66,5 млн грн.;
  • легка промисловості 10,7 млн грн.;
  • металургійна промисловість 14,5 млн грн.;

Провідні промислові підприємства[ред.ред. код]

  • ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»
  • ВАТ «Завод Будівельно-Опоряджувальних Машин»
  • ВАТ «Василівський Завод Технологічного Обладнання»
  • ТОВ Завод «Будмаш»
  • ПМВКП «Ассоль»
  • ВАТ «Василівський Авторемонтний Завод»
  • ВАТ «Василівський Комбікормовий Завод»
  • ЗАТ «Стептехсервіс»
  • ВАТ «Завод Залізобетонних Конструкцій № 9»
  • ВАТ «Василівський Хлібокомбінат»

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Спеціалістів готують Василівський аграрний та Дніпрорудненський індустрі-альний технікуми. Працюють 32 загальноосвітні школи, 2 професійних ліцеї, 5 музичних та 1 художня школи, 8 сільських будинків культури, 1 міський клуб, Центр культури та дозвілля у Василівці, палац культури «Гірник» у м. Дніпрорудне, 30 бібліотек, серед яких Василівська районна центральна бібліотека (сайт бібліотеки http://bibvas.ucoz.ua/), Василівська районна центральна бібліотека для дітей(сайт бібліотеки http://rdbibvas.ucoz.ua/), 7 кіноустановок та кінотеатр «Сучасник».

Рекреаційні ресурси[ред.ред. код]

На території Василівського району розташовано кілька рекреаційних ресурсів:

Туристичний потенціал[ред.ред. код]

Території та об'єкти природно-заповідного фонду[ред.ред. код]

  • Орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»
  • Ландшафтний парк «Панай»
  • Степногірський ботанічний заказник
  • Ландшафтний заказник «Лісовий масив на Лисій горі»
  • Герпетологічний заказник
  • Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
  • Ботанічний заказник «Балка Тупік»
  • Ботанічний заказник "Ділянка «Ясне»
  • Ботанічний заказник «Схил балки»
  • Ландшафтний заказник «Крутосхили Каховського водосховища»
  • Джерело Андрія Первозваного
  • Дно Понтійського моря
  • Парк «Дружба»
  • Байрачно-степовий берег Каховського водосховища (територія Національного заповідника «Великий Луг», парк «Панай»)
  • Скелянські штольні

Заклади культури і мистецтв[ред.ред. код]

  • Балківський сільський історико-краєзнавчий і етнографічний музей
  • Малобілозерська обласна естетична гімназія «Дивосвіт» Запорізької обласної ради
  • Культурно-розважальний центр зоокутка
  • Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»
  • Дніпрорудненський краєзнавчий музей

Історико-архітектурні споруди[ред.ред. код]

  • Залишки Василівського Свято-Петропавлівського храму (фундамент з підвалами), сімейний склеп Попових з похованнями
  • Вітряний млин, 1903 р.
  • Механічний млин І пол. XIX ст. та садиба мирошника, 1846 р.
  • Будинок земської школи, 1890 р.
  • Будинок земської лікарні, 1890-ті рр.
  • Будинок поштово-телеграфної контори, 1875 р.
  • Комплекс споруд садиби поміщика, кінець XVIII ст.
  • Комплекс споруд садиби поміщика Попова, 1884 — 1894 рр.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]