Ваєнга Олена Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Ваєнга
рос. Елена Ваенга
Основна інформація
Повне ім'я Олена Володимирівна Хрульова
Дата народження 27 січня 1977(1977-01-27) (47 років)
Місце народження Сєвероморськ, Мурманська область, РРФСР
Роки активності 1996 — тепер. час
Громадянство СРСР і Росія
Професія співачка, поетеса, піаністка, композитор, актриса[1]
Інструменти фортепіано
Мова російська
Жанр романс, авторська пісня, російський шансон, фолк, поп
Псевдоніми Елена Ваенга
Нагороди
vaenga.ru
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Олена Володимирівна Ваєнга (рос. Елена Владимировна Ваенга, справжнє прізвище Хрульова (рос. Хрулёва); 27 січня 1977, Сєвероморськ, Мурманська область) — російська співачка, авторка і композиторка пісень, акторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 27 січня 1977 року в Сєвероморську (Ваєнга — назва Сєвєроморська до 1951 року), до 16 років жила в селищі В'южний (нині Сніжногорськ) Мурманської області. В наш час[коли?] проживає в Санкт-Петербурзі.

Цивільний чоловік і продюсер — Іван Матвієнко. Дід Олени з боку матері — контрадмірал Північного флоту Василь Семенович Журавель.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Першу пісню «Голуби» написала в 9 років, стала переможцем Всесоюзного конкурсу молодих композиторів на Кольському півострові. Має класичну музичну освіту. Після школи приїхала в Санкт-Петербург, де закінчила музичне училище імені М. А. Римського-Корсакова по класу фортепіано, отримавши диплом педагога-концертмейстера. Факультативно займалася вокалом.

З дитинства мріяла стати акторкою, тому після музичного училища поступила в Театральну академію (ЛГИТМИК) на курс Г. Тростянецького, але провчилася лише два місяці, оскільки її запросили до Москви записувати перший альбом. Альбом був записаний, пісні стали співати Олександр Маршал, Тетяна Тішинська, групи «Стрілки», «Сонечко» та інші відомі виконавці.

Однак московський творчий період тривав лише один рік, після чого повернулася до Петербурга. Тут вона дізналася, що в Балтійському інституті економіки, політики і права на кафедрі театрального мистецтва набирає курс П. С. Вельямінов, і в 2000 пішла вчитися до нього. Закінчивши курс, отримала диплом за фахом «драматичне мистецтво». Свій драматичний талант співачка проявляє в антрепризній виставі «Вільна пара» у парі з однокурсником Андрієм Родімовим (режисер Катя Шімілева).

Концертує з 19 років. Вона — лауреат Санкт-Петербурзького конкурсу «Шлягер года 1998» з піснею «Циган», лауреат конкурсу «Достойная песня 2002». Учасник концертів-фестивалів «Весна романса» в БКЗ «Октябрьский», «Вольная песня над вольной Невой», «Невський бриз». Давала сольні концерти в ДК імені М. Горького, багато гастролює по країні. Щорічно з нагоди свого дня народження в кінці січня дає концерти в БКЗ «Октябрьский» (Санкт-Петербург).

У 2009 отримала свій перший приз «Золотой граммофон» за пісню «Курю». У 2010 вдруге отримала премію «Золотой граммофон» за пісню «Аэропорт». У цьому ж році Олена Ваєнга вперше стала лауреатом фестивалю «Пісня року», виконавши пісню «Абсент».

12 листопада 2010 року Олена Ваєнга дала перший за свою концертну діяльність сольний концерт у Державному Кремлівському Палаці. Телетрансляція концерту пройшла на Першому каналі 7 січня 2011 року.

Написала близько 800 пісень. Північ і його простори стали одним із лейтмотивів її творчості. У репертуарі співачки — власні пісні, старовинні російські романси, сучасні романси, балади, народні пісні.

Санкції[ред. | ред. код]

Ваєнга Олена за підтримку Путінського режиму, та розповсюдження матеріалів, які містять таку інформацію, чим підривають демократичні процеси та інституції в Україні додана до санкційних списків.[2]

6 січня 2023 року додана до санкційних списків України.[3]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 2003 — Портрет
  • 2003 — Флейта 1
  • 2004 — Флейта 2
  • 2005 — Белая птица
  • 2006 — Шопен
  • 2007 — Absenta
  • 2007 — Дюны
  • 2007 — The Best
  • 2008 — Клавиши

Концерти на DVD[ред. | ред. код]

  • 2007 — Концерт на день народження (DVD5 + 2 CD)
  • 2009 — Концерт «Желаю солнца» (2 DVD5)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Елена Ваенга - Фотографии, биография, фильмография - Афиша
  2. ↑ ХРУЛЬОВА Олена Володимирівна / ВАЄНГА Олена - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ваєнга_Олена_Володимирівна&oldid=41193667