Ватутіне

Ватутіне
Герб Ватутіного
Ватутіне на карті Звенигородського району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Черкаська область
Район/міськрада	Ватутінська міська рада
Код КОАТУУ	7110200000
Засноване	1947 року.
Статус міста	з 1952 року
Населення	17 805 (2011)
Площа	10,89 км²
Поштові індекси	20250
Телефонний код	+380-4740
Координати	49°00′43″ пн. ш. 31°04′17″ сх. д.
Висота над рівнем моря	127 м
Водойма	Шполка
День міста	остання неділя серпня, день Шахтаря
Відстань
Найближча залізнична станція	Багачеве
До обл./респ. центру
- фізична	86 км
- залізницею	117 км
- автошляхами	117 км
До Києва
- фізична	162 км
Міська влада
Адреса	м.Ватутіне, проспект Дружби,8
Міський голова	Василь Олександрович Гончаренко

Вату́тіне — місто обласного підпорядкування в Черкаській області, центр міськради, до якої входить також село Скаливатка. Розташоване за 12 км на південь від міста Звенигородка та за 86 км на південний захід від обласного центра — міста Черкаси. Населення — 17805 чоловік.

Назва міста походить від прізвища радянського полководця часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу Миколи Федоровича Ватутіна, війська якого відвоювали Звенигородський район у німецьких окупантів у 1944 році, завершивши Корсунь-Шевченківську військову операцію.

Історія

У післявоєнний час з метою вирішення проблеми забезпечення населення місцевим побутовим паливом замість соломи та привезеного з Донбасу кам'яного вугілля. Місто засновано 1947 року в зв'язку з освоєнням Юрківського буровугільного родовища поблизу села Юрківки, саме тому місто протягом майже 50 років називали "шахтарським".

Технічною базою було трофейне устаткування, вивезене з Німеччини. Комплекс складався з унікального відвального моста з вбудованим роторним екскаватором, екскаваторів видобутку, ТЕЦ і фабрики брикета. Виходи буровугільного родовища відпрацьовувалися як відкритим, так і підземним способом. Для будівництва міста був побудований цегляний завод і деревообробний комбінат.

19 квітня 1949 року територію робітничого поселення, яке називали "Шахтинським" перетворено в селище міського типу і надано назву Ватутіне.

У травні 1952 року селище Ватутіне віднесене до категорії міст районного підпорядкування.

26 червня 1992 року місто отримало статус міста обласного підпорядкування.

1970 року в результаті невдалої реконструкції відвального моста (подовження роторної стріли) і варварської експлуатації (в зимовий час не був залитий спирт в систему гідроопор моста) металоконструкція завдовжки 300 метрів звалилася. Оскільки до того часу основні запаси вугілля були вичерпані, повільне, але невідворотне згасання комплексу стало неминучим. У подальші роки видобуток проводився невеликими шахтами, і до початку 90-х років вугільний комплекс був закритий.

Протягом майже шістдесяти років місто поступово розширялося, охоплюючи новими вулицями і площами все більшу територію рівної чорноземної ділянки між селами Юрківка і Скаливатка.

Промисловість

Місто представлено слідуючими підприємствами у промисловості:

харчова:

• ПАТ «Ватутінський м’ясокомбінат»,
• ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат»,
• ПП «Імпульс»,
• ТОВ «Агропром-В».

чорна металургія:

• ПАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів»;

деревообробна:

• ТОВ «Гален-1».

приладобудівна, машинобудівна, металообробна:

• ПрАТ «Ватутінський ремонтно-механічний завод».

виробництво будівельних матеріалів

• ТОВ «Ватутінський комбінат будівельних матеріалів» (виробництво цегли).

Транспорт

Через Ватутіне проходить неелектрофікована залізнична колія Одеської залізниці, що з'єднує вузлові станції Цвіткове та Христинівку. В самому місті є залізнична станція Багачеве.

З міської автостанції курсують регулярні автобусні рейси, як внутрішньообласні, так і міжобласні, зокрема існує сполучення з Києвом.

Спорт

В радянський період у футболі містечко на обласній арені представляв ФК «Шахтар», який ставав володарем Кубка області в 1962, 1964, 1966 роках та чемпіоном Черкаської області в 1959, 1961, 1963 роках.

З 2001 року в місті базується футбольний клуб «Ретро», міжнародний дитячо-юнацький турнір «Кубок Ретро», організатором якого виступає саме клуб і який традиційно проводиться з 2003 року, відомий за межами України. За роки проведення турніру, його учасниками були близько 450 команд із України, Угорщини, Росії, Білорусі, Латвії та інших держав.

Доросла команда «Ретро» з 2012 року виступає в Аматорській футбольній лізі.

Персоналії

З міста Ватутіне походить Заслужений журналіст України Щербина Володимир Анатолійович.

Міський парк

Міський парк Ватутіного належить до природно-заповідного фонду України і визнаний парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва. Оголошено об'єктом ПЗФ рішенням Черкаської обласної ради від 27.06.72 р. № 367. Площа 31,88 га.

Джерела

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
• Блажко П.Ф. Ватутіне: Іст. нарис. – Черкаси: Сіяч, 2001. – 159с.
• Ватутіне: вчора і сьогодні. Історія міста в нарисах і спогадах. - Київ: Колорит, 2007. - 176с.
• Бурій В.М. Твоє Ватутіне від А до Я: корот. словник-довід. / Валерій Бурій - Ватутіне-Черкаси: Витоки, 2003. - 20 с.
• Бурій В.М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 1 / Валерій Бурій. - Черкаси: Вертикаль, 2008. - 71 с.: фотогр.
• Життєві істини Валерія Бурія : зб. ст. і матеріалів. - Черкаси: Вертикаль, 2012. - 51 с. : іл. - (Подвижники краєзнавства Черкащини).
• Бурій В. Міський парк - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення у м. Ватутіне Черкаської області // Свояк Н.І., Фоміна Н.М. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Черкаської області. - Черкаси: Вертикаль, 2012. - С. 93-94.
• Бурій В. Зелені скарби Ватутіного / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2011. - 22 лип. - С. 4.
• Бурій В. Вулиці рідного міста / Валерій Бурій // Місто робітниче. - 2008. - 28 берез. - С. 8; 2 берез. - С. 4; 22 лют. - С. 4.
• Бурій В. Ватутіне літературне / Валерій Бурій // Шевченків край ( Звенигородка). - 1997. - 19 лют. - С. 2.
• Бурій В. Серед сотні найвпливовіших українців - наші земляки / Валерій Бурій // Місто робітниче. - 2011. - 4 лист. - С. 4.

Інтернет-ресурси

• vatutino2005.narod.ru сайт міста Ватутіне
• [1]