Вбивство Оксани Макар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксана Макар, жертва резонансного злочину в Миколаєві, який стався 9 березня 2012.

Зґвалтува́ння та вби́вство Окса́ни Мака́р — злочин, який стався 9 березня 2012 року в місті Миколаїв. Відповідно до повідомлень ЗМІ, троє хлопців заманили на квартиру «знайому одного з них» 18-річну (народилась 11 червня 1993) Оксану Макар, яку зґвалтували, а потім, оскільки вона кликала на допомогу, один з них задушив її. Потім усі втрьох пішли шукати «місце для трупа», коли повернулися, дівчина дихала, але її задушили вдруге — дротом. Далі втрьох (замотавши дівчину в простирадло та дві наволочки) винесли дівчину до будівельного майданчика і вкинули в яму зі сміттям, яке підпалили[1].

Але Оксана Макар чудом вижила, її було знайдено вранці 10 березня.[1] У неї було обпалено близько 55% поверхні тіла, причому багато опіків до кісток — 3-го та 4-го ступенів[2]. 16 березня Оксану Макар відправили до Донецького опікового центру[3].

Троє підозрюваних (яких назвала дівчина) були заарештовані ввечері 10 березня, але двоє з них відпущені вранці 11 березня. 12-13 березня справа отримала широкий розголос в соціальних мережах інтернету та ЗМІ. 13 березня протестувальники принесли до будівлі прокуратури (в центрі Миколаєва) «опудало злочинця» яке «кастрували» та спалили; вони призначили загальний мітинг на 15 березня. 14 березня президент України Віктор Янукович доручив генеральному прокурору Віктору Пшонці взяти розслідування справи під особистий контроль[4][5]. Міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко направив до Миколаєва фахівців Головного слідчого управління МВС.[6]

15 березня на мітинг проти беззаконня і на підтримку Оксани Макар в центрі Миколаєва (на площі Леніна) зібралося за даними ЗМІ від двох до десяти тисяч осіб[7]. В ці ж дні аналогічні мітинги та протестні акції відбулися в Одесі (на Соборній площі), Києві, Харкові, Донецьку, Львові, Луцьку, Сумах.[8][9]

Проте, незважаючи на всенародну підтримку, допомогу в лікуванні, 29 березня 2012 р. Оксана Макар померла у Донецькому опіковому центрі.[10]

Сім'я Оксани Макар[ред.ред. код]

Оксана Макар прожила з матір'ю 2.5 роки в Києві (мати 6 років жила й працювала в Києві, доньку виховувала без чоловіка);[11] в Києві Оксана закінчила школу, й повернулася в Миколаїв, де жила останні півроку у бабусі в селищі «Луч» (в часи СРСР поруч з селищем була розташована велика військова радіорелейна станція).[11] Про Оксану також відомо, що останні три роки вона займалася спортом — боксом; і не зважаючи на невеликий зріст (за словами матері) «могла захистити себе»; за характером Оксана була дуже врівноваженою (лікарі відзначали, що навіть після перенесених катувань у Оксани не виникало істерик чи проблем з психікою); водночас знайомі відзначали, що Оксана була спортивною та дуже енергійною.

ЗМІ повідомляють, що у Тетяни Суровицької (матір Оксани Макар) було дві судимості[12] : «за неналежне виконання службових обов'язків» (засуджена до умовного строку); і друга судимість — за побиття своєї подруги, яка ніби-то схилила до подружньої зради чоловіка Тетяни Суровицької. За цією другою судимістю Т. Суровицька перебувала в ув'язненні 3.5 роки, в цей час Оксана перебувала в інтернаті й тричі тікала звідти (за словами матері, їй там було погано). Батько та вітчим Оксани Макар на момент трагедії з Оксаною — перебували в ув'язненні й були неодноразово судимі за крадіжки.[12]

Покійний дід по матері, Роман Михайлович, мав звання «заслужений вчитель»;[13] деякі ЗМІ повідомляють, що саме дід Оксани й виховував її (на момент трагедії дід вже помер, й Оксана жила в домі діда з бабусею),[12] а матір Оксани жила та працювала в Києві. У Миколаєві у Оксани також була старша сестра, яка працює лікарем у військовому шпиталі ім. Дзержинського.[14]

Злочин[ред.ред. код]

9 березня (п'ятниця) 18-річна Оксана Макар приїхала з селища «Луч» в центр Миколаєва в кафе «Рибка» (на вул. Дзержинського), аби продовжити святкування «жіночого дня 8 березня». В цьому кафе Оксана бувала не раз, її знала барменша.[1] Барменша з кафе «Рибка» в інтерв'ю сказала, що Оксана випила лише пляшку пива, і пакетик соку; близько 22:00 в кафе зайшло кілька молодих хлопців, вони зайняли столик поруч з Оксаною і вона пересіла до них.[15] Барменша також повідомила, що на думку жителів міста, Оксані в випивку підсипали якусь речовину, від якої вона «не могла чинити опір».[15].

