Вассиян Юліян
| Юліян Вассиян | |
| Народився | 12 січня 1894 Колоденці Жовківського повіту (тепер Львівська область) |
| Помер | 3 жовтня 1953 |
| Країна | |
| Приналежність | |
Юлія́н Вассия́н (*12 січня 1894 Колоденці Жовківського повіту, нині: Львівської області—†3 жовтня 1953, США) — український публіцист, громадський і політичний діяч, філософ, ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Народився 12 січня 1894 в сім'ї вчителя народних шкіл Івана Вассияна; його мати — Вільгельміна (з дому Урбан).
У 1914 Юліян Вассиян вступив до Легіону Січових стрільців, пройшов усю воєнну кампанію УСС і Української Галицької Армії, брав участь у військових діях на теренах Наддніпрянської України.У 1920—22 роках опинився в польському таборі для полонених у Домб'ю.
[ред.] Навчання, університети
У таборах для інтернованих вояків Армій УНР і УГА на теренах Польщі і Чехословаччини виникла ціла громадсько-культурна інфраструктура зі збереження української ідентичності і розвитку національної ідеології. Колишні солдати тапер ставали публіцистами, редакторами, письменниками, дослідниками, мистецькими і літературними критиками, філософами.
З 1922 р. Ю. Вассиян навчався у Львівському таємному університеті. Тут він займає посаду університетського референта в Українській крайовій студентській раді, яка займалася організацією студентства і співпрацювала з підпільною Українською військовою організацією на чолі з Є. Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації.
У 1924 р. Ю. Вассиян переїхав на студії до Праги та відразу став одним з лідерів Групи української націоналістичної молоді, почав друкуватися у її органі — журналі «Національна думка».
[ред.] Вассиян — ідеолог націоналізму
У 1927 Вассиян уже сприймався в націоналістичному середовищі як чільний ідеолог і був делегований на 1-у Конференцію українських націоналістів у Берліні, котра мала підготувати платформу для об'єднання різних націоналістичних підпільних організацій в одну структуру.
У 1928 відбулася 2-а Конференція українських націоналістів у Празі, на якій Ю. Вассияна делеговано на майбутній Конгрес українських націоналістів (Відень, 27 січня — 3 лютого 1929 р.) вже як головним ідеологом. Саме на Конгресі було засновано ОУН і на ньому Ю. Вассиян виголосив знамениту доповідь «Ідеологічні основи українського націоналізму» («Розбудова нації». — 1929. — № 3-4).
Конгрес призначив Вассияна керівником ідеологічної секції ОУН; тоді ж і з'явилася його брошура «Програма виховання в ОУН». У 1930 р. закінчив Карлів університет у Празі, студіювавши перед тим паралельно філософію й слов'янську філологію в празькому німецькому університеті й українському педагогічному інституті. Докторська дисертація — «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики».
1930 р. Ю. Вассиян переїжджає до Перемишля і редагує газету «Український голос».
[ред.] Суди і тюрми
2 листопада 1931 р. у Бродах Ю. Вассияна арештувала польська поліція у справі т.зв. «конгресівців» — виявлених нею учасників Конгресу ОУН 1929 р. Після судового процесу у Львові в 1932 Ю. Вассиян разом з групою чільних діячів ОУН : Осипом Бойдуником, Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — відбув 4-річне ув'язнення в тюрмах Львова і Дрогобича, де відзначався, за спогадами чільного діяча ОУН Зиновія Книша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в'язничної поведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до друзів.
Юліян Вассиян відбував ув'язнення Вийшовши на волю у 1935 р., Юліян замешкав у свого батька у м. Броди, таємно підтримуючи контакт з підпіллям ОУН. З початком світової війни у 1939 його знову арештувано і відправлено в концтабір в Березі Картузькій.
[ред.] Війна й еміграція
«Золотий вересень» застав Вассияна у Бродах, куди провід ОУН, усвідомлюючи особливу важливість філософа для націоналістичного руху, вислав спеціальну групу бойовиків із завданням перевести його за кордон та надати йому можливість вільно працювати: у Кракові його чекала чиста квартира й акуратно приготовлені рукописи з минулих літ.
Вибух німецько-радянської війни знову повернув його на рідну землю, до Львова, Бродів. У ці роки Ю. Вассиян активно готував теоретичні й пропагандивні матеріали для Проводу ОУН під керівництвом Андрія Мельника. У січні 1944 р. його арештувало гестапо і він опинився в концтаборі в м. Брец біля Берліна. У 1945 опинився на волі: до 1950 р. жив у різних містах Баварії, опісля переїхав у м. Чикаго в США, де й помер 3 жовтня 1953 р.
[ред.] Творчий доробок
Ю. Вассин написав ряд праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940).
[ред.] Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Вассиян Юліян |