Система Вейда-Джайлза

Система Вейда-Джайлза

Китайською мовою Написання Путунхуа (мандаринське) Традиційне: 威妥瑪拼音 Новітнє: 威妥玛拼音 Транслітерація Піньїнь: Wēi Tuǒmǎ Pīnyīn Транскрипція: Вей Твома Піньїнь Картка:Китайською мовою

Система Вейда-Джайлза (англ. Wade–Giles) це система латинізації Мандаринської мови. Вона розвинулася на основі системи, створеної Томасом Френсісом Вейдом у середині 19 століття, і отримала завершену форму в Китайсько-англійському словнику Герберта А. Джайлза 1892 року.

Системи латинізації, які використовувалися до кінця 19-го століття, базувалися на Нанкінському говорі, але Вейд-Джайлз базувався на Пекінському говорі та був системою транскрипції, знайомою в англомовному світі протягом більшої частини 20-го століття. Обидва ці типи транскрипції використовувалися в поштових латинізаціях (латинізовані назви місць, стандартизовані для поштового використання). У материковому Китаї система Вейда-Джайлза була здебільшого замінена системою латинізації Ханью Піньїнь, яка була офіційно прийнята в 1958 році, за винятком латинізованих форм деяких із найуживаніших назв місць і осіб, а також інших власних іменників. Латинізовані назви для більшості місцевостей, осіб та інших власних іменників на Тайвані базуються на системі Вейда-Джайлза, наприклад Гаосюн, Острови Мацзу та Цзян Цзін-ґо.

Історія

Система Вейда-Джайлза була розроблена Томасом Френсісом Вейдом, китайським знавцем і британським послом у Китаї, який був першим професором китайської мови в Кембриджському університеті. Вейд опублікував у 1867 році перший підручник Пекінського говору мандаринської мови англійською мовою "Yü-yen Tzŭ-erh Chi" (кит.: 语言自迩集; кит. традиц.: 語言自邇集), який став основою для латинкової системи, пізніше відомої як система Вейда-Джайлза. Система, призначена для транскрипції китайських термінів для китайських спеціалістів, була додатково вдосконалена в 1892 році Гербертом Алленом Джайлзом, британським дипломатом у Китаї та його сином Ліонелєм Джайлзом, куратором Британського музею.

Тайвань десятиліттями використовував систему Вейда-Джайлза як стандарт, існуючи разом із кількома офіційними латинізаціями поспіль, а саме, Gwoyeu Romatzyh, Mandarin Phonetic Symbols II і Tongyong Pinyin (Тоньон Піньїнь). Партія Ґоміньдан раніше пропагувала Піньїнь після успішної кандидатури Ма Їнцзю в президенти в 2008 році та в ряді міст, де ґоміньданівці обирали мерів. Однак нинішня адміністрація Цай Інвеню і Демократична прогресивна партія разом з більшістю людей на Тайвані, як корінних, так і за кордоном, використовують правопис і транскрибують свої юридичні імена в системі Вейда-Джайлза, а також в інших вищезгаданих системах.

Ініціалі та фіналі

У наведених нижче таблицях показана латинізація кожного китайського звуку системою Вейда-Джайлза (жирним шрифтом), разом із відповідним фонетичним символом МФА (у квадратних дужках) та відповідним переданням у Чжуїнь, Піньїнь (під ними) та в системі Кірносової-Цісар (в дужках), для зручності.

