Вексілляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вексілляція (лат. vexillatio, вексіллатіо, від лат. vexillum — «прапор», «штандарт») — особливий, відносно невеликий, загін легіону, рідше когорти або нумера, виділений для участі в бойових діях, коли сам легіон виконував інші завдання, або що ніс гарнізонну або патрульну службу. Після виконання своїх завдань вексілляції розпускалися, зливаючись зі своїми підрозділами. Створення вексілляцій, імовірно в період ранньої імперії, додало більшу структурну гнучкість римської армії, але приблизно з 235 по 290 рр. вексілляціі так часто перекидалися з одного кордону на інший, що особовий склад підрозділів перемішався, в результаті чого Діоклетіан в ході військової реформи був змушений створити відокремлені частини: постійно розквартировані прикордонні частини і мобільні війська.

Див. також[ред.ред. код]


Historia Romae Це незавершена стаття про Стародавній Рим.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.