Вахнянин Анатоль Климович
| Вахнянин Анатоль Климович | |
[[Зображення:
 Анатоль Климович Вахнянин |
|
| Народився | 19 вересня 1841 Сєнява |
|---|---|
| Помер | 11 лютого 1908 (66 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Національність | Українець |
| Діяльність | громадсько-політичний діяч, композитор, педагог, журналіст. |
| Alma mater | Віденський університет |
| Партія | «Народна Рада» |
| перший голова товариства «Просвіта» | |
Анато́ль (Наталь) Климович Вахня́нин (* 19 вересня 1841 — † 11 лютого 1908) — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст.
Біографія [ред.]
Народився в селі Сєняві недалеко Перемишля.
3 1852 р. навчався у Перемишльській гімназії.
1859–1863 — вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю.
1865 — організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях.
Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, 1867 року організував студентське товариство «Січ» і став його першим головою.
Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії.
Співорганізатор і перший голова товариства «Просвіта» (8 грудня 1868–1869).
Тісно співпрацював з комісією по підготовці українських підручників для народних і середніх шкіл.
1867–1870 — редактор «Правди», «Письма з Просвіти» (1878–1879), співредактор «Діла», організатор і керівник музично-хорових товариств «Торбан» (1870) і «Боян» (1891).
24 жовтня 1885 разом з Юліаном Романчуком організував народовську політичну організацію «Народна Рада», яка продовжила ідеї Головної Руської Ради.
1890 — разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики «нової ери», яка мала б сприяти унормуванню українсько-польських відносин в Галичині.
1894–1900 — депутат Віденського парламенту.
1903 року заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові (пізніше — Львівська консерваторія) та став його першим директором.
Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств.
Творчий доробок [ред.]
Автор опери «Купало» (1870–1892, поставлена 1929 року в Харкові), музики до драм Тараса Шевченка «Назар Стодоля», Федора Заревича «Бондарівна», хорів, пісень, а також літературних творів — «Три тополі», «Оповідання і гуморески» (1902), «Споминів з життя» (1908), шкільних підручників.
Література [ред.]
- Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.138.
- Батенко Т. Анатоль Вахнянин: біля джерел національного відродження. — Львів, 1998.