Ініціалі

		Губні	Зубні/Ясенні	Ретрофлексні	Ясенно-твердопіднебінні	Середньоязикові
Носові		M(М) [m] ㄇ M	N(Н) [n] ㄋ N
Прорівні	Непридихові	P(Б) [p] ㄅ B	T(Д) [t] ㄉ D			K(Ґ) [k] ㄍ G
	Придихові	Pʻ(П) [pʰ] ㄆ P	Tʻ(Т) [tʰ] ㄊ T			Kʻ(К) [kʰ] ㄎ K
Африкати	Непридихові		Ts(Дз) [ts] ㄗ Z	Ch(Дж) [ʈʂ] ㄓ Zh	Ch(Дзь) [tɕ] ㄐ J
	Придихові		Tsʻ(Ц) [tsʰ] ㄘ C	Chʻ(Ч) [ʈʂʰ] ㄔ Ch	Chʻ(Ць) [tɕʰ] ㄑ Q
Фрикативні		F(Ф) [f] ㄈ F	S(С) [s] ㄙ S	Sh(Ш) [ʂ] ㄕ Sh	Hs(Сь) [ɕ] ㄒ X	H(Х) [x] ㄏ H
Плавні			L(Л) [l] ㄌ L	J(Ж) [ɻ~ʐ] ㄖ R

Фіналі

	Фіналь
	Голосні						/n/					/ŋ/
Голосні	A(а)[a] ㄚ A	Ê/O(е)[ɤ] ㄜ E	I(і)[i] ㄧ I	U(у)[u] ㄨ U	Ü(ю)[y] ㄩ Ü	O/Uo(O) [wo] ㄛ o/uo	An(Ань) [an] ㄢ an	Ên(Ень) [ən] ㄣ en	In(Інь) [in] ㄧㄣ in	Un(Вень) [wən] ㄨㄣ un	Ün(Юнь) [yn] ㄩㄣ ün	Ang(Ан) [aŋ] ㄤ ang	Êêng(Ен)[əŋ] ㄥ eng	Ing(Ін) [iŋ] ㄧㄥ ing	Ung(Он/Ун) [ʊŋ] ㄨㄥ ong
Дифтонґи	Ai(ай)[ai] ㄞ Ai	Ei(ей)[ei] ㄟ Ei	Ih/Ŭ [ɨ] ㄭ -I	Ui/Uei(вей)[wei] ㄨㄟ Ui	Üeh(Юе)[ɥe] ㄩㄝ üe	Ou(Оу) [ou] ㄡ ou	Uan(Вань) [wan] ㄨㄢ uan					Uang(Ван) [waŋ] ㄨㄤ uang
	Ia(Я)[ja] ㄧㄚ ia	Ieh(Є)[je] ㄧㄝ ie		Iu(ьоу) [jou] ㄧㄡ iu	Ua(Ва) [wa] ㄨㄚ ua	Ao(Ао) [au] ㄠ ao	Ien(Янь) [jɛn] ㄧㄢ ian					Iang(Ян) [jaŋ] ㄧㄤ iang			Iung(ьон) [jʊŋ] ㄩㄥ iong
Трифтонґи		Uai(Вай) [wai] ㄨㄞ uai				Iao(Яо) [jau] ㄧㄠ iao							Êrh(Ер)[aɚ̯] ㄦ er

Склади, що починаються з медіалі

		Фіналь
		Голосні			/n/		/ŋ/
/j/	Голосні	Ya(Я) [ja] ㄧㄚ ya	Yeh(Є) [je] ㄧㄝ ye	I/Yi(Ї) [i] ㄧ yi	Yen(Янь) [jɛn] ㄧㄢ yan	Yin(Їнь) [in] ㄧㄣ yin	Yang(Ян) [jaŋ] ㄧㄤ yang	Ying(Їн) [iŋ] ㄧㄥ ying
	Дифтонґи	Yai(Яй) [jai] ㄧㄞ yai	Yao(Яо) [jau] ㄧㄠ yao	Yu(Йоу) [jou] ㄧㄡ you				Yung(Йон) [jʊŋ] ㄩㄥ yong
/w/	Голосні	Wa(Ва) [wa] ㄨㄚ wa	Wo(Во) [wo] ㄨㄛ wo	Wu(Ву) [u] ㄨ wu	Wan(Вань) [wan] ㄨㄢ wan	Wên(Вень) [wən] ㄨㄣ wen	Wang(Ван) [waŋ] ㄨㄤ wang	Wêng(Вен) [wəŋ] ㄨㄥ weng
	Дифтонґи	Wai(Вай) [wai] ㄨㄞ wai	Wei(Вей) [wei] ㄨㄟ wei
/ɥ/		Yü(Ю) [y] ㄩ yu	Yüeh(Юе) [ɥe] ㄩㄝ yue		Yün(Юнь) [yn] ㄩㄣ yun	Yüan(Юань) [ɥɛn] ㄩㄢ yuan

