Ватермаль-Буафор
Комуна
 Координати 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 4.417° сх. д.Координати: 50°48′ пн. ш. 4°25′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 4.417° сх. д.
|
.svg){kind=small}
Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА: [ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə] 
вимоваопис файлу, фр. Watermael-Boitsfort МФА: [wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) - одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).
Зміст |
Назва [ред.]
Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об’єднанням двох самостійних населених пунктів – Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort – 1227 року [2]
В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966), [3], Watremale (1138, [4] 1191 [3]), Watermale (1162, [3] 1180, [4] 1221 [3]), Watermala (1222 [4] [3]), Watermalle (1271 [4]).
У сучасній голандській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові – Watermael.
На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. Alphonse Wauters), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства). [4] За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).
Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. Maurits Gysseling, фр. Maurits Gysseling) висловив думку про те, що назва походить від слова “вода". [3]
Походження назви Босфорде у голандському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще меньш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай). [5]
Історія [ред.]
Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль - на півночі, а Буафор - на півдні відносно один одного. Перша згадка про Ватермаль відноситься до 888 року, а про Буафор - до 1227 року. Села були розділені поміж собою полем. Тим не меньш вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем відносились до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церква, розташована у Ватермалі, була збудована у 10 або 11 столітті.
У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, в яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.
Населення [ред.]
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
- ↑ Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
- ↑ а б в г д е Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 [1] [2]
- ↑ а б в г д Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. [3]
- ↑ Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169. [4]
|
|||||
