Васубандгу
| Васубандгу | |
|---|---|
| санскр. वसुबन्भु | |
 Скульптура Васубандгу (Монастир Кофуку) | |
| Народився |
4 століття Пешавар, Імперія Гуптів, Індія[1] або Гандхара, Пакистан |
| Помер | 4 століття |
| Місце проживання | Гандгара |
| Діяльність | буддистський монах |
| Відомий завдяки | завдяки розвитку секти йогачара |
| Вчителі | Penchen Mi Wang Gad[2] |
| Відомі учні | Lobpön Gangwa Peld[2], Sthiramatid[2], Дігнага[2], Drachompa Chö Kyobd[2] і Arya Vimuktisenad[2] |
| Знання мов | санскрит |
| Magnum opus | Абгідгармакоша, Vimśatikāvijñaptimātratāsiddhid і Triṃśikā-vijñaptimātratād |
| Посада | Zen Patriarchd |
| Конфесія | Йогачара |
| Брати, сестри | Асанга |
Васуба́ндгу[3] (? — ?) — гандхарський буддистський мислитель 4 століття, один із центральних теоретиків школи йогачара, молодший брат мислителя Асанги.
Короткі відомості[ред. | ред. код]
Васубандгу народився у 1-й половині 4 століття у країні Гандхарі, місті Пурушапурі[4], у сім'ї брахмана[5] Каучіки. В юнацькому віці він потрапив у монастир буддистської школи Сарвастівади, течії хінаяни, де вивчав Абгідгарму за зводом Махавібхаші. Незадоволений навчанням, Васубандгу вирішив зібрати матеріали про Абгідгарму самостійно і написав у віршах трактат «Абгідгарма-коша» зі своїми коментарями. У трактаті містився детальний огляд предмету, а також критика окремих положень Махавібхаші з позицій школи Саутрантіка, з вчителями та представниками якої він активно спілкувався.
Під час роботи над «Абгідгарма-кошею» Васубандгу подорожував різними містами і монастирями Індії. Зустрівшись зі своїм учителем Буддхамітрою, він критикував махаяну. Вістря критики було скероване на трактат його брата Асанги про систему йогачара, який Васубандгу вважав занадто громіздким і складним. Проте згодом молодий критик сам навернувся до махаяни. Згідно з буддистськими переказами одного разу Асанга, вдаючи з себе хворого, викликав Васубандгу до рідного міста і нав'язав йому діалог. Розмова велася про махаяну і молодший брат зрозумів її переваги перед хінаяною. Швидко опанувавши махаяністське вчення, Васубандгу каявся у своїму минулому невігластві так, що навіть збирався відрізати собі язика, але Асанга запропонував йому використовувати його для поширення опанованого вчення. Васубандгу послухався і після смерті Асанги написав коментарі до багатьох махаянстських сутр, а також власні трактати. Вивчаючи махаяну, він упорядкував коментарі до Акшаяматрінірдеша-сутри і Даша-бхуміки, а потім зайнявся детальним описом фундаментальних основ йогачари.
Після написання «Абгідгарма-коші» Васубандгу користувався популярністю при дворі правителів династії Гупта — Вікрамадіт'я і Баладіт'я. У біографіях Васубандгу докладно розповідається, як він багаторазово перемагав в інтелектуальних суперечках з представниками різних шкіл і отримував від правителів великі грошові винагородження. Зокрема, у переказах Чандра Гупта II нагородив його 300 тисячами золотих монет за перемогу над школою самкх'я. Ставши багатим, Васубандгу використовував гроші для заснування нових монастирів і благодійної діяльності. За це після смерті його було визнано бодхісаттвою, а у деяких сектах — другим буддою після Шак'ямуні.
Помер Васубандгу у 80-річному віці, наприкінці 4 століття. Його трактати «Трімшіка» (唯識三十頌) і «Вімшатіка» (唯識二十頌) справили великий вплив на розвиток східноазійського буддизму. Серед фундаментальних праць Васубандгу вирізяють:
- Махаяна-самграха (Mahāyāna-samgraha)
- Даша-бхумікабхас'я (Daśabhūmikabhāsya)
- Чатухшатака-шастра (Catuhśataka-śāstra)
- Махаяна шатадхарма-пракашамукха шастра (Mahāyāna śatadharmā-prakāśamukha śāstra)
- Амітаюс-сутропадеша (Amitayus sutropadeśa)
- Сукхавати-в'юхопадеша (Sukhāvatī-vyūhopadeśa)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Stanford Encyclopedia of Philosophy — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
- ↑ а б в г д е Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
- ↑
санск. वसुबन्भु Vasubandhu Васубандгу кит. 世親
天親
婆藪般豆
婆藪般頭Shìqīn
Tiānqīn
Pósǒubāndòu
PósǒubāntóuШіцинь
Тяньцинь
Посоубандоу
Посоубантоукор. 世親
天親
婆藪般豆
婆藪般頭세친 Сечхін яп. 世親
天親
婆藪般豆
婆藪般頭せしん
てんじん
ばすばんず
ばすばんずСедзін
Тендзін
Хадзубандзу
Хадзубандзу - ↑ Сучасний Пешавар, Пакистан.
- ↑ За іншими відомостями кшатрія.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.?)
- (рос.) Васубандху. Энциклопедия абхидхармы, или Абхидхармакоша. Разделы I – IV. / Перевод с санскрита, введение, комментарий и реконструкция системы Е.П.Островской и В. И. Рудого. – Москва.: Научно-издательский центр «Ладомир», 1998 – 2001.
- (рос.) Васубандху. Энциклопедия буддийской канонической философии (Абхидхармакоша). Разделы V – VI / Перевод с санскрита, введение, комментарий и реконструкция системы Е.П.Островской и В. И. Рудого. – СПб., Издательство Санкт-Петербуржского университета, 2006.
Посилання[ред. | ред. код]
- Енциклопедія «Кругосвет» [Архівовано 21 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія Васубандгу [Архівовано 8 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Електрониий словник буддизму (Впишіть «guest» у userID) (англ.)
|