Сама Оксана Макар заявляла (пресі та своїй матері),[14] що вона випила в кафе (в компанії вказаних чоловіків) лише «рюмку коньяку 20 грамів» і в неї почалися «провали в пам'яті»; дівчина вважає, що їй підсипали якусь речовину. В такому стані двоє підозрюваних «напросилися» (як розповіла барменша) проводжати дівчину, та повели Оксану на квартиру до третього підозрюваного (Присяжнюка), який був давно знайомий з Оксаною, і намагався багато місяців «зав'язати з нею стосунки», але отримав відмову.[16][1]

Згідно з відео-записом допиту Краснощока (який був викладений невідомими в Youtube 14 березня), на квартиру дівчина прийшла дуже п'яна. Краснощок запропонував їй інтимну близькість, але отримав відмову. Вона випила одну рюмку горілки і розбила ніжку рюмки; потім її відвели у спальню, де вона заснула, повністю відключившись.[1][17] Скориставшись її безпомічним станом, усі троє її згвалтували; дівчина погрожувала заявити в міліцію (сусіди чули гучні крики, але не викликали міліцію).[1] Краснощок задушив дівчину руками. Потім всі троє пішли шукати «місце для трупа». Коли повернулися через півгодини — дівчина дихала. Краснощок задушив її повторно проводом, загорнув дівчину в простирадло і дві наволочки і виніс на вулицю. Біля під'їзду впустив дівчину на асфальт, вона не застогнала і не подавала ознак життя. Втрьох віднесли дівчину на давно покинуту недобудовану поліклініку в центрі Миколаєва, і кинули в підвалі в яму зі сміттям (зі слів Краснощока, «якийсь басейн»). Підпалили наволочки, і кинули поруч дівчини. Пішли, але через п'ять хвилин Краснощок повернувся і забрав простирадло, дівчина горіла, але не подавала ознак життя.[18][1]

21 березня «джерело інформації в міліції» повідомило газеті «Комсомольська правда в Україні», що напад на Оксану Макар було заздалегідь сплановано, і до нього ретельно готувалися.[19] Зокрема, джерело в міліції повідомило, що Максим Присяжнюк безуспішно намагався зав'язати з нею стосунки, і його дуже зачепило, що вона навідріз відмовила йому «такому багатому і впливовому»:

  • «Мотив покищо до кінця не ясний. Але те, що він задумав з дівчиною поквитатися, причому найжорстокішим чином — взяти силоміць, а потім вбити, — встановлений факт»[20]. У соцмережах Присяжнюк знайшов Краснощока, з яким погодив злочинний план.[19][19] У день злочину Присяжнюк не виходив з дому і постарався (з метою забезпечення алібі), щоб його бачило якомога більше людей.[19]

Але Оксана залишилася живою, її знайшли[ред.ред. код]

10 березня 2012, випадковий перехожий Олег Найда почув дуже тихі, віддалені крики про допомогу за парканом давно покинутої, недобудованної поліклініки (в центрі Миколаєва) і викликав міліцію о 8:20 ранку.[21][22]Міліція приїхала буквально через 4 хвилини (двоє молодих міліціонерів, на старому жигулі-07), вони і знайшли Оксану обгорілу в ямі згорілого сміття (протягом 20 хвилин прибуло 4 машини міліції). Однак карета швидкої допомоги їхала 40 хвилин,[23] хоча станція швидкої допомоги знаходиться буквально поруч з місцем злочину.[22]

Міліціонери витягли дівчину з ями (вона не могла вибратися самостійно); вона стала на ноги, але тут же впала від болю в обпалених ступнях. Вона могла говорити і назвала негідників, які намагалися її вбити. За розповідями лікарів, до лікарні дівчину привезли голу, обгорілу, в міліцейській шинелі, і зі слідом зашморгу на шиї.[24] Лікуючий лікар Олександр Чеботарьов сказав, що «потрібно довго лежати на вугіллі, щоб опіки досягли такої глибини»[24].

Мати дівчини, Тетяна Суровицька в останні роки проживала і працювала в Києві. Про те, що Оксана при смерті, матері повідомила (10 березня в 11:00) старша сестра Оксани, яка працює лікарем у військовому госпіталі ім. Дзержинського в Миколаєві.[14] 11 березня в 6:00 ранку мати була в палаті у Оксани[14].

Лікування дівчини[ред.ред. код]

10 березня в 10:20 ранку Оксану Макар було доправлено ​до обласного центру термічної травми в міській лікарні № 3. У неї було обпалено близько 55% поверхні тіла, значна частина опіків 3-го та 4-го ступенів[2].

