Велика Вітчизняна війна

«За батьківщину, за Сталіна!». Радянський плакат часів війни

Вели́ка Вітчизня́на війна́ — термін, яким радянська історіографія та низка істориків країн колишнього СРСР окреслюють радянсько-німецький збройний конфлікт 1941—1945 років у рамках Другої світової війни. Був створений радянською пропагандою за зразком російської «Вітчизняної війни» з французами 1812 року. На думку кандидата історичних наук Володимира В'ятровича, приставка «Велика» додана для підкреслення значущості радянсько-німецького конфлікту для СРСР, масштабів та наслідків цього конфлікту для Європи. Конфлікт, представлений як Велика Вітчизняна війна, став наріжним націотворчим міфом СРСР, що служив основою формування радянської ідентичності, а в перспективі й радянського народу.

Словосполучення «Велика Вітчизняна війна» використовується у деяких пострадянських країнах, зокрема, в Україні. В новітній українській історіографії та закордонній білоруській воно замінюється терміном Радянсько-німецька війна. Поза межами колишнього СРСР «Велика Вітчизняна війна» практично не використовується. В англомовних країнах її замінює термін — Німецько-радянська війна (German-Soviet war) як складова Східного фронту (Eastern Front); в німецькій історіографії — Німецько-радянська війна (Deutsch-Sowjetischer Krieg), Російський похід (Russlandfeldzug), Східний похід (Ostfeldzug).

Термін

«Батьківщина-мати кличе!». Радянський плакат перших днів війни

Уперше термін «вітчизняна війна» щодо війни Німеччини і СРСР з'явився в тексті виступу В'ячеслава Молотова по радіо 23 червня 1941 року:

Свого часу на похід Наполеона в Росію наш народ відповів вітчизняною війною і Наполеон зазнав поразки, прийшов до свого кінця. Те ж саме буде і з Гітлером, що зазнався і оголосив новий похід проти нашої країни. Червона Армія і весь наш народ знову поведуть переможну вітчизняну війну за батьківщину, за честь, за волю. Оригінальний текст (рос.) В свое время на поход Наполеона в Россию наш народ ответил отечественной войной и Наполеон потерпел поражение, пришел к своему краху. То же будет и с зазнавшимся Гитлером, объявившим новый поход против нашей страны. Красная Армия и весь наш народ вновь поведут победоносную отечественную войну за родину, за честь, за свободу.

Того ж дня газета «Правда» надала цілу шпальту статті голови Товариства старих більшовиків Омеляна Ярославського. Стаття називалася «Велика Вітчизняна війна». У виступі Йосипа Сталіна по радіо 3 липня 1941 року було вжито словосполучення «Всенародна вітчизняна війна».

Як альтернативу пропагандиському терміну «Велика Вітчизняна війна» один із відомих дослідників Другої Світової Війни Володимир Різун (Суворов) запропонував визначення «Перша Соціалістична Війна», бо, на його думку, бойові дії точилися між двома соціалістичними державами (СРСР та націонал-соціалістичною Німеччиною).

Хронологічні рамки

Монета Банку Росії. Серія: «Велика Вітчизняна війна», Розгром радянськими військами Квантунської армії, 3 рублі

У радянській історіографії щодо дат Великої вітчизняної війни було кілька думок, зафіксованих в енциклопедіях:

• Сталінський варіант (він же нинішній) — 22 червня 1941 р. — 9 травня 1945 р.
• Постсталінський — 22 червня 1941 р. — 9 серпня 1945 р.
• Радянської енциклопедії «ВВВ почалася 22 червня 1941 р. й закінчилася 2 вересня 1945 р. цілковитою перемогою радянського народу i його збройних сил».

Але фактично та юридично датою припинення війни є дата видання Указу Президії ВР СРСР від 25.01.1955 «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною».

Використання в Україні

Термін «Велика Вітчизняна війна» подекуди використовують в офіційних документах, що їх видають Президентом України та Верховною Радою України. Наприклад, Указ Президента України від 30 квітня 2005 року має назву «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», Указ Президента України від 6 травня 2011 року має назву «Про призначення довічних державних стипендій учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років». Постанова Верховної Ради України від 5 березня 2010 року має назву «Про проголошення 2010 року в Україні Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років».

