Ващук Владислав Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Владислав Ващук
Vladyslav Vashchuk5.JPG
Особові дані
Повне ім'я Владислав Вікторович Ващук
Дата народження 2 січня 1975(1975-01-02) (39 років)
Місце народження Київ, Україна
Зріст 180 см
Вага 72 кг
Прізвисько Якір
Позиція центральний захисник
Юнацькі клуби
«Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1993

1993—2003
2003
2004—2005
2005—2008
2008—2009
2008—2010
2010—2011
Україна ЦСК ЗСУ
(перехідна ліга)
Україна «Динамо» К
Росія «Спартак» М
Україна «Чорноморець»
Україна «Динамо» К
Україна «Львів»
Україна «Чорноморець»
Україна «Волинь»
5 (0)

200 (8)
25 (1)
24 (1)
54 (1)
11 (2)
30 (3)
24 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996–2007 Україна Україна 63 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Владисла́в Ві́кторович Ващу́к (* 2 січня 1975, Київ) — колишній український футболіст, захисник. Колишній гравець збірної України, найбільше відомий виступами за «Динамо» (Київ).

Біографія[ред.ред. код]

Вихованець ДЮСШ СКА та ДЮСШ «Динамо» (Київ). У «динамівській» школі свого часу зібрався талановитий колектив хлопців 1975 р.н., зокрема Олександр Шовковський, Сергій Федоров та Олег Венглинський. Юнаки виступали на міжнародних турнірах, а згодом на базі вихованців школи сформували «Динамо-3». У сезоні 1992/93 Ващук грав за другу, третю «динамівські» команди і київський ЦСК ЗСУ (Центральний спортивний клуб Збройних Сил України).

25 вересня 1993 року провів першу гру у головній команді «Динамо» (проти «Буковини»)[1]. Поступово Владислав став незамінним гравцем в обороні.

Футболку збірної України вперше одягнув 9 квітня 1996 р. у товариському матчі Молдова — Україна (2:2).

У період найвищих досягнень киян у кінці 90-х років (чвертьфінал Ліги чемпіонів 1997/98 та півфінал 98/99) пару центральних оборонців Олександр Головко — Владислав Ващук вважали однією з найнадійніших у Європі. Інколи Владислав виступав на полі і на інших місцях — опорного півзахисника чи правого захисника.

Пізніше нестабільність гри Ващука та зниження її якості змушували тренерів «Динамо» дедалі частіше садити захисника на лаву запасних. Оговтавшись після травми Владислав у 2003 р. підписав контракт з московським «Спартаком» — одвічним суперником «біло-синіх». Такий вчинок викликав багато негативних відгуків з київського навколофутбольного оточення. Українець провів у Москві лише рік, а потім його гра перестала задовольняти вимоги керівництва і нового головного тренера.

Близько року Ващук шукав нову команду. Побував на перегляді у «Ганновері», «Майнці», «Феєноорді» та кількох інших клубах. Зрештою, він перейшов до одеського «Чорноморця» — оборонець вже не був таким швидким, як на початку кар'єри, але з'явився досвід та залишилося вміння передбачати і «читати» події на полі.

Влітку 2005 р. Владислав Ващук повернувся до київського «Динамо». Але стосунки з уболівальниками стали дуже напруженими — після матчів у складі «Спартака» і «Чорноморця» — традиційних недругів динамівських уболівальників, захисника у колах фанатів почали називати «Іуда»[2][3]

Ветеран покинув команду після приходу у 2008 р. нового наставника Юрія Сьоміна, який відразу почистив ряди колектив від футболістів, котрі не відповідають рівню першої команди. Під час міжсезоння влітку 2008 певний час тренувався з одеським «Чорноморцем», а згодом прийняв пропозицію дебютанта української Прем'єр-ліги ФК «Львів».

Досвідчений гравець став одним із лідерів команди і в деяких іграх навіть носив капітанську пов'язку «Львова», але взимку 2008/09 внаслідок фінансово-економічної кризи фінансові можливості ФК «Львів» зменшилися[4] і нові умови не задовольнили футболіста. Він виявив бажання покинути команду і підтримував форму спочатку разом з командою «Львова», а згодом самостійно на базі «Динамо» у Конча-Заспі[5]. На початку березня Ващук з'явився в одеському «Чорноморці» і головний тренер «моряків» висловив надію дозаявити захисника за «Чорноморець» у чемпіонаті України.[6]

За підсумками сезону 2009–2010 «Чорноморець» покинув українську еліту. Оскільки Владислав не захотів грати у першій лізі, нового контракту він не підписав, ставши вільним агентом. Певний час тренувався з київським «Арсеналом», але не підійшов клубу[7]. 13 липня 2010 підписав контракт з луцькою «Волинню»[8][9].

За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Влітку 2012 року був призначений радником президента запорізького «Металлурга».

У лютому 2013 призначений спортивним директором київського «Арсенала»[10].

Статистика виступів[ред.ред. код]

Клубна[ред.ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Динамо 1993-94 24 0 4 1 - - 28 1
1994-95 31 3 6 0 7 0 44 3
1995-96 10 0 - - - - 10 0
1996-97 21 2 1 0 2 0 24 2
1997-98 23 1 4 0 9 1 36 2
1998-99 25 1 7 0 13 1 45 2
1999-00 20 1 2 0 12 1 34 2
2000-01 21 0 - - 8 0 29 0
2001-02 20 0 5 0 8 0 33 0
2002-03 5 0 - - - - 5 0
Спартак 2003 25 1 2 0 2 0 29 1
Чорноморець 2004-05 18 1 0 - - - 18 1
2005-06 6 0 - - - - 6 0
Динамо 2005-06 24 1 3 0 - - 27 1
2006-07 13 0 6 1 - - 19 1
2007-08 17 0 3 0 3 1 23 1
Львів 2008-09 11 1 1 0 - - 12 1
Чорноморець 2008-09 8 1 - - - - 8 1
2009-10 22 2 - - - - 22 2
Волинь 2010-12 26 2 2 0 - - 26 1
Всього за Динамо 254 9 41 2 62 4 357 15
Всього за кар'єру 368 16 46 2 64 4 478 22

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]