Вежа Сен-Жак

Вежа Сен-Жак (фр. Tour Saint -Jacques) – вежа в стилі пізньої готики в однойменному сквері 4-го округу Париж року, колишня дзвіниця церкви Сен-Жак-ла-Бушері. Розташована неподалік станцій метро «Шатле» та «Отель де віль».

Зміст

1 Історія
2 Галерея
3 Література
4 Посилання

Історія [ред.]

Будівництво закінчено в 1523 році. Вежа Сен-Жак – все, що залишилося на цьому місці від романської церкві Сен-Жак-ла-Бушер, чиє будівництво фінансувалося гільдією м'ясників («бушрі» - м'ясарня). Церква була місцем збору паломників, що прямували шляхом Святого Якова до гробниці апостола Якова в Сантьяго-де-Компостела в Іспанії. Церква перебудовувалася в XVI столітті, змінивши стиль з романського на готичний, тоді ж до неї було прибудовано дзвіницю - теперішню вежу Сен-Жак.

У крипті церкви був похований знаменитий алхімік Ніколя Фламель. В 1648 році французький вчений Блез Паскаль проводив на вежі Сен-Жак виміри атмосферного тиску.

Церкву було проголошено народною власністю й продано революційним урядом й розібрано на будівельне каміння у 1797 році. Дзвіницю було здано в оренду майстрові для відливу мисливського дробу: розплавлений свинець, падаючи з 50-ти метрової висоти через спеціальну решітку, застигав маленькими кульками в підставлених бочках з водою (так званий "вежовий" спосіб виробництва дробу).

Французи вшанували пам'ять Паскаля, встановивши йому у вежі статую; також у нішах вежі збереглися 19 статуй різних святих. З 1981 року на вежі і в сквері встановлена метеостанція.

Статуя Святого Якова прикрашає дзвіницю на самому її верху, де по кутах стоять скульптури ангела, орла, бика та лева – символи чотирьох євангелістів.