Як розповіла мати потерпілої Тетяна Суровицька 12 березня:

Оксаночка знаходиться зараз в реанімації. Лікарі спочатку давали 2 відсотки, тепер — пів… У неї нирки просто… зварені… Лікарі сказали, що за 30 років практики вони такого ще не бачили. Зазвичай, сказали вони, люди вмирають протягом 2—3 годин, і то, при менших опіках… А у Оксаночки — 55 відсотків опіків… Вона у мене одна-єдина, я за неї все віддам — всю шкіру, нирки, все — лише б вона жила…[25]

12 березня дівчині ампутували праву руку. У дівчини також були обвуглені тулуб, стегно, поперек, стопи. Її перевели з реанімації до палати інтенсивної терапії[26].

Знімальна група російського «Першого каналу» запропонувала перевезти на літаку Оксану для лікування в московській клініці, проте лікар-куратор дівчини Володимир Мороз заявив, що стан потерпілої не дозволяє її транспортування ні до Москви, ні до Києва[27]. 14 березня кров для постраждалої здали понад 150 миколаївців[28].

15 березня Оксану Макар ввели в стан медикаментозного сну і перевели на штучне вентилювання легенів. З першого дня миколаївських лікарів консультували київські колеги, зокрема доцент кафедри комбустіології Національної медичної академії післядипломної освіти Володимир Циганков[29]. Біля палати дівчини міліція виставила охорону[30][31].

16 березня до Миколаєва прибув керівник Донецького опікового центру Еміль Фісталь, який вирішив перевести Оксану Макар до Донецька для лікування в Донецькому опіковому центрі[32]. Того ж дня її прооперували[33] і відправили до Донецька[3].

З 16 березня в Донецькому опіковому центрі дівчину готують до операції з пересадки шкіри[34].

18 березня в Оксани виявили запалення легенів, що почалося через переохолодження — вона десять годин пролежала на вулиці[35].

19 березня після чергового очищення ран з'ясувалося, що «у неї згоріла пряма кишка, м'язи сідниць, сухожилля, бовтається тазостегновий суглоб, приєдналася двостороння пневмонія, легені майже повністю пропали»[36]. 20 березня за допомогою лікаря з Швейцарії буде проведено операцію з видалення некротичних тканин[36].

У четвер вранці 29 березня 2012 року (7:30 за Київським часом) Оксана Макар померла у Донецькому опіковому центрі.[10]

Поховання[ред.ред. код]

Оксану Макар поховали в білому вінчальному платті і в білій труні 31 березня 2012 року на цвинтарі села Шевченкове біля пам'ятника героям Великої Вітчизняної війни (поблизу Миколаєва, біля селища Луч Жовтневого району, де жила дівчина).

На похорон прийшло близько 1000 осіб[37], з Миколаєва було організовано підвезення автобусами; витрати на похорон взяла на себе місцева влада; присутній мер Миколаєва Чайка Володимир Дмитрович, голова облради, заступник губернатора[38]. Губернатор не був присутній, можливо, з тієї причини, що він, на самому початку лікування О. Макар, конфліктував з мітингами на її підтримку. Розпорядниками на похоронах були люди, які організовували стихійні мітинги, зокрема Юрій Круцілов (вони назвали себе групою «Громадськість проти беззаконня»)[39]. На прохання матері дівчини пресі було відмовлено у будь-яких коментарях в ці дні, хоча на похорон прибули знімальні групи більшості телеканалів України, а з Росії — канал «Росія-1»[39].

Офіційне співчуття надіслав президент Україні Янукович: «Щиро співчуваю рідним та близьким дівчини, передчасно пішла з життя в результаті вчиненого проти неї жорстокого злочину»[40].

Кримінальна справа[ред.ред. код]

12 березня двоє з трьох підозрюваних у причетності до злочину було відпущено під підписку про невиїзд. Під вартою залишився лише той, хто безпосередньо душив, а потім підпалював дівчину[25]. Тоді ж місцеві журналісти повідомили, що один з відпущених підозрюваних — син колишньої глави Єланецької райдержадміністрації, а другий — нібито син колишнього прокурора Центрального району Миколаєва[41].

13 березня стали відомі імена підозрюваних: Євген Краснощок, Максим Присяжнюк (усиновлена дитина колишньої глави Єланецької РДА) і Артем Погосян. Двох останніх спочатку відпустили під підписку про невиїзд[42], але 13 березня їх знову було затримано[43]. За рішенням Центрального районного суду Миколаєва, усіх трьох посадили під варту у слідчому ізоляторі[21].

13 березня проти трьох затриманих було порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу (зґвалтування, вчинене групою осіб); щодо одного з них додатково порушено справу за статтею п. 10 ч. 2 ст. 115 (вбивство, вчинене з метою приховання іншого злочину, поєднане із зґвалтуванням). Міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко надіслав до Миколаєва фахівців Центрального апарату міністерства[6][44].