Особливості системи

Приголосні та ініціалі

Особливістю системи Вейда-Джайлза є передавання придихів за допомогою символу, що нагадує апостроф. Томас Вейд та інші використовували ʽ(U+02BD) або ʻ(U+02BB), запозичену з політонічної орфографії давньогрецької мови. Дехто міг використовувати простий апостроф '(U+0027). Зворотна галочка та візуально подібні символи інколи можна побачити в різних електронних документах, які використовують цю систему.

Приклади використання: p-pʻ, t-tʻ, k-kʻ, ch-chʻ. Використання цього символа зберігає b, d, g, j для латинізації китайських говірок, що містять дзвінкі приголосні, наприклад, Шанхайський говір або Південномінська мова. Також, іноді, придих може позначатись, подібно до МФА, літерою h у верхньому індексі (^h).

Люди, які погано знаються на системі Вейда-Джайлза, доволі часто ігнорують ці апострофи (або інші з вишеперечислених символів), не знаючи, що вони передають важливу інформацію. Піньїнь, в свою чергу, вирішує цю проблему, використовуючи символи, які зазвичай використовують для позначення дзвінких звуків (яких нема у Мандарині) b-p, d-t, g-k, j-q, zh-ch.

Частково через поширене пропускання апострофів, чотири звуки, представлені в Піньїні як j, q, zh, ch, часто перетворюються на ch, зокрема у багатьох власних назвах. Однак, якщо апострофи збережені, система виявляє симетрію, яка не залишає накладання:

• Неретрофлексні ch (Піньїнь j) та chʻ (Піньїнь q) завжди стоять перед ü або i.
• Ретрофлексні ch (Піньїнь zh) та chʻ (Піньїнь ch) завжди стоять перед ih, a, ê, e, o, u.

Голосні та фіналі

Складові приголосні

Система Вейда-Джайлза передає два типи складових голосних:

• -ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
• -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).

-ŭ та -ih записуються у Піньїні як -і.

МФА		[ʈ͡ʂɻ̩]	[ʈ͡ʂʰɻ̩]	[ʂɻ̩]	[ɻɻ̩]	[t͡sɹ̩]	[t͡sʰɹ̩]	[sɹ̩]
Єльська система		Jr	Chr	Shr	R	Dz	Tsz	Sz
MPS II		Jr	Chr	Shr	R	Tz	Tsz	Sz
Вейд-Джайлз		chih	Chʻih	Shih	Jih	Tzŭ	Tzʻŭ	Sŭ
Піньїнь		Zhi	Chi	Shi	Ri	Zi	Ci	Si
Gwoyeu Romatzyh		Jy	Chy	Shy	Ry	Tzy	Tsy	Sy
Вейд-Джайлз(спрощ)		Chy	Chhy	Shy	Ry	Tsy	Tshy	Sy
Чжуїнь		ㄓ	ㄔ	ㄕ	ㄖ	ㄗ	ㄘ	ㄙ

Голосна О

Кінцеве o в системі Вейда-Джайлза має дві вимови в сучасному Пекінському говорі: [wo] та [ɤ].

