Велика Олександрівка
| Селище Велика Олександрівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
_04.jpg)
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Херсонська область | ||
| Район | Бериславський район | ||
| Громада | Великоолександрівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1784 як Новоолександрівка | ||
| Колишня назва | Новоолександрівка | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 7,73 км² | ||
| Населення | ▼ 6742 (01.01.2018)[1] | ||
| Густота | 872,1 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 74100 | ||
| Телефонний код | +380 5532 | ||
| Географічні координати | 47°19′29″ пн. ш. 33°18′42″ сх. д. / 47.32472° пн. ш. 33.31167° сх. д.Координати: 47°19′29″ пн. ш. 33°18′42″ сх. д. / 47.32472° пн. ш. 33.31167° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 28 м | ||
| Водойма | р. Інгулець
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Біла Криниця | ||
| До станції: | 9,6 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 108 км | ||
| - автошляхами: | 109 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 74100, Херсонська обл., Бериславський р-н, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161 | ||
| Голова селищної ради | Єрмоченко Лариса Анатоліївна | ||
| Карта | |||
  Велика Олександрівка | |||
 Велика Олександрівка | |||
| |||
|
| |||
Вели́ка Олекса́ндрівка (до 1803 року — Новоолександрівка) — селище в Україні, центр Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області. Розташована на лівому березі Інгульця, за 138 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Біла Криниця на лінії Снігурівка — Апостолове — 9 кілометрів.
Історія[ред. | ред. код]
Період до Нашої Ери[ред. | ред. код]
Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам'яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).
Заснування. XVIII ст.[ред. | ред. код]
Населений пункт заснований у 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. 1803 року з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові поселенці, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи та експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.
Волосний центр. XIX—початок XX ст.[ред. | ред. код]
У 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Олександрівської волості Херсонського повіту.
Станом на 1886 рік у містечку мешкало 3300 осіб, налічувалось 629 дворів, православна церква, єврейська молитовний будинок, школа, 11 лавок, відбувалося 6 ярмарків на рік та базари щонеділі[2].
Чисельність населення щороку збільшувалася. Тяжке і безправне становище було у простого трударя селянина, який в основному займався землеробством, оскільки промисловості не було. В той час в містечку відкривалися дрібні підприємства, в основному майстерні. У 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 з виготовлення возів і саней, 12 швейних майстерень. Тричі на рік проводились ярмарки.
Пригноблений люд Великоолександрівщини виступав проти панського гніту, бо більшість земель зосереджувалися в руках багатіїв.
У 1906—1907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. Водночас великі площі землі у Великоолександрівській волості належали монастирю та поміщикам. Григоріє-Бізюковому монастирю належало 20719 десятин землі, а поміщикам Білоусовичам — 3202 десятини.
Великі площі мали поміщики Фрідріх Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. Внаслідок нестачі, а іноді відсутності навіть примітивної техніки, тягла, добрив і покращеного насіння приводило до того, що бідняцькі та середняцькі господарства збирали мізерні врожаї. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.
Украй незадовільне було медичне обслуговування. Великоолександрівська лікувальна ділянка, відкрита в 1908 році, одна обслуговувала понад 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч осіб. Лікарня на 10 ліжок відкрилася лише у 1910 році, де працювали лікар, два фельдшери та акушерка.
Зовсім не задовольняла потреби населення і шкільна освіта. В 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні та дві церковнопарафіяльні школи на 123 учні, з них 38 дівчаток.
Перші визвольні змагання[ред. | ред. код]
23 грудня 1918 року у Великій Олександрівці обласний селянський з'їзд підтримав Директорію і петлюрівський рух. У роботі з'їзду взяв участь військовий штаб Великої Олександрівки. Головував на з'їзді Соболєв[3].
Міжвоєнний період[ред. | ред. код]
Після окупації України більшовиками у Великій Олександрівці почалась масова колективізація. Згодом, у 1921—1923 роках Великоолександрівка зазнала штучного голоду, який виник через так звану «продрозверстку». У 1925 році посівні площі, одержані врожаї досягли дореволюційного рівня.