14 березня мати Оксани, Тетяна Суровицька казала в відео-зверненні (яке було викладено на Yuotube), що хоча Оксана увесь час знаходилася в свідомості, але міліція та прокуратура не допитали її, і не була зроблена медична експертиза. Але під кінець дня 14 березня, Оксану Макар допитали слідчі (двоє з міліції та двоє з прокуратури) і було нарешті здійснено судмедекспертизу[45]. За словами матері, Оксана пам'ятає майже все, що сталося з нею того вечора: так, дівчина розповіла, що її почали душити тоді, коли вона пригрозила хлопцям повідомити про подію в міліцію[46]. [47]

Особи підозрюваних в злочині[ред.ред. код]

В перші ж дні після арешту, усі троє підозрювані визнали свою участь в скоєнні злочину.[48]

Максим Присяжнюк на момент скоєння злочину працював юристом в управлінні культури Миколаївської мерії; але працював там лише три місяці.[49] Зі слів керівниці Управління, жінки з управління культури тепер жахаються, бо у них теж доньки.[49] Зі слів свідків, Присяжнюк тривалий час знав Оксану, але вона йому відмовляла.[50] Про Максима Присяжнюка кажуть, що він «покинув вагітну дружину, й водив до себе дівчат».[50]

Євген Краснощок в 17 років пішов з дому (через конфлікт з вітчимом та матір'ю); працював у фірмі з розповсюдження телефонних карток, також на будівельних шабашках; в момент скоєння злочину працював охоронцем у косметичному магазині на ринку Колос.[50] В Інтернеті був в соціальній групі, яка близька до скінхедів;[50] носив примітну «цап'ячу борідку». Має однорічну дитину від «дружини без реєстрації». На викладеному в інтернеті відео, Краснощок каже таку фразу  : «Я її згвалтував. Вона не заспокоїлася, і я вирішив її задушити».[51]

Артем Погосян — за повідомленнями ЗМІ, його батько (помер кілька місяців тому) працював чи прокурором, чи заступником прокурора в одному з районів Миколаєва.[52] Також в ряді ЗМІ є інформація, що старший брат Погосяна перебуває в тюрмі за згвалтування.[52]

Оксана Макар була в свідомості увесь час з 10 до 16 березня[ред.ред. код]

15 березня Оксана Макар по телефону дала екслюзивне інтерв'ю сайту «Gazeta.ua» :

  • «Почуваюся погано. Майже не відчуваю тіла. Лікарі кажуть, якби була без свідомості — мені було б легше. А так я все бачу, розумію, відчуваю. Але це добре, я у свідомості. Кажуть, шансів більше».
  • «Я пам'ятаю бар і як ми йшли в гості. Потім я відключилася. Провал… Пам'ятаю, як мене душили. І коли прийшла до тями. Коли всю ніч лежала, пам'ятаю. Я думала, що не переживу. Тіла не відчувала. Спочатку кликала на допомогу. Але там нікого не було. Почала молитися. Мені здалося, що я померла. Все пам'ятаю, як в тумані».
  • «Як ви розцінюєте таке чудесне спасіння? Що Ви про це думаєте? — Оксана: Мабуть, Бог так вирішив. Якщо не дав померти, значить, я для чогось йому тут потрібна. Я обов'язково виживу. Я буду дуже старатися. Дуже…»[53]

Подальше розслідування справи[ред.ред. код]

22 березня через порушення, допущені при розслідуванні злочинів, скоєних стосовно Оксани Макар, до відповідальності притягнуто 9 керівників підрозділів внутрішніх справ у Миколаївській області, а також низку працівників органів прокуратури Миколаївської області. Звільнено із займаних посад заступника начальника слідчого управління та начальника відділу з розслідування злочинів проти життя і здоров'я людини внутрішніх справ у Миколаївській області[54].

29 березня кримінальну справу Оксани Макар перекваліфікували зі статті про замах на вбивство на статтю про умисне вбивство[55].

На початку квітня з'явилися повідомлення в ЗМІ, що за 20 діб (коли Оксана була живою після злочину), прокуратура не провела[56] «офіційне впізнання» підозрюваних Оксаною Макар (як передбачено ст. 174 Карного процесуального Кодексу). Також стверджується, що за станом на 10 квітня прокуратура так й не висунула звинувачення підозрюваним (Присяжнюку, Погосяну, Краснощоку).[56][13]

25 квітня справу було передано до Центрального районного суду Миколаєва. Підозрюваним висунули звинувачення за ч.2 ст.115 і ч.4 ст.152 Кримінального кодексу («умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, поєднане із зґвалтуванням за попередньою змовою групою осіб»; «зґвалтування з тяжкими наслідками»; максимальне покарання — довічне ув'язнення).[57].