Після 1991 р. в шкільних підручниках незалежної України здебільшого вживали термін «Друга світова війна». Після того, як новообраний Президент України Віктор Янукович призначив міністром освіти та науки Дмитра Табачника, 2011 року до нових шкільних підручників повернули старий радянський термін «Велика Вітчизняна війна», що відповідає історіософським концепціям міністра, оприлюдненим свого часу у ЗМІ Росії. Зазначений термін фігурує в назві розділу, який раніше називався «Україна під час Другої світової війни».

В Україні існують музеї, у назві яких фігурує даний термін. Наприклад, найбільший із таких музеїв — Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років у Києві.

Пам'ять

Монумент «Батьківщина-Мати» в Києві, 1981. На відкриття був присутній генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв

Починаючи з 1965 року в СРСР 9 травня святкувався День перемоги, який був оголошений, як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років». Серед колишніх радянських республік дотепер День перемоги є державним святом в Росії, Казахстані, Білорусі, Україні, Азербайджані, Узбекистані.

У багатьох містах Радянського союзу було споруджено пам'ятники та меморіальні комплекси Великій Вітчизняній Війні. Зокрема серед найбільших в Україні — Національний музей історії Великої Вітчизняної війни з пам'ятником «Батьківщина-Мати» та Могила невідомого солдата в Києві, Меморіал героїчної оборони Одеси, Аджимушкайські каменярні, Монумент Слави у Львові та інші.

Подіям Великої вітчизняної війни присвячені численні кінофільми, документальні (наприклад, «Сталінград», 1943 та ін.) та художні («Хроніка пікіруючого бомбардувальника», 1967; «Сімнадцять миттєвостей весни», 1973 та інші). Події Війни знайшли відображення і в численних літературних, музичних (наприклад, Симфонія № 7 Д. Шостаковича) творах.

Дискусійність

Назва «Велика Вітчизняна війна» прийнятна для однієї сторони. Солдатів вермахту або бійців УПА неможливо назвати учасниками ВВВ. Не підходить цей термін і для союзників СРСР, які воювали на радянській території (чехів, поляків та ін.).

У 1914—1917 рр. офіційна російська пропаганда намагалася назвати Першу світову війну з боку Росії великою і вітчизняною. Наприклад, в архівному фондi канцелярії Таврійського губернського комісара Тимчасового уряду зберігається написане архієпископом Димитрієм «Послання до пастви Таврійської». У ньому є такі рядки:

Нинішня кровопролитна велика вітчизняна війна ясно показала, що наша країна і Російський народ стоять на краю безодні. Оригінальний текст (рос.) Нынешняя кровопролитная великая отечественная война ясно обнаружила, что страна наша и народ Русский стоят на краю пропасти.

Деякі білі емігранти називали цю війну «Другою Громадянською війною» (рос. Вторая Гражданская война), оскільки деякі з них боролися в лавах військ Німеччини проти Радянського Союзу, сподіваючись скинути більшовиків і відновити дореволюційний державний лад.

25 травня 2010 року Львівська обласна рада прийняла рішення про відзначення щороку на території області 8-9 травня Днів пам'яті жертв Другої світової війни. Також облрада вирішила не використовувати термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що не відповідає українській історичній реальності. За таке рішення проголосували 62 депутати. 13 жовтня 2010 року Галицький районний суд міста Львова прийняв до розгляду позовну заяву прокуратури Львівської області про скасування рішення Львівської облради «Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни».

Джерела та література

• Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив). — ISBN 5-224-01515-4 (рос.)
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
• Мельтюхов М.И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (Документы, факты, суждения). — М. : Вече, 2000. (рос.)
• Петро Чернега. Український внесок у радянську війну. // Україна Молода, 12.05.2010, с. 4-5.
• Ф.Пігідо-Правобежежний. Велика Вітчизняна війна (1954)
• Юрій Рубан. Міф проти пам’яті: український вибір // Українська правда, 18.11.2009
• М.И.Мельтюхов. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (рос.)
• Пасинки перемоги // Український тиждень, 9.05.2011
• База даних по громадянах СРСР, вояках ЧА, загиблих або зниклих без вісти у ВВВ
• Роман Кабачій. Війна. Український рахунок // Український тиждень, №18, 7.05.2010
• Владислав Гриневич. Спантеличені війною: Масове дезертирство у Червоній армії 1941 року // Український тиждень, №25 (190), 3.07.2011
• Владислав Гриневич. Поперед батька в пекло // Український тиждень, №34 (199), 19.08.2011