Ватутіне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ватутіне
Vatutine coa.jpg
Герб Ватутіного
Ватутіне
Ватутіне на карті Звенигородського району
Ватутіне на карті Звенигородського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район/міськрада Ватутінська міська рада
Код КОАТУУ 7110200000
Засноване 1947 року.
Статус міста з 1952 року
Населення 17 805 (2011)[1]
Площа 10,89 км²
Поштові індекси 20250
Телефонний код +380-4740
Координати 049.012 0031.07149°00′43″ пн. ш. 31°04′17″ сх. д. / 49.011944° пн. ш. 31.071389° сх. д. (G)Координати: 49°00′43″ пн. ш. 31°04′17″ сх. д. / 49.011944° пн. ш. 31.071389° сх. д. (G)
Висота над рівнем моря 127 м
Водойма Шполка
День міста остання неділя серпня, день Шахтаря
Відстань
Найближча залізнична станція Багачеве
До обл./респ. центру
 - фізична 86 км
 - залізницею 117 км
 - автошляхами 117 км
До Києва
 - фізична 162 км
Міська влада
Адреса м.Ватутіне, проспект Дружби,8
Міський голова Василь Олександрович Гончаренко

Вату́тіне — місто обласного підпорядкування в Черкаській області, центр міськради, до якої входить також село Скаливатка. Розташоване за 12 км на південь від міста Звенигородка та за 86 км на південний захід від обласного центра — міста Черкаси. Населення — 17805 чоловік.

Назва міста походить від прізвища радянського полководця часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу Миколи Федоровича Ватутіна, війська якого відвоювали Звенигородський район у німецьких окупантів у 1944 році, завершивши Корсунь-Шевченківську військову операцію.

Зміст

[ред.] Історія

У післявоєнний час з метою вирішення проблеми забезпечення населення місцевим побутовим паливом замість соломи та привезеного з Донбасу кам'яного вугілля. Місто засновано 1947 року в зв'язку з освоєнням Юрківського буровугільного родовища поблизу села Юрківки, саме тому місто протягом майже 50 років називали "шахтарським".

Технічною базою було трофейне устаткування, вивезене з Німеччини. Комплекс складався з унікального відвального моста з вбудованим роторним екскаватором, екскаваторів видобутку, ТЕЦ і фабрики брикета. Виходи буровугільного родовища відпрацьовувалися як відкритим, так і підземним способом. Для будівництва міста був побудований цегляний завод і деревообробний комбінат.

19 квітня 1949 року територію робітничого поселення, яке називали "Шахтинським" перетворено в селище міського типу і надано назву Ватутіне.

У травні 1952 року селище Ватутіне віднесене до категорії міст районного підпорядкування.

26 червня 1992 року місто отримало статус міста обласного підпорядкування.

1970 року в результаті невдалої реконструкції відвального моста (подовження роторної стріли) і варварської експлуатації (в зимовий час не був залитий спирт в систему гідроопор моста) металоконструкція завдовжки 300 метрів звалилася. Оскільки до цього часу основні запаси вугілля були вичерпані, повільне, але невідворотне згасання комплексу стало неминучим. У подальші роки видобуток проводився невеликими шахтами, і до початку 90-х років вугільний комплекс був закритий.

Зараз на території міста діє група компаній "Ватутінський хліб" (http://vhlib.com.ua) і декілька малих підприємств. місто Ватутіне славиться своїми хлібобулочними виробами, а також тортами і печивом ТМ "Чарівниця", що відомі не тільки в Черкаській, а й в інших областях.

Протягом майже шістдесяти років місто поступово розширялося, охоплюючи новими вулицями і площами все більшу територію рівної чорноземної ділянки між селами Юрківка і Скаливатка.

[ред.] Транспорт

Через Ватутіне проходить неелектрофікована залізнична колія Одеської залізниці, що з'єднує вузлові станції Цвіткове та Христинівку. В самому місті є залізнична станція Багачеве.

З міської автостанції курсують регулярні автобусні рейси, як внутрішньообласні, так і міжобласні, зокрема існує сполучення з Києвом.

[ред.] Персоналії

З міста Ватутіне походить Заслужений журналіст України Щербина Володимир Анатолійович.

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

[ред.] Література

  • Блажко П.Ф. Ватутіне: Іст. нарис. – Черкаси: Сіяч, 2001. – 159с.
  • Ватутіне: вчора і сьогодні. Історія міста в нарисах і спогадах. - Київ: Колорит, 2007. - 176с.

[ред.] Інтернет-ресурси


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами