Вацлав Серпінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ва́цлав Серпі́нський (пол. Wacław Sierpiński; * 14 березня 1882(18820314) — † 21 жовтня 1969) — видатний польський математик.

Математик Вацлав Серпінський

Біографія[ред.ред. код]

Народився Вацлав Серпінський 14 березня 1882 р. у Варшаві. Батько його був лікарем. Читати і писати хлопчик навчився ще до школи. У гімназії Вацлав виявив особливий інтерес і здібності до вивчення математичних дисциплін.

У 1900 р. Серпінський успішно закінчив гімназію і вступив на фізико-математичний факультет Варшавського університету. На той час у Варшавському університеті бракувало викладачів-професорів. Царський уряд Росії уникав призначати професорів-поляків в цей університет, побоюючись їх політичної неблагонадійності, а професори-росіяни йшли туди неохоче. У 1896 р. викладати математичні дисципліни у Варшавський університет був призначений молодий доктор математичних наук, геніальний український математик Георгій Феодосійович Вороний, який тільки-но закінчив Петербурзький університет. В цей час на фізико-математичному факультеті працювало лише два професори. Георгій Феодосійович добре розумів прагнення польського студентства до незалежності і свободи.

Молодий професор з усією енергією взявся налагоджувати нормальну роботу факультету — він читав лекції з кількох математичних дисциплін, писав для студентів підручники, видавав свої лекції і вів семінарські заняття. Вороний звернув увагу на здібного й активного студента, що дуже цікавився математикою і працював в його семінарі. Це був Вацлав Серпінський. Професор уважно стежив за успіхами Серпінського і уже в 1904 р. запропонував йому написати перший науковий твір з галузі теорії чисел. Студент Серпінський блискуче справився з цією темою і за написану працю був нагороджений Радою університету золотою медаллю.

Наступив буремний 1905 рік. По всій Росії почались революційні виступи. Ця хвиля захопила й Варшаву. Студенти, разом з революційними робітниками і населенням Варшави, вийшли на демонстрацію. Царський уряд за допомогою поліції і солдатів жорстоко придушив усі виступи. Університет майже на два роки був закритий.

Студенту В. Серпінському, який брав активну участь у демонстраціях, довелося залишити Варшаву і переїхати до Кракова, який в той час знаходився на території Австро-Угорської імперії. Там він вступив до Ягеллонського університету, заснованого ще в 1364 р. У цьому стародавньому університеті через два роки Серпінському було надано звання доктора філософії.

Ще через два роки (1908) В. Серпінського призначили доцентом до Львівського університету, в якому він зайняв посаду професора. Серпінський першим у Львові викладав теорію множин, теорію функцій дійсної змінної та аналітичну теорію чисел, разом з Юзефом Пузиною керував математичним семінаром. Студенти розмножували лекції Серпінського літографським способом, пізніше багато з цих лекцій були надруковані.

В ці роки у Львівському університеті навчався Зарицький Мирон Онуфрійович, український математик, який під впливом В Серпінського визначив напрямок подальшої наукової роботи.

Поряд з читанням лекцій Серпінський продовжував власні дослідження і в 1907 р. видав перший великий науковий твір з теорії множин та її застосування до різних галузей математики (топології, теорії функцій дійсної змінної тощо). У 1911 р. Краківська Академія Наук нагородила його премією за праці, опубліковані в 19091910 pp., а в 1913 р. Серпінський був відзначений за твір «Нариси теорії множин».

Наближався 1914 p., рік початку першої світової війни. Царський уряд вживав заходів до «очищення» свого тилу від «підозрілих» елементів близьких до майбутнього фронту областей. Професор Серпінський був висланий у Вятку, а потім жив у Москві. Відірваний від рідної землі і улюбленої праці, В. Серпінський тяжко переживав, цю незаслужену кару. Проте в цей час відбувається його зближення з деякими видатними російськими математиками, зокрема з професором Лузіним.

Повернутися до Польщі В. Серпінський зміг лише після революції 1917 р. в Росії. Він прибув туди в 1918 р. і почав викладати математичні дисципліни у Варшавському університеті. Професор Серпінський розгорнув велику організаторську роботу, щоб нормалізувати й налагодити роботу всіх відділів університету. Насамперед він дбав про поповнення професорського складу свого факультету. Серед його студентів було багато обдарованих людей, і деякі з них пізніше стали відомими математиками (Куратовський, Заранкевич, Попруженко та інші).

Під час другої світової війни багато вчених Польщі загинули. Одних замучили нацисти в концентраційних таборах, інших знищили в газових камерах. Університетські приміщення були зруйновані, бібліотеки спалені.

Серпінському пощастило врятуватись, переховуючись на підпільних квартирах. Він і там знаходив час і працював із своїми студентами.

Після звільнення Польщі Радянською Армією з лютого 1945 р. Серпінський почав працювати в Краківському університеті, а восени того самого року переїхав до Варшави і став викладати математичні дисципліни у Варшавському університеті. Викладацьку і наукову роботу Серпінського у 1949 р. відзначив уряд ПНР, присудивши йому Державну премію.

У 1952 р. Серпінського обрано віце-президентом Польської Академії Наук, заснованої на базі Краківської Академії наук, яка існувала майже 80 років. У 1948 р. за ініціативою і активною участю В. Серпінського було організовано Державний математичний інститут, який мав проводити дослідження у галузі теорії множин, топології, функціонального аналізу, теорії функцій дійсної змінної і геометрії чисел.

Серпінського заслужено вважають батьком польської школи математиків. Помер він у 1969 р. Усе своє довге життя Вацлав Серпінський віддав благородному служінню науці.

Наукові інтереси[ред.ред. код]

Коло математичних проблем, які розробляв В. Серпінський, дуже широке. Деякі результати його досліджень стали класичними і ввійшли до підручників. Так, у топології з його ім'ям зв'язано поняття криволінійних трикутників Серпінського.

В математиці широко відома крива на площині, так званий «килим Серпінського».

Майже всі проблеми, над якими працював В. Серпінський, успадковані ним від його учителя, геніального українського математика професора Г. Ф. Вороного. Науковій розробці цих тем він присвятив майже 700 праць. Крім того, Серпінський написав 30 університетських підручників і багато популярних монографій і статей.

Деякі з них перекладені на російську мову: «Піфагорові трикутники» (1959 p.), «100 простих, але водночас і важких питань арифметики» (1961 p.), «Про розв'язування рівнянь у цілих числах» (1961 р.) та ін. Велику увагу приділяв В. Серпінський і виданню періодичної математичної преси.

Див. також[ред.ред. код]