Карл Марія фон Вебер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл Марі́я фон Ве́бер — (нім. Carl Maria von Weber; *18 або 19 листопада 1786 Ойтін — †5 червня 1826), Лондон) — німецький композитор, диригент і піаніст. Основоположник німецької романтичної опери.
З творчістю Вебера був обізнаний Тарас Шевченко, зокрема з оперою «Фрейшюц» («Вільний стрілець») і музикою до драми П.-О. Вольфа «Преціоза». Ці твори він згадав у повістях «Музыкант» і «Несчастный» та в «Щоденнику» (5 лютого 1858).
Зміст |
[ред.] Життєвий і творчий шлях
З дитинства Вебер ріс в атмосфері театру, тому що його батько був антерпринером у трупі. Через постійні переїзди не мав постійної освіти, але наприкінці 1790-х років він починає займатись із Михаелєм Гайдном (молодший брат Йозефа Гайдна) і пише перші твори, зокрема опери «Лісова дівчина», зінгшпіль «Петер Шмоль і його сусіди».
В 14 років він виступає як піаніст, а в 17 років як диригент. В 1803 році займається з абатом Фоглером, що прищепив Веберу інтерес до народної музики.
На 1804—1817 роки припадає становлення оперної творчості композитора. Вебер працює при різних дворах і театрах (капельмейстер в оперному театрі Бреславля, кілька років прослужив особистим секретарем герцога Вюртембергського в Штутгарті, керував оперним театром у Празі (1813—1816 р.). У Дармштадті він зустрічався з іншими композиторами, було засновано «Гармонійне суспільство», у числі композиторів якого був Мейєрбер. Вебера цікавить німецька література й німецька музика (пісня). Почав писати критичні статті. З'являються опери «Рюбецаль», «Сільвана», «Абу Гассан».
1817—1826 роки — це зрілий, «дрезденський» період. У цей час Вебер працює як диригент і керівник оперного театру. Іде боротьба за національну німецьку оперу, проти панівного положення італійської. У цей період Вебер створює свої кращі твори: сонати, «Запрошення до танцю» (піднімає побутовий жанр на художню висоту), «Концертштюк» для фортепіано з оркестром — програмна музика, віртуозний концертний твір. Значне місце займають у творчості Вебера вальси, які можна вважати випередженням шопенівських доробків у цьому жанрі.
У 1821 р. КМ, Вебер написав свлю найвідомішу оперу «Чарівний стрілець». З величезним успіхом вона була поставлена в Берліні. «Чарівний стрілець» вважається першою національною романтичною німецькою опери. Жанр опери — романтичний зінґшпіль.
1823 р. — опера «Евріанта». Написана для Віденської опери. Новий тип опери — велика романтична лицарська опера без розмовних діалогів. В основі сюжету — середньовічна легенда (13 століття). Ця опера великого визнання не одержала. Вона випереджує оперу Вагнера («Лоенгрін»).
1826 р. — опера «Оберон». Поставлена в Лондоні. Казкова опера. За жанром — зінгшпіль. Тут сполучається фантастика з реальністю.
Вебер вважається першим німецьким композитором, який глибоко розумів склад національної музики і підняв національний німецький фольклор до високої художньої досконалості. Він протягом всієї своєї діяльності залишився вірний національному напрямку, і в його операх лежить той фундамент, на якому Вагнер побудував «Тангейзера» й «Лоэнгрина».
[ред.] Твори
[ред.] Опери
- «Петер Шмоль і його сусіди» (Peter Schmoll und seine Nachbarn), 1802
- «Рюбецаль», 1805
- «Сільвана» (Silvana), 1810
- «Абу Гасан» (Abu Hassan), 1811
- «Преціоза» (Preciosa), 1821
- «Вільний стрілець» (Чарівний стрілець") (Der Freischütz), 1821
- «Три Пінто», 1888. Закінчена Г.Малером.
- «Евріанта» (Euryanthe), 1823
- «Оберон» (Oberon), 1826
[ред.] Духовна музика
- Меса мі-бемоль мажор J.224 (1818)
- Меса соль мажор op.76 J.251 (1818-19)
[ред.] Для голосу з оркестром
- Кантата Der erste Ton для хору з оркестром op.14 J.58 (1808 / revised 1810)
- Речитатив і родно Il momento s'avvicina для сопрано і оркестру op.16 J.93 (1810)
- Гімн In seiner Ordnung schafft der Herr для солістів хору і оркестру op.36 J.154 (1812)
- Кантата Kampf und Sieg для солістів хору і оркестру op.44 J.190 (1815)
- Сцена і Арія Misera me! («Помилуй мене») для сопрано і оркестру op.50 J.121 (1811)
- Ювілейна кантата до 50-річчя короля Фрідріха Августа I Сксонського для солісту, хору і оркестру op.58 J.244 (1818)
[ред.] Для інструментів-соло з оркестром
- Концерт для фортепіано з оркестром № 1, до мажор op. 11 J.98 (1810)
- Концерт для з оркестром № 2 мі бемоль мажор op. 32 J.155 (1812)
- Концерт для фагота з оркестром in F major op. 75 J.127 (1811 / revised 1822)
- Концерт для кларнету з оркестром No. 1 in F minor op. 73 J.114 (1811)
- Концерт для кларнету з оркестром No. 2 in E flat major, Opus 74 J.118 (1811)
- Велике поппурі для віолончелі з оркестром in D major op. 20 J.64 (1808)
- Концертіно для кларнету з оркестром in C minor/E flat major, op. 26 J.109 (1811)
- Концертштюк для валторни з оркестром in E minor op. 45 J.188 (1815)
- Концертштюк для фортепіано з оркестром in F minor op. 79 J.282 (1821)
- Romanza siciliana для флейти з оркестром J.47 (1805)
- Шість варіацій на тему A Schüsserl und a Reind'rl для альта з оркестром J.49 (1800 / редакція 1806)
- Угорське Andante and rondo для двох альтів і оркестру J.79 (1809)
- Варіації для віолончелі оркестром ре мінор J.94 (1810)
- Adagio and rondo для гармонікорду з оркестром фа мажор J.115 (1811)
- Угорське Andante and rondo (Andante e Rondo Ongarese) для фаготу оркестром до мажор op. 35 J.158 (1813) редакція J.79
[ред.] Література
- The works of Carl Maria von Weber(англ.)
- К. М. Вебер, життєвий і творчий шлях(рос.)
- К. М. Вебер, біографія(рос.)
- Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978.
