Велика Ньюфаундлендська банка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 45°14′13″ пн. ш. 50°59′21″ зх. д. / 45.23694° пн. ш. 50.989222° зх. д. / 45.23694; -50.989222

Розташування на мапі Великої Ньюфаундлендської банки

Велика Ньюфаундлендська банка — група підводних плато на південний схід від Ньюфаундленду на Північноамериканському континентальному шельфі. Цей терен має глибини 24-100 м. Тут холодна Лабрадорська течія занурюється під теплі води Гольфстріму.

Мапа Гольфстриму, складена Бенджаміном Франкліном, у правій частині показана Велика Ньюфаундлендська банка

Змішання цих вод і підйом поживних речовин до поверхні з дна океану, призвело до створення найбагатшого риболовецького майданчика у світі. Важливий промисловий район Канади і Франції (території Сен-П'єр і Мікелон). Загальна площа — 282.500 км². Види риб: атлантична тріска, риба-меч, пікші і мойви. Молюски : гребінці і омари. В області також існують великі колонії морських птахів: північна олуша, буревісники і морські качки і різні морські ссавці: ластоногі, дельфіни і кити .

Карта прокладення телеграфного кабеля через Атлантичний океан у 1858 році, показана Велика Ньюфаундлендська банка

Море майже скрізь не глибше 100 метрів, наймілководніша точка — скеля Верджин (глибина 5,5 метрів). Ґрунт в основному складається з піску, гальки і гравію . Перемішування холодної і теплої течій, часто викликає тумани в цьому районі.

Під час останнього льодовикового максимуму через океанічну регресію Велика Ньюфаундлендська банка була суходолом і була покрита Лаврентійським льодовиковим щитом. У 11 Кілороці до Р.Х., більшість льоду зтануло, залишивши в акваторії банки кілька островів, що простягалися на сотні кілометрів.[1]

Див. також[ред.ред. код]

  1. Крах рибальства північної тріски
  2. Континентальний шельф
  3. Нафтова пляма
  4. Солютрейська теорія
  5. Палтуська війна
  6. Західно-Гренландська течія

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]