Велика Моравія
Вели́ка Мора́вія (чеш. Velkomoravská říše) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв рік Лаби й Одеру. Виникла наприкінці VIII — початку IX століть на території сучаних Словаччини й Моравії та досягла розквіту в 860—880 роках.
На початку IX століття князівство на річці Північна Морава, лівому притоці Дунаю, у теперешній східній Чехії, приєднало або підкорило собі слов'янські землі, розташовані навколо нього й домоглося фактичної незалежності від імперії створенної Карлом Великим. Великоморавське князівство об'єднувало в той час слов'янські землі на середньому Дунаєві і його притоках − чехів, словаків, панонських слов'ян, східних словенців і східних хорватів і прагнуло звільнитися від верховенства й заступництва німецького імператора й баварських єпископів
Князі Моймир І (Mojmír) (830— 846), який в 833 приєднав до своєї держави Нітранське князівство і Ростислав (846 – 870) виступили проти агресивної політики німецьких феодалів. Боротьба із зовнішньою експансією, підпорядкована логіці внутрішньодержавного будівництва, змусила Велику Моравію прийняти християнство й створити власну церковну організацію. Термін Великоморавія став уживатися, починаючи з візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного в його праці De Administrando Imperio, написаної близько 950 року.
На прохання князя Ростислава сюди були спрямовані знамениті брати місіонери Кирило і Мефодій, слов'яни за походженням. Ці ченці, що діяли у Великій Моравії створили одну з слов'янських писемностей — кирилицю. Папа Адріан II висвятив Мефодія на єпископа Моравії та Паннонії, давши йому, як своєму легатові, всі місіонерські повноваження.
По смерті князя Ростислава в країні правив князь Святополк (Svatopluk) (870-894), який провадив пролатинську політику. При ньому латинський обряд, поширюваний західними місіонерами, взяв гору над візантійським. У 874 році Людвіг Німецький був змушений визнати незалежність Великої Моравії, що перетворилася на королівство, яким князь Святополк правив до 894 року. За добу Святополка Велика Моравія набула найбільшого розміру.
Столицею на Великоморавії було місто Велеград, чиє місцезнаходження на сьогоднішній день невідоме.
На початку X століття у Великоморавську державу вторглися угорські племена, найбільш великі міста були зруйновані й запустіли. Держава розпалася в результаті мадярського завоювання в 906—907 роках. В Угорщині слов'янське населення було асимільовано. Згодом Моравія стала частиною Богемії.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Great Moravian reenactment and experimental archeology, articles, timeline, primary sources, original findings (чес.)
- Articles about Great Moravia and text of many primary sources (чес.)
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Велика Моравія |