[ɤ] пишеться як о, коли вона є окремою фіналью (ko, kʻo, ho), пишеться як ê, коли вона у складі фіналей [ɤn] та [ɤŋ], або утворює окремий склад (ê, ên, êng). (Піньїнь: ge, ke, he та е, en, eng)

[wo] пишеться як o, окрім складу wo: wo, cho, to, lo. (Піньїнь: wo, zhuo, duo, luo)

МФА	[pwo]	[pʰwo]	[mwo]	[fwo]	[two]	[tʰwo]	[nwo]	[lwo]	[kɤ]	[kʰɤ]	[xɤ]	[ʈ͡ʂwo]	[ʈ͡ʂʰwo]	[ʐwo]	[t͡swo]	[t͡sʰwo]	[swo]	[ɤ]	[wo]
Вейд-Джайлз	po	pʻo	mo	fo	to	tʻo	no	lo	ko	kʻo	ho	cho	chʻo	jo	tso	tsʻo	so	o/ê	wo
Чжуїнь	ㄅㄛ	ㄆㄛ	ㄇㄛ	ㄈㄛ	ㄉㄨㄛ	ㄊㄨㄛ	ㄋㄨㄛ	ㄌㄨㄛ	ㄍㄜ	ㄎㄜ	ㄏㄜ	ㄓㄨㄛ	ㄔㄨㄛ	ㄖㄨㄛ	ㄗㄨㄛ	ㄘㄨㄛ	ㄙㄨㄛ	ㄜ	ㄨㄛ
Піньїнь	bo	po	mo	fo	duo	tuo	nuo	luo	ge	ke	he	zhuo	chuo	ruo	zuo	cuo	suo	e	wo

Тони

Тони в системі Вейда-Джайлза позначаються за допомогою надрядкових чисел (^1–4), розміщених після складу. Це контрастує з використанням діакритики для представлення тонів Піньїнь. Наприклад, Піньїнь: qiàn; Вейд-Джейлз: chʻien⁴.

Тон	Ієроґліфи	Піньїнь	Вейд-Джайлз
Високий	妈; 媽;	mā	ma1
Піднятий	麻;	má	ma2
Низький	马; 馬;	mǎ	ma3
Спадаючий	骂; 罵;	mà	ma4
Нейтральний	吗; 嗎;	ma	ma

Розділові знаки

Вейд-Джайлз використовує дефіси (-) для розділення всіх складів у слові (у той час як Піньїнь розділяє склади лише в спеціально визначених випадках).

Якщо склад не є першим у слові, його перша буква не пишеться з великої літери, навіть якщо вона є частиною власного іменника. Використання апострофів, дефісів і великих літер часто не спостерігається в назвах місць і особистих іменах. Наприклад, більшість закордонних тайванців пишуть свої імена як "Tai Lun" або "Tai-Lun", тоді як за системою Вейда-Джайлза насправді буде "Tai-lun".

