Велика Моравія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Моравія
VIII століття – 907
Розташування Велика Моравія
Велика Моравія наприкінці ІХ ст.
Столиця Велеград
Мови Староцерковнослов'янська, Староморавська , Старословацька .
Релігії Поганство, Християнство
Форма правління монархія
Моймировичі, князі
 - (830846) Моймир I
 - (894907) Моймир II (останній)
Історія
 - Утворення князівства VIII століття
 - Росквіт при Святополку І з 871 по 894 рік
 - Завоювання Угорщиною 907 рік
Руїни у Дуцовом з часів Великоморавії

Вели́ка Мора́вія (чеш. Velkomoravská říše) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв рік Лаби й Одеру. Виникла наприкінці VIII — початку IX століть на території сучасних Словаччини й Моравії та досягла розквіту в 860880 роках.

На початку IX століття князівство на річці Північна Морава, лівій притоці Дунаю, у теперішній східній Чехії, приєднало або підкорило собі слов'янські землі, розташовані навколо нього й домоглося фактичної незалежності від імперії, створеної Карлом Великим. Великоморавське князівство об'єднувало в той час слов'янські землі на середньому Дунаєві і його притоках — чехів, словаків, панонських слов'ян, східних словенців і східних хорватів і прагнуло звільнитися від верховенства й заступництва німецького імператора й баварських єпископів.

Велика Моравія

Князі Моймир І (Mojmír) (830846), який в 833 приєднав до своєї держави Нітранське князівство, і Ростислав (846870) виступили проти агресивної політики німецьких феодалів. Боротьба із зовнішньою експансією, підпорядкована логіці внутрішньодержавного будівництва, змусила Велику Моравію прийняти християнство й створити власну церковну організацію. Термін Великоморавія став уживатися, починаючи з візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного в його праці De Administrando Imperio, написаної близько 950 року.

На прохання князя Ростислава сюди були спрямовані знамениті брати місіонери Кирило і Мефодій, слов'яни за походженням. Ці ченці, що діяли у Великій Моравії створили одну з слов'янських писемностей — кирилицю. Папа Адріан II висвятив Мефодія на єпископа Моравії та Паннонії, давши йому, як своєму легатові, всі місіонерські повноваження.

Велика Моравія в часи Ростислава і Святополка I.

По смерті князя Ростислава в країні правив князь Святополк (Svatopluk) (870-894), який провадив пролатинську політику. При ньому латинський обряд, поширюваний західними місіонерами, взяв гору над візантійським. У 874 році Людвіг Німецький був змушений визнати незалежність Великої Моравії, що перетворилася на королівство, яким князь Святополк правив до 894 року. За добу Святополка Велика Моравія набула найбільшого розміру. Саме у цей період до складу держави входила територія Закарпаття.

Столицею на Великоморавії було місто Велеград, чиє місцезнаходження на сьогоднішній день невідоме.

Християнський хрест знайдений в Мікульчицях, 8.-9. стор.

На початку X століття у Великоморавську державу вторглися угорські племена, найбільш великі міста були зруйновані й запустіли. Держава розпалася в результаті мадярського завоювання в 906907 роках. В Угорщині слов'янське населення було асимільовано. Згодом Моравія стала частиною Богемії.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]