13 травня 2012 року міліція взяла матір Оксани Макар Тетяну Суровицьку під охорону в наслідок отримання останньою погроз на її адресу[58]. Починаючи з 12 червня судові засідання проходять у відкритому режимі, за винятком окремих засідань, де будуть вивчатися докази, які не підлягають розголошенню (тобто інтимного характеру).[59]

Суспільний резонанс[ред.ред. код]

Мітинги[ред.ред. код]

Акція на підтримку Оксани Макар (та Олександри Попової) 15 березня в Миколаєві
Акція протесту на підтримку Оксани Макар (та Олександри Попової) 15 березня в Миколаєві

13 березня, після того, як двох підозрюваних було відпущено під підписку про невиїзд, перед будівлею Центрального РВВС встановили пікет[60]. Після цього пікет пересунувся до прокуратури Миколаївської області[42]. Ще одна акція протесту відбулася на площі Леніна[43][61].

14 березня в Інтернеті було створено «Сайт підтримки Оксани Макар». У соціальних мережах «В Контакті» та «Facebook» було створено велику кількість груп і спільнот, через які організовувалися мітинги[62].

За повідомленнями ЗМІ, 15 березня на мітинг на площі Леніна зібрав від двох до десяти тисяч осіб. Цим скористалося молодіжне крило «Партії регіонів» — «Молоді регіони», які зареєстрували в міськвиконкомі свій мітинг і поставили свою сцену і звук на 30 хвилин раніше. У результаті мітингувальники розділилися на дві великі групи[7]. Міський голова Володимир Чайка під час свого виступу був обсвистаний за те, що не показався 13 березня і не озвучив свій погляд (хоча, за його словами, він був у відрядженні)[63].

15 березня стало відомо, що 10 березня до ЛШМД було доставлено ​​18-річну Олександру Попову (вона не була зґвалтована, але побита до полусмерті), була знайдена ​​лежачою без свідомості, голою на землі в парку в центрі Миколаєва. За словами головного лікаря ЛШМД, стан Олександри не легше, ніж Оксани Макар[64], злочинець ногою роздавив їй трахею.[65] Злочин творився в людному місці, на очах декількох жінок; злочинець затриманий 11 березня 2012 року. На мітингу 15 березня на площі Леніна були заклики підтримати не тільки Оксану Макар, але і Олександру Попову[66].

Учасники мітингу на площі Леніна зібрали для лікування Оксани Макар 7 тисяч 511 гривень. Крім того, ще 6 тисяч 652 гривні було зібрано для Олександри Попової[67]. Всього до 16 березня на рахунок матері Оксани Макар надійшло понад 110 тисяч гривень[68].

15 березня мітинги проти беззаконня і на підтримку Оксани Макар відбулися також у Києві, Одесі та Харкові, 16 березня — у Сумах і у Львові[8]. 15 березня активістки руху Femen провели топлес-акцію біля будівлі Генеральної прокуратури України, вимагаючи найжорсткішого покарання для злочинців[69].

Преса писала «нікого і ніколи українці так дружно не рятували», «трагедія Оксани об'єднала Україну»; те, що Оксана вижила всупереч подвійному задушенню та спаленню, вважали чудом. [70]

Після смерті Оксани Макар її мати передала всі гроші, що залишилися на лікування Олександри Попової[71]. Згодом на ці гроші в Німеччині купили і привезли обладнання для лікування дівчини[72].

Реакція українських політиків та громадських активістів[ред.ред. код]

Під час пленарного засідання Верховної ради 14 березня народний депутат Геннадій Задирко, коментуючи події, сказав, що Україні потрібно «повернути смертну кару»[73]. Депутат Олег Ляшко закликав своїх колег перерахувати постраждалій одноденну зарплату депутатів, а також «каструвати педофілів»[74].

Радник президента Марина Ставнійчук підтримала мешканців Миколаєва, які виступили проти звільнення підозрюваних. Вона зазначила, що в Адміністрації президента здивовані поведінкою правоохоронців, які відпустили підозрюваних у жорстокому зґвалтуванні і спробі вбивства. Радник президента підкреслила, що особисто їй як юристу «взагалі незрозуміло, як після такого звірячого злочину можна було затриманих відпустити»[44].

Губернатор Миколаївської області Микола Круглов звинуватив у трагедії зокрема й сім'ю постраждалої дівчини: «Питання контролю дитини — це питання сім'ї. Це неповнолітня дитина, у нас у 18 років ще в школі вчаться — я з цього погляду говорю»[75]. Раїса Богатирьова (віце-прем'єр-міністр Україні і за сумісництвом міністр охорони здоров'я України) мала розмову з Миколою Кругловим і попросила забезпечити Оксану необхідною медичною допомогою[76].

Секретар РНБО Андрій Клюєв висловив упевненість, що миколаївських ґвалтівників буде покарано за всією суворістю закону. Він зазначив, що «влада зобов'язана адекватно реагувати на будь-який злочин — ніхто не повинен уникати покарання незалежно від зв'язків чи соціального статусу»[44].

