Вейг Берталон Берталонович
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Берталон Берталонович Вейг | |||||||||||||||||
| Народження | 1915 | |||||||||||||||||
| Ужгород, Австро-Угорщина | ||||||||||||||||||
| Смерть | 13 січня 1995 | |||||||||||||||||
| Ужгород, Україна | ||||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | |||||||||||||||||
| Вага | 75 кг | |||||||||||||||||
| Громадянство |  Чехословаччина.svg){kind=small} Угорщина СРСР Україна
| |||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
| 1930-1931 | УМТЕ (Ужгород)[1]
| |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||
Берталон Берталонович Вейг (угор. Végh Bertalan; 30 грудня 1915, Ужгород — 199?) — колишній чехословацький і угорський футболіст, згодом — радянський тренер, суддя та спортивний діяч. Грав на позиції захисника. Історичний, перший головний тренер команди майстрів «Спартак» (Ужгород). Один з перших спортсменів Закарпаття, яким присвоїли почесне звання судді республіканської категорії (1955).
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі Чемпіонату Чехословаччини з футболу (1930) в юнацькій команді «Ungvári Munkás Testnevelési Egylet» (УМТЕ, Ужгородське робітниче спортивне товариство), а у 1932 році вже грав у основному складі клубу. В 1933 році «УМТЕ» при його участі стало срібним призером чемпіонату тодішньої Словаччини. Починаючи з 1939 року команда вже брала участь у північній групі Чемпіонату Угорщини з футболу, але 5 травня 1942 року була розформована і гравці «УМТЕ» вимушені були перейти до інших ужгородських клубів. Таким чином він потрапив до команди «Ужгородський атлетичний клуб» («УАК»), де завершив свою ігрову кар'єру. «УАК» у 1942 році завоював право грати у другій, а у 1944 році — у першій групі угорського чемпіонату.[3]
Кар'єра тренера та судді[ред. | ред. код]
У 1946 році його призначили головним тренером новоствореної команди «Спартак» (Ужгород), яка під його керівництвом двічі стала Чемпіоном УРСР (1946, 1953). Згодом він успішно працював і в команді майстрів «Нафтовик» (Дрогобич) (серпень 1964—1967), а також у берегівському «Колгоспнику», перечинському «Хіміку» та сторожницькому «Колгоспнику», які під його керівництвом завжди вирізнялися у республіканських та обласних змаганнях. Одночасно він був признаним арбітром. Відсудив чимало відповідальних ігор першостей області та республіки. Разом з тим починаючи з 60-их років він довгий час очолював ужгородську міську федерацію футболу та був членом обласної федерації, де плідно працював головою тренерскої ради.
Досягнення[ред. | ред. код]
Командні трофеї[ред. | ред. код]
- срібний призер чемпіонату Словаччини (1): 1933
- Чемпіон УРСР (2): (1946, 1953)
Почесні звання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Ужгородське робітниче спортивне товариство»
- ↑ «Ужгородський атлетичний клуб»
- ↑ Сторінками футбольної історії Закарпаття. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 3 травня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гаджега В. М. Вейг Берталон Берталонович / В. М. Гаджега // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи XX століття. — Ужгород: Ґражда, 2007. — С. 67—68.
- Історія футбольного клубу Говерла
| |||||
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