Перед німецько-радянською війною шкільна мережа складалася з двох неповних середніх та двох початкових шкіл, яка пізніше розширилася завдяки новій середній школі. У школах загалом працювало 47 вчителів та навчалося 1199 учнів. Був споруджений будинок культури на 325 місць з кімнатами для роботи гуртків. Для юних великоолександрівців відкрився піонерський клуб, дитяча бібліотека.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 років, організованого більшовиками, у Великій Олександрівці постраждало 445 осіб[4].
У Великій Олександрівці досі живуть четверо очевидців Голодомору 1932—1933 років: Чехутська Валентина Юхимівна, Остапенко Роман Семенович, Золотухіна Наталія Дмитрівна, Борисенко Аксюта Калинівна. У метричній книзі записів про смерть Великоолександрівського підвідділу РАЦС зазначені такі особи, що померли під час Голодомору[5]:
- Біла Марія Федорівна;
- Остапенко Роман Семенович;
- Золотухіна Наталія Дмитрівна.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
До лав ЧА було мобілізовано близько 5 000 чоловіків. Не повернулися з війни понад 3500 осіб, їхні імена занесені в списки II тому Херсонської обласної Книги Пам'яті. 458 юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах та в райцентрі споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники.
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Великоолександрівської селищної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоолександрівського району увійшло до складу Бериславського району[7].
Російська окупація[ред. | ред. код]
10 березня 2022 року смт Велика Олександрівка та села Великоолександрівської ОТГ окуповано російськими військами. 4 жовтня 2022 селище звільнено Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області[8].
Населення[ред. | ред. код]
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 7 139 | 94,68 % |
| Російська | 339 | 4,50 % |
| Інше | 62 | 0,82 % |
| Разом | 7 540 | 100,00 % |
Екологія[ред. | ред. код]
Територію району віднесено до зони особливо небезпечного забруднення атмосфери, а тому господарства перебувають у зоні ризикового землеробства.
Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]
Із пам'яток архітектури, які охороняються державою — будова і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець — одна із перших в Україні, побудована у 1928 році за планом ГОЕЛРО. На полях району багато курганів — ровесників єгипетських пірамід.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гаіцький Олександр Володимирович — старший солдат, учасник російсько-української війни 2014—2015 років(АТО)
- Майоров Микола Кирилович — поет та письменник-гуморист.
- Савченко Катерина Миколаївна — поетеса, журналіст.
- Децик Олександр Сергійович — директор інформагентства «Укрінформ» (2011—2014)
- Анастасьєв Анатолій Миколайович — журналіст, поет, письменник, активіст.
- Верхогляд Дарина Сергіївна — українська спортсменка, академічна веслувальниця, Заслужений Майстер Спорту, призерка чемпіонатів Європи, чемпіонка і призерка Універсіад, багаторазова чемпіонка України.
- Прокопевнюк Ілона Миколаївна - українська борчиня вільного стилю, бронзова призерка чемпіонатів світу та Європи. Чемпіонка Європи серед молоді 2018, 2019 років, триразова призерка чемпіонатів світу серед молоді.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Родной край. — 1919. — 2 січня (20 грудня 1918 року).
- ↑ Додаток до листа районної державної адміністрації від16.04.2008 № 16-1-111/126. «Списки громадян, які постраждали від Голодомору 1932—1933 років»
- ↑ [1][недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ЗСУ звільнили від окупації смт Велика Олександрівка на Херсонщині – депутат облради. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 25 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт територіальної громади
- Л. М. Бережна Велика Олександрівка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Велика Олександрівка // Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Херсонська область / С. Г. Водотика, С. М. Александровська, В. О. Баранюк та ін. — Херсон : Наддніпрянська правда, 2008. — 844 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Прогноз погоди в смт. Велика Олександрівка // Погода в Україні.
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019]
- Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Гончара // Херсонська обласна рада.
|
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||