Президент України Віктор Янукович доручив генеральному прокурору Віктору Пшонці забезпечити повне і неупереджене розслідування злочину[4][5][44].

Заслужена артистка України Анжеліка Рудницька сказала, що не вірить у виконання указу президента Януковича про забезпечення повного і неупередженого розслідування справи зґвалтування Оксани Макар. Вона заявила: «Якщо правоохоронна система не здатна захистити своїх громадян і покарати винних, люди самі повинні всіма доступними законними методами змусити її це робити»[77].

Організатор громадських акцій протесту Юрій Круцилов заявив, що люди сумніваються в тому, що діти чиновників отримають справедливе покарання. Тому, за його словами, активісти беруть цю справу «під народний контроль». Круцилов зазначив, що миколаївці будуть домагатися відставки правоохоронців, причетних до того, що винуватці злочину опинилися на волі[44].

Народний депутат Сергій Соболєв заявив, що «бреше відверто прес-секретар миколаївського обласного УВС» підполковник Ольга Передеренко, яка заявила, що «дівчина була в такому стані, що не могла ні одного свідчення дати»[78]. Він обурився, що вона досі працює.

Преса Заходу[ред.ред. код]

Трагедію Оксани Макар згадали багато інформаційні сайти Заходу, а також практично всі найбільші ЗМІ (Ось мала частина з них: ABC News[79], The independent[80], Arab News[81], Agence France-Presse[82], Le point[83], Paris Match[84], Aftonbladet[85], Slobodna Dalmacija[86],Star Gazete[87] Wirtualna Polska[88], Ekstra Bladet[89], Giornalettismo[90], La Informacion[91]). Зокрема французька «Le Figaro» надрукувала невелику статтю «Муки Оксани обурили Україну»[92][93]. А газета «The New York Times» написала: "Оксана Макар прийшла в цей світ, щоб відкрити українському суспільству очі[94].

Посилання[ред.ред. код]

