Вбивство!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вбивство!
англ. Murder!
Murder! 1930.jpg
Жанр детектив
Режисер Альфред Гічкок
Продюсер Джон Максвелл
Сценарист Альфред Гічкок
Волтер Майкрофт
Альма Ревілл
У головних
ролях
Герберт Маршалл
Нора Барінг
Оператор Джек Кокс
Композитор Джон Рейндерс
Кінокомпанія British International Pictures
Тривалість  104 хв.
Мова  Англійська
Країна  Велика Британія Велика Британія
Рік  1930
IMDb ID 0021165

«Вбивство!» (англ. Murder!) — художній фільм режисера Альфреда Гічкока 1930 року, екранізація роману Клеменс Дейн і Хелен Сімпсон «У справу вступає сер Джон» (Enter Sir John).

Сюжет[ред.ред. код]

У звірячому вбивстві прими драматичного театру Едни підозрюють її приятельку актрису Діану Барінг (Нора Барінг). Всі докази проти неї: тіло жертви виявляють у кімнаті, в якій сиділа Діана, поруч з нею знаходилося знаряддя вбивства - кочерга, сукня Діани забруднена в крові, на столі - абсолютно порожня пляшка бренді. За словами сласниці квартири, де стався злочин, нічого окрім гучних жіночих голосів з кімнати не було чути. Підозрювана повторює слідству і присяжним, що вона дійсно прийшла до Едни на розмову, але більшу частину бесіди з нею абсолютно не пам'ятає. Звинувачення ж вважає, що Діана здійснила вбивство під впливом випитої нею пляшки бренді і особистій неприязні, банальної заздрості до більш вдалою ​​актрисі. Присяжні йдуть на нараду, і лише три голоси заперечують проти її винуватості. Серед тих, хто вважав, що вона невинна, був і відомий актор сер Джон Мен'є (Герберт Маршалл). Але і він, піддавшись загальному настрою присяжних, підписується під обвинувальним вердиктом. Діану чекає шибениця. Тінь сумніву сера Джона змушує його почати пошуки мотиву злочину, і він намагається відновити картину останніх секунд життя Едни.

У ролях[ред.ред. код]

Художні особливості[ред.ред. код]

Один з ранніх звукових детективів Альфреда Гічкока. Новаторство Гічкока проявилося в тому, що вперше в кіно за кадром були озвучені думки героя. Ще один помітний прийом: камера показує кімнату, де тільки що присяжні винесли вердикт, але глядач чує голос судді із залу засідання, який оголошує винуватість Діани. Чудова робота оператора Джека Кокса, який працював згодом з Гічкоком і в інших стрічках, включаючи «Леді зникає », тонкий психологічний вибір музичного супроводу (фрагментів П'ятої симфонії Бетховена і прелюдії до «Трістана та Ізольди» Ріхарда Вагнера, так само як і оригінальна музика не включеного в титри композитора Джона Рейндерса), акторська робота - все це робить фільм визначним не тільки для шанувальників Гічкока.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Це була перша роль Герберта Маршалла в звуковому кіно.
  • «...У фільмі є епізод, коли Герберт Маршалл під час гоління слухає по радіо музику... У студії, позаду декорації ванної кімнати розташовувався оркестр з тридцяти чоловік. Адже звук записувався тоді синхронно, в момент зйомки, прямо на майданчику...» (Альфред Гічкок[1])

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Трюффо:Кінематограф по Гічкоку