Ведійський санскрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Індуїстська література
aum symbol
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самхіти · Брахмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Бріхадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандогья · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітіхаси
Махабхарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брахмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дівья-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»

Ведійський санскрит (ведичний санскрит, ведійська мова) — праформа санскриту, найдавніший різновид мови аріїв; мова індуського культу, якою створені перші священні тексти індуїзму. Часом розглядається як окрема мова, хоча й тісно споріднена з санскритом. Належить до індо-європейської сім'ї мов.

Короткий опис[ред.ред. код]

Представлений двома різновидами:

В період створення пізніх мантр ведійський санскрит, ймовірно, не функціонував як жива мова (витіснений ранніми середньоіндійськими діалектами), і зберігався в ритуальній и науковій сферах. На основі мови ведійської прози (в першу чергу Брахман), нормалізованої древньоіндійськими граматистами (передусім Паніні) в сер. I тис. до н. е., поступово сформувався класичний санскрит, який став важливим елементом ведичної цивілізації.

Лінгвістична характеристика[ред.ред. код]

В фонетиці характерна риса мови мантр — допустимість зіяння в зв'язку з незастосування ряду сандхі, обов'язкових в санскриті. Ведійському санскриту характерний напівмузичний наголос.

Морфологія характеризується збереженням індоєвропейських архаїзмів, наявністю багатьох варіантів та окказіональних утворень. Має сліди доведичного субстрату.

Ведійська дієслівна система багатша класичної санскритської:

  • має субюнктив, або конюнктив (відміна, яка в мові мантр часто вживається в функції майбутнього часу).
  • та інюнктив (відміна із значенням згадування дії та слабкими модальними значеннями);
  • непрямі відміни утворюються не тільки в системі презенса, а також від основ аориста й рідше, перфекта;
  • основи перфекта можуть приєднувати вторинні (імперфектні) закінчення, утворюючи т.з. плюсквамперфект.

В імені продуктивні кореневі основи, нечасті в класичному санскриті.

Для синтаксису характерне широке використання часток, які часто функціонують як сполучники або мають модальне значення, відносно вільний порядок слів, в мові мантр — самостійніший статус у дієслівних превербів, що фігурують як зв'язані префікси в класичному санскриті. Мова «Ріг-веди» відображає особливості загальноіндоєвропейської поетичної мови (особливо близька до авестійської).

В лексиці та фразеології широко представлені архаїзми.

Окремі риси ведійського санскриту об'єднують його з пракритами.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Delbrück B. Altindische Syntax. Halle a.S., 1888;
  • Macdonell A. A. A Vedic grammar. Stras., 1910;
  • Macdonell A. A. A Vedic grammar for students. Oxf., 1916;
  • Renou L. Grammaire de la langue védique. Lyon; P., 1952;
  • Елизаренкова Т. Я. Грамматика ведийского языка. М., 1982;
  • Єлізаренкова Т. Я.Ведийский язык, М., 1987
  • Елизаренкова Т. Я. Язык и стиль ведийских риши. М., 1993.
Словники
  • Grassmann H. Wörterbuch zum Rig-Veda. 3 Aufl. Lpz., 1873;
  • Lubotsky A. A Rgveda word concordance. New Haven, 1997.

Посилання[ред.ред. код]