Документальні телепередачі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж «Доля дала шанс на життя». УМВС України в Миколаївській області. 2012-03-12. Процитовано 2012-03-16. 
  2. а б Николай Федоров (2012-03-12). «Девушка, которую насильники пытались сжечь заживо, находится в крайне тяжелом состоянии». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  3. а б Николай Федоров (2012-03-16). «Оксану Макар самолетом отправили в Донецк». Новости N. Процитовано 2012-03-16. 
  4. а б «Президент доручив Генпрокурору забезпечити повне та неупереджене розслідування резонансного злочину в Миколаєві». Прес-служба Президента України Віктора Януковича. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  5. а б «Янукович поручил Пшонке разобраться с насильниками Оксаны Макар». Преступности НЕТ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  6. а б «Николаевские насильники — дети чиновников, — глава МВД». ЛІГАБізнесІнформ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  7. а б «"Молоді регіони" ледь не зірвали мітинг проти мажорів-насильників». Українська правда. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-15. 
  8. а б «Акции против беззакония и в поддержку Оксаны Макар пройдут по всей Украине». Преступности НЕТ. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-15. 
  9. На мітинги в підтримку Оксани Макар вийшли тисячі людей. Сайт «Волинь Post», 18.3.2012.
  10. а б Жертва резонансного злочину у Миколаєві померла
  11. а б Оксана Макар: выжившая в огненной яме (видео). Сайт «Донецкие новости», 16.3.2012.
  12. а б в У матері Оксани Макар дві судимості. Сайт «UAinfo». 23.03.20123
  13. а б За місяць у справі Оксани Макар нічого не змінилося. Сайт «Uainfo». 09.04.2012.
  14. а б в г Розповідь матері згвалтованої Оксани Макар. Записана вдень ​​13.3.2012, і тоді ж викладена в Youtube.
  15. а б «Бармен із «Рибки» розповіла про події, з яких почався трагічний для Оксани Макар вечір». 2012-03-16. Процитовано 2012-03-16. 
  16. На Україну залишені на свободі «насильники зі зв'язками» NEWSru, 14 березня 2012.
  17. Виталий Кадченко. «В украинском Николаеве разбираются в обстоятельствах резонансного преступления». Первый канал. Процитовано 2012-03-16. 
  18. Олександр Жуков (2012-03-20). «Експерти знайшли важливі докази проти миколаївських садистів». «Комсомольская правда» в Україну. Процитовано 2012-03-22. 
  19. а б в г Миколаївський гвалтівник шукав спільників через соцмережі, а дівчині просто мстився. Сайт газети «Комсомольская правда в Україні», 21.3.2012.
  20. [На думку фахівців, напад на Оксану Макар було заздалегідь сплановано, і до нього ретельно готувалися. Сайт інформаційного агентства «Ліга бізнес інформ», 22.3.2012.]
  21. а б Николай Федоров (2012-03-13). «Суд принял решение об аресте подозреваемых в изнасиловании и попытке убийства 18-летней девушки». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  22. а б ? feature = endscreen & v = _5GD8pygsxw & NR = 1 Інтерв'ю людини врятував Оксану Макар. Youtube, 14.3.2012.
  23. «Спаситель девушки, пострадавшей от троих насильников, рассказал, как скорая ехала 40 минут». Преступности НЕТ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  24. а б Оксана Макар. Хронология ужаса, народный гнев и попытка обелить николаевских насильников. Одесский сайт «Думская.net», 21.3.2012.
  25. а б Наталья Акимова, Ирина Калиниченко (2012-03-12). «Девушке, которую пытались сжечь живьем трое отроморозков, ампутировали руку и стопы». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  26. Наталья Акимова (2012-03-13). «Оксана Макар, которую чуть не сожгли заживо трое подонков, нуждается в помощи». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  27. «Телеканал «ОРТ» хочет забрать Оксану Макар в московскую клинику, но врачи не отпускают». Преступности НЕТ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  28. Николай Федоров (2012-03-14). «Кровь для пострадавшей Оксаны Макар сдали более 150 николаевцев». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  29. Владимир Страшный (2012-03-15). «Врачи: Оксана Макар сейчас находится в состоянии медикаментозного сна». Новости N. Процитовано 2012-03-16. 
  30. «Возле палаты пострадавшей от насильников девушки выставили охрану, а ее перевели на искусственное дыхание». Преступности НЕТ. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  31. «Изнасилованную Оксану Макар круглосуточно охраняет "Беркут"». Газета.ua. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  32. Николай Федоров (2012-03-16). «Оксану Макар самолетом отправят в Донецкий ожоговый центр». Новости N. Процитовано 2012-03-16. 
  33. «Специалисты прооперировали Оксану Макар перед тем, как забрать в Донецк». Преступности НЕТ. 2012-03-16. Процитовано 2012-03-16. 
  34. «До операції з пересадки шкіри готують постраждалу від кривдників Макар». 5 канал. 2012-03-16. Процитовано 2012-03-20. 
  35. «У постраждалої Оксани Макар запалення легень». 5 канал. 2012-03-18. Процитовано 2012-03-20. 
  36. а б «Эмиль Фисталь о состоянии Оксаны Макар: Прогноз не просто плохой, а очень плохой». Подробности. 2012-03-19. Процитовано 2012-03-20. 
  37. У Миколаївській області поховали Оксану Макар
  38. Попрощатися з Оксаною Макар приїхали високі чиновники. Сайт газети «Сегодня», 31.3.2012.
  39. а б Измученное тело Оксаны Макар предали земле. Сайт новостей города Николаева «mukola.net». 31.3.2012.
  40. Президент та прем'єр висловили співчуття близьким Оксани Макар
  41. Владимир Страшный (2012-03-12). «Мать сожженной заживо Оксаны Макар: «Я просила — дайте мне автомат и пустите меня к ним!..»». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  42. а б Ирина Калиниченко (2012-03-13). «Двух отморозков, которые насиловали и избивали 18-летнюю Оксану Макар, в прокуратуре назвали просто «свидетелями»». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  43. а б «Пока в суде выбирают меру пресечения для подозреваемых в попытке убийства Оксаны Макар, николаевцы пикетируют здания милиции и прокуратуры». НикВести. 2012-03-13. Процитовано 2012-03-15. 
