Веймарська республіка
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
| Історія Німеччини | |
|---|---|
|
|
| Стародавня Німеччина | |
| Германці | |
| Стародавня Германія | |
| Велике переселення народів | |
| Середньовічна Німеччина | |
| Франкське королівство | |
| Східне Франкське королівство | |
| Королівство Німеччина | |
| Ганзейська унія | |
| Священна Римська імперія | |
| Об'єднання Німеччини | |
| Рейнський союз | |
| Німецький союз | |
| Революція 1848—1849 років у Німеччині | |
| Північнонімецький союз | |
| Німецька імперія | |
| Новітня історія | |
| Німеччина у Першій Світовій війні | |
| Веймарська республіка | |
| Третій Рейх | |
| Німеччина у Другій світовій війні | |
| Окупація союзниками Німеччини | |
| Розділення країни: ФРН, НДР та Західний Берлін | |
| Возз'єднання Німеччини | |
| Сучасна Німеччина | |
|
Портал «Німеччина» |
Веймарська республіка (нім. Weimarer Republik, 
Weimarer Republikопис файлу) — історична назва німецької держави, пов'язана із конституційним Національним зібранням, що засідало у Веймарі. Офіційно держава, як і її попередниця, продовжувала називатись нім. Deutsches Reich, що буквально означає Німецька Держава.
Виникла в 1919 році в результаті Листопадової революції. У перші роки її політичне життя визначала парламентська більшість, що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПН вже відійшла від своїх колишніх революційних ідей. Демократія функціонувала. Спроби повалення державного ладу з метою встановлення соціалізму були придушені. Приватна власність залишилася недоторканною.
Але вже в 1920-і стало видно, наскільки крихка республіканська база серед населення. Економічна криза, інфляція, окупація Руру і спроби фашистського перевороту чітко показали в 1923, що у Веймарській республіці демократи знаходяться в меншості.
З висновком Локарнських угод в 1925 і вступом до Ліги націй в 1926 переможена Німеччина повернула собі політичне рівноправ'я на міжнародній арені. Цим пояснюється, що частина населення сприймала ті роки як «золоті двадцяті роки». Але період розквіту був коротким. З новою економічною кризою 1929 почалося падіння республіки.
Конституція Веймарської республіки була за своєю суттю достатньо авторитарною і надавала президентові (обраному прямим голосуванням на сім років) дуже широкі повноваження. Президент міг коли завгодно розпускати Рейхстаг, навіть в першу секунду першої сесії. Президент міг як і коли завгодно призначати і звільняти з посади рейхсканцлера і кабінет (ст. 53 і 54). Рейхстаг міг оголосити вотум недовір'я канцлерові і уряду, але не мав права це робити у разі розпуску президентом.
У разі небезпеки державі президент міг скасовувати будь-які цивільні свободи на будь-який термін (ст. 48). Рейхстаг міг відмінити ці заходи, але можливість розпуску знову ж таки нейтралізовувала парламент.
Ці серйозні обмеження демократії зробили можливою фактичну самоліквідацію демократичного ладу після призначення президентом Гінденбургом на пост рейхсканцлера Адольфа Гітлера в січні 1933.
З цієї миті зазвичай вважається, що Веймарська республіка припинила існування і почався нацистський період — Третій рейх. Політичні структури Третього рейху виникли, проте, не з нуля, а шляхом модифікації і підлаштування під однопартійну диктатуру нацистів існуючих структур Веймарської республіки.
До 1945 формально зберігався Рейхстаг, органи управління земель (таких, як Пруссія), органи місцевого самоврядування нижчого рівня.
Посилання [ред.]
