Вектор Бюргерса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вектори Бюргерса для крайової та гвинтової дислокації

Вектор Бюргерса - векторна характеристика дислокації.

Позначається зазвичай літерою  \mathbf{b} .

Для визначення вектора Бюргерса потрібно порівняти між собою кристалічну ґратку без дислокації і з нею. Якщо уявити собі замкнутий контур (контур Бюргерса) у ідеальній ґратці, то присутність дислокації розімкне його. Вектором Бюргерса називається вектор, який з'єднує точки розриву.

Знак вектора Бюргерса визначається за правилом правого гвинта. Спочатку вибирають довільний напрям вздовж лінії дислокації. Потім контур Бюргерса будують за правилом правого гвинта, відносно вибраного напряму. Вектор Бюргерса направлений від кінцевої точки обходу до початкової.

Математично це записується у вигляді:

 \oint_L d\mathbf{u} = - \mathbf{b} ,

де L - контур Бюргерса, а  \mathbf{u} - вектор зміщення.

Цю формулу можна переписати також через тензор дисторсії:

 \oint_L du_i = \oint_L \frac{\partial u_i}{\partial x_j} dx_j = \oint w_{ij} dx_j = - b_i .


Для крайової дислокації вектор Бюргерса перпендикулярний до лінії дислокації. Для гвинтової дислокації вектор Бюрґерса паралельний лінії дислокації.

Величина й напрямок вектора Бюргерса визначають поля напружень навколо дислокації.

Вектор Бюргерса названий на честь нідерландського фізика В.Г. Бюргерса.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.