Василіск звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василіск звичайний
Василіск звичайний
Василіск звичайний
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Інфраряд: Iguania
Родина: Шоломові ящірки (Corytophanidae)
Рід: Василіск
Вид: Василіск звичайний
Біноміальна назва
Basiliscus basiliscus
Linnaeus, 1758
Синоніми
Lacerta basiliscus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Basiliscus basiliscus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Basiliscus basiliscus

Василіск звичайний (Basiliscus basiliscus) — представник роду василісків з родини Шоломових ящірок. Має 2 підвиди. Інша назва «ящірка Ісуса Христа».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина цього василіска коливається може сягати до 2,5 м, при цьому хвіст становить від 70—75% довжини. Втім середня довжина цієї ящірки 80 см. Вага до 0,5 кг. Спостерігається статевий диморфізм — самці значно більші за самиць. Морда тупа, очі витягнуті. На голові розташовано великий шкіряний виріст на кшталт гребня, такий самий гребінь тягнеться по середині уздовж спини. Самці також мають високі гребені на голові і хвості. Тулуб стрункий та кремезний. Хвіст віялоподібний. Кінцівки гарно розвинуті. Задні лапи, які більші за передні, мають лускаті смуги з боків третього, четвертого і п'ятого пальців. на цих лапах дуже довгі пальці, особливо четвертий. Має великого рота з пилкоподібними зубами, які знаходяться на внутрішній частині щелепи.

Колір шкіри від коричневого до оливково—зеленого з білими, кремовими або жовтими смугами на верхній губі, ще одна смуга йде вздовж обох боків тіла. Черево жовтого забарвлення.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє зарості вдовж тропічних річок, озер. Зустрічається до висоти 1200 м над рівнем моря. Активний вдень. Добре бігає. Розвиває швидкість до 11 км на годину. Непогано лазає по вертикальній поверхні. Часто гріється на сонці, розташовуючись на гіллях дерев, що звисають над водою на висоті до 20 м.

Звичайний василіск найбільш відомий своєю здатністю бігати по воді. Це здебільшого трапляється при небезпеці. в цьому випадку він прискорюється, наближаючись до найближчої водойми й після цього продовжує бігти на задніх лапах. Бігати по воді дозволяють великі лапи, які оснащені шкіряними клапанами й перетинками вздовж ніг, які не дозволяють потонути. під час бігу по воді середня швидкість становить 8,4 км на годину. Звідси й походить назва "ящірка Ісуса Христа".

Також звичайний василіск може залишатися під водою до півгодини.

Харчується комахами, квітами, дрібними хребетними, зокрема зміями, птахами, а також яйцями та рибою.

Це яйцекладна ящірка. Самки відкладають до 10-20 яєць. На рік буває до 3 кладок. Через 3 місяці з'являються молоді василіски довжиною 37—43 мм з вагою 2 г.

Середня тривалість життя становить 7 років у неволі, у природньому середовищі трохи менше.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у Центральній та Південній Америці.

Підвиди[ред.ред. код]

  • Basiliscus basiliscus basiliscus
  • Basiliscus basiliscus barbouri

Джерела[ред.ред. код]

  • Böhme, W. 1975. Indizien für natürliche Parthenogenese beim Helmbasilisken, Basiliscus basiliscus (Linnaeus 1758) Salamandra 11: 77-83
  • Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.