Вахнянин Анатоль Климович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вахнянин Анатоль Климович
Anatole Vakhnianyn.jpg
Анатоль Климович Вахнянин
Народився 19 вересня 1841(1841-09-19)
Сєнява
Помер 11 лютого 1908(1908-02-11) (66 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Національність Українець
Діяльність громадсько-політичний діяч, композитор, педагог, журналіст.
Alma mater Віденський університет
Партія «Народна Рада»
перший голова товариства «Просвіта»

Анато́ль (Наталь) Климович Вахня́нин (* 19 вересня 1841 — † 11 лютого 1908) — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Сєняві недалеко Перемишля.

3 1852 р. навчався у Перемишльській гімназії.

18591863 — вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю.

1865 — організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях.

Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, 1867 року організував студентське товариство «Січ» і став його першим головою.

Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії.

Співорганізатор і перший голова товариства «Просвіта» (8 грудня 18681869).

Тісно співпрацював з комісією з написання українських підручників для народних і середніх шкіл.

18671870 — редактор «Правди», «Письма з Просвіти» (18781879), співредактор «Діла», організатор і керівник музично-хорових товариств «Торбан» (1870) і «Боян» (1891).

24 жовтня 1885 разом з Юліаном Романчуком організував народовську політичну організацію «Народна Рада», яка продовжила ідеї Головної Руської Ради.

1890 — разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики «нової ери», яка мала б сприяти унормуванню українсько-польських відносин у Галичині.

18941900 — депутат Віденського парламенту.

1903 року заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові (пізніше — Львівська консерваторія) та став його першим директором.

Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств.
Портрет Анатоля Вахнянина намалював художник Корнило Устиянович.[1]

Творчий доробок[ред.ред. код]

Автор опери «Купало» (18701892, поставлена 1929 року в Харкові), музики до драм Тараса Шевченка «Назар Стодоля», Федора Заревича «Бондарівна», хорів, пісень, а також літературних творів — «Три тополі», «Оповідання і гуморески» (1902), «Споминів з життя» (1908), шкільних підручників.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Устиянович Корнило Миколайович / Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4. — ISBN 978-966-528-279-2. — Т. 3: П-Я. — 2008. — 708 c. с.500