Ватермаль-Буафор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комуна
Ватермаль-Буафор
нід. Watermaal-Bosvoorde
фр. Watermael-Boitsfort
Прапор Герб
Прапор
Герб
Ратуша в комуні Ватермаль-Буафор.
Ратуша в комуні Ватермаль-Буафор.

Координати 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 4.417° сх. д. / 50.800; 4.417Координати: 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 4.417° сх. д. / 50.800; 4.417

Країна Бельгія Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Бургомістр Март Пейфа (фр. Martine Payfa (станом на 2012 рік)
Перша згадка 1132
Площа 12,93 км²
Населення 24249 [1]  (2011)
Густота населення 1,9 осіб/км²
Національний склад фламандці, валлони
Поштовий індекс 1170
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21017 [1]
Офіційний сайт http://www.watermael-boitsfort.be/ (нід.), (фр.)
Ватермаль-Буафор (Бельгія)
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор (Брюссельський столичний регіон)
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор
Ватермаль-Буафор на карті Брюсельського столичного регіону.

Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА: [ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə] Аудіо вимоваопис файлу, фр. Watermael-Boitsfort МФА: [wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) - одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).

Назва[ред.ред. код]

Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об’єднанням двох самостійних населених пунктів – Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort – 1227 року [2]

В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966), [3], Watremale (1138, [4] 1191 [3]), Watermale (1162, [3] 1180, [4] 1221 [3]), Watermala (1222 [4] [3]), Watermalle (1271 [4]).

У сучасній голандській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові – Watermael.

На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. Alphonse Wauters), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства). [4] За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).

Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. Maurits Gysseling, фр. Maurits Gysseling) висловив думку про те, що назва походить від слова “вода". [3]

Походження назви Босфорде у голандському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще меньш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай). [5]

Історія[ред.ред. код]

Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль - на півночі, а Буафор - на півдні відносно один одного. Перша згадка про Ватермаль відноситься до 888 року, а про Буафор - до 1227 року. Села були розділені поміж собою полем. Тим не меньш вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем відносились до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церква, розташована у Ватермалі, була збудована у 10 або 11 столітті.

У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, в яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.

Населення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  2. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
  3. а б в г д е Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 [1] [2]
  4. а б в г д Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. [3]
  5. Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169. [4]