Порівняння з иншими системами

Голосні a, e, o, i

МФА

ɑ

ɔ

ɤ

ɛ

aɪ

eɪ̯

ɑʊ̯

ɤʊ̯

an

ən

ɑŋ

ɤŋ

ɑɻ

ʊŋ

i

i̯ɛ

i̯ɤʊ̯

i̯ɛn

in

iŋ

Піньїнь

a

o

e

e

ai

ei

ao

ou

an

en

ang

eng

er

ong

yi

ye

you

yan

yin

ying

Тун'юн-піньїнь

a

o

e

e

ai

ei

ao

ou

an

en

ang

eng

er

ong

yi

ye

you

yan

yin

ying

Вейд-Джайлз

a

o

o/ê

eh

ai

ei

ao

ou

an

ên

ang

êng

êrh

ung

i

yeh

yu

yen

yin

ying

Чжуїнь

ㄚ

ㄛ

ㄜ

ㄝ

ㄞ

ㄟ

ㄠ

ㄡ

ㄢ

ㄣ

ㄤ

ㄥ

ㄦ

ㄨㄥ

ㄧ

ㄧㄝ

ㄧㄡ

ㄧㄢ

ㄧㄣ

ㄧㄥ

Приклад

阿

哦

俄

艾

黑

凹

偶

安

恩

昂

冷

二

中

一

也

又

言

音

英

Голосні u, y

МФА

u

u̯ɔ

u̯eɪ̯

u̯aɪ̯

u̯an

u̯ən

u̯ʊn

u̯ɤŋ

u̯ʊŋ

y

y̯œ

y̯ɛn

yn

i̯ʊŋ

Піньїнь

wu

wo

wei

wai

wan

wen

weng

yu

yue

yuan

yun

yong

Тун'юн-піньїнь

wu

wo

wei

wai

wan

wun

wong

yu

yue

yuan

yun

yong

Вейд-Джайлз

wu

wo

wei

wai

wan

wên

wêng

yü

yüeh

yüan

yün

yung

Чжуїнь

ㄨ

ㄨㄛ

ㄨㄟ

ㄨㄞ

ㄨㄢ

ㄨㄣ

ㄨㄥ

ㄩ

ㄩㄝ

ㄩㄢ

ㄩㄣ

ㄩㄥ

Приклад

五

我

位

外

完

文

翁

玉

月

元

云

用

Нешиплячі приголосні

МФА

p

pʰ

m

fɤŋ

fʊŋ

ti̯ou̯

tu̯ei̯

tʰ

ny

ly

kɤɻ

kʰ

xɤ

Піньїнь

b

p

m

feng

diu

dui

t

nü

lü

ger

k

he

Тун'юн-піньїнь

b

p

m

fong

diou

duei

t

nyu

lyu

ger

k

he

Вейд-Джайлз

p

p'

m

fêng

tiu

tui

t'

nü

lü

kêrh

k'

ho

Чжуїнь

ㄅ

ㄆ

ㄇ

ㄈㄥ

ㄉㄧㄡ

ㄉㄨㄟ

ㄊ

ㄋㄩ

ㄌㄩ

ㄍㄜㄦ

ㄎ

ㄏㄜ

Приклад

玻

婆

末

封

丟

兌

特

女

旅

歌儿

可

何

Шиплячі приголосні

МФА

tɕi̯ɛn

tɕi̯ʊŋ

tɕʰin

ɕy̯ɛn

ʈʂɤ

ʈʂɨ

ʈʂʰɤ

ʈʂʰɨ

ʂɤ

ʂɨ

ʐɤ

ʐɨ

tsɤ

tsu̯ɔ

tsɨ

tsʰɤ

tsʰɨ

sɤ

sɨ

Піньїнь

jian

jiong

qin

xuan

zhe

zhi

che

chi

she

shi

re

ri

ze

zuo

zi

ce

ci

se

si

Тун'юн-піньїнь

jian

jyong

cin

syuan

jhe

jhih

che

chih

she

shih

re

rih

ze

zuo

zih

ce

cih

se

sih

Вейд-Джайлз

chien

chiung

ch'in

hsüan

chê

chih

ch'ê

ch'ih

shê

shih

jê

jih

tsê

tso

tzŭ

ts'ê

tz'ŭ

sê

szŭ

Чжуїнь

ㄐㄧㄢ

ㄐㄩㄥ

ㄑㄧㄣ

ㄒㄩㄢ

ㄓㄜ

ㄓ

ㄔㄜ

ㄔ

ㄕㄜ

ㄕ

ㄖㄜ

ㄖ

ㄗㄜ

ㄗㄨㄛ

ㄗ

ㄘㄜ

ㄘ

ㄙㄜ

ㄙ

Приклад

件

窘

秦

宣

哲

之

扯

赤

社

是

惹

日

仄

左

字

策

次

色

斯

Тони

МФА	ma˥˥	ma˧˥	ma˨˩˦	ma˥˩	ma
Піньїнь	mā	má	mǎ	mà	ma
Тун'юн-піньїнь	ma	má	mǎ	mà	må
Вейд-Джайлз	ma1	ma2	ma3	ma4	ma0
Чжуїнь	ㄇㄚ	ㄇㄚˊ	ㄇㄚˇ	ㄇㄚˋ	ㄇㄚ・
Приклад	媽	麻	馬	罵	嗎

Посилання

• (англ.) Транскрибування піньїна у системі Вейда-Джайлза
• (англ.)(кит.) Траскрибування китайської мови у різних системах латинізації