  44. а б в г д Алексей Петюх (2012-03-15). «Трагедия в Николаеве. Очередное дело мажоров потрясло Украину». ЛІГАБізнесІнформ. Процитовано 2012-03-15. 
  45. «Пострадавшая Оксана Макар дала показания следователю». НикВести. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  46. «Мать изнасилованной в Николаеве девушки подозревает, что дело попытаются «смягчить»». Преступности НЕТ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  47. Оксана Макар сниться бабі у весільній сукні. «Газета по-українськи» № 1399 за 10.04.2012.
  48. В Україні померла жертва резонансного гвалтування Оксана Макар. Сайт «Полит.ру», 29.3.2012.
  49. а б Дружина миколаївського гвалтівника : Дівчина сама винувата. Сайт «Репортер. DELFI», 16.3.2012.
  50. а б в г «Мама вигнала Женю з дому в 17 років». «Газета по-українськи» № 1401 за 12.04.2012.
  51. Миколаївський мажор : Я її згвалтував. Вона не заспокоїлася й я вирішив її задавити. Сайт «Цензор.нет», 14.03.2012.
  52. а б Мажора Погосяна за изнасилование Оксаны Макар даже не задерживали? Сайт «uainfo». 20.03.2012.
  53. Інтерв'ю Оксани Макар: Я обов'язково виживу, я буду намагатися, я тут потрібна. Сайт «Репортер». 15.3.2012.
  54. Справа Оксани Макар спровокувала хвилю звільнень у МВС та прокуратурі
  55. Справу Оксани Макар перекваліфікували з замаху на умисне вбивство
  56. а б Прокуратура не дала Оксане Макар опознать насильников. Сайт «Uainfo», 10.04.2012.
  57. Справа Оксани Макар потрапила до суду
  58. http://podrobnosti.ua/criminal/2012/05/13/836056.html
  59. Суд у справі Макар буде відкритим
  60. Анна Якимчук (2012-03-13). «У здания Центрального РОВД пикетчики требуют отставки прокурора, отпустившего насильников молодой девушки». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  61. Наталья Акимова (2012-03-13). «Извергов, поиздевавшихся над 18-летней Оксаной Макар, николаевцы требуют наказать по всей строгости закона». Новости N. Процитовано 2012-03-15. 
  62. «Появился сайт в поддержку Оксаны Макар, а в социальных сетях настоящий бум – созданы десятки сообществ». Преступности НЕТ. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-15. 
  63. «На митинге в поддержку Оксаны Макар освистали мэра Чайку». Преступности НЕТ. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  64. «Ещё одна жертва насилия в Николаеве: 18-летняя девушка лежит в коме в БСМП». Преступности НЕТ. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  65. Жертва ще одного зґвалтування в Миколаєві другий тиждень залишається в комі. Сайт «Волинь інфо», 22.3.2012.
  66. Ирина Чернышова (2012-03-15). «В Николаеве началось сразу два митинга против насилия: на одном из них Чайку уже освистали». Новости N. Процитовано 2012-03-16. 
  67. «В Николаеве на митинге собрали более 14 тысяч гривен для помощи двум девушкам, пострадавшим от насилия». Преступности НЕТ. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  68. «На лечение жертвы николаевских насильников собрано более 110 тысяч». Судебно-юридическая газета. 2012-03-16. Процитовано 2012-03-16. 
  69. «Активистки FEMEN потребовали казнить николаевских извергов». Подробности. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  70. Як трагедія понівеченої Оксани Макар об'єднала всю країну. Нові шокуючі подробиці, дивитися фото. Сайт «Репортер. DELFI», 15.3.2012.
  71. Мати Оксани Макар передала гроші Саші Попової
  72. Мать Оксаны Макар передала деньги Саше Поповой
  73. «Нардеп Задырко хотел бы, чтобы Украине вернули смертную казнь». Преступности НЕТ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  74. «Нардеп Ляшко призвал депутатов пожертвовать деньги Оксане Макар и предложил «кастрировать педофилов»». Преступности НЕТ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-15. 
  75. «Миколаївський губернатор побачив і вину батьків жертви садистів». ТСН.ua. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-16. 
  76. «Оксані Макар надається медична допомога за державний рахунок у повному обсязі». Укрінформ. 2012-03-14. Процитовано 2012-03-16. 
  77. «Рудницька: В Україні стає страшно жити». Gazeta.ua. 2012-03-15. Процитовано 2012-03-16. 
  78. «Нардеп уличил во лжи пресс-секретаря николаевской милиции и удивлен, что этот человек до сих пор работает». Преступности НЕТ. 2012-03-31. Процитовано 2012-03-31. 
  79. Video of Teen Rape Victim Oksana Makar From Hospital Bed Posted Online
  80. Rape victim who took on Ukraine corruption loses her fight for life
  81. Activists call for justice as Ukraine rape victim buried
  82. Ukrainian girl Oksana Makar dies after horrific gang rape
  83. Le calvaire d'Oksana scandalise l'Ukraine
  84. OKSANA MAKAR. LA SUPPLICIÉE UKRAINIENNE EST MORTE
  85. Oksana, 18, våldtogs och dödades av brats
  86. Preminula 18-godišnja Ukrajinka Oksana Makar, žrtva okrutnog silovanja i spaljivanja
  87. Ukrayna Oksana Makar'a ağlıyor
  88. Oksana Makar
  89. Mor til sex-offer: Håber de svin bliver straffet
  90. [L'Ucraina seppellisce Oksana ma non la rabbia L'Ucraina seppellisce Oksana ma non la rabbia‎]
  91. Cientos de personas exigen una investigación sobre la violación y asesinato de una chica
  92. Каролин Брюно. Мучения Оксаны возмутили Украину. Сайт газеты «Инопресса» (Иностранная пресса о России и не только). 2.4.2012
  93. Le Figaro: Трагедия Оксаны Макар может наконец-то изменить менталитет украинцев. Сайт «Цензор.нет», 3.4.2012.
  94. Оксана Макар пришла в этот мир, чтобы открыть украинскому обществу глаза — The New York Times.Сайт «Цензор.нет». 31.03.2012.