Велика Снітинка
| село Велика Снітинка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Фастівський | ||||
| Рада | Великоснітинська сільська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1597[1] | ||||
| Населення | 2625 | ||||
| Площа | 6,11 км² | ||||
| Густота населення | 429,62 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08540 | ||||
| Телефонний код | +380 4565 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°05′32″ пн. ш. 30°00′29″ сх. д. / 50.09222° пн. ш. 30.00806° сх. д.Координати: 50°05′32″ пн. ш. 30°00′29″ сх. д. / 50.09222° пн. ш. 30.00806° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
193 м | ||||
| Водойми | Головна водойма озеро Паліївщина | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Велика Снітинка, вул. Центральна, 62 , | ||||
| Карта | |||||
  Велика Снітинка | |||||
 Велика Снітинка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Вели́ка Снітинка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 2625 осіб. У селі — понад 2,5 тисячі садиб.
Історія[ред. | ред. код]
Історія поселення на цій території сягає кількох тисяч років, адже недалеко від озера Сорочий Брід, було знайдено майстерню, де давні люди обробляли оленячі роги. Сучасна назва утворена від назви річки Снітки. У ній водилася риба, що мала давньоруську назву СНЄДЬ.
За даними Еріха Лясоти, 1597 року заснував місто Снятинку в 1 польській милі від Фастова церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої, римо-католицький проповідник і публіцист, мислитель-гуманіст, письменник Йосиф Верещинський.[2]
Сьогодення[ред. | ред. код]
Колись територією протікала річка Снітка, тепер у її колишньому руслі утворилося 14 ставків. Вони сполучені невеликим струмком, який впадає в Унаву. Також за селом у болоті бере початок річка Стугна. Над озером Паліївщина за переказами стояла пасіка Семена Палія.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2915 осіб, з яких 1331 чоловік та 1584 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2625 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,70 % |
| російська | 3,24 % |
| вірменська | 0,30 % |
| білоруська | 0,27 % |
| молдовська | 0,23 % |
| німецька | 0,04 % |
| інші | 0,22 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Великій Снітинці є старовинна церква — зразок архітектури козацької доби.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Велика Снітинка (приписні прис. Фастовець, Клехівка) XVIII ст. — Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. — Фастівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_030.xml [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Люди[ред. | ред. код]
В селі народились:
- Кологойда Іван Гнатович — український письменник
- Петро Онищенко — керівник підпілля ОУН на Фастівщині, в'язень німецьких і радянських таборів[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ
- ↑ Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— Отделъ ІІ.— С. 15
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Музиченко, Ярослава. Війна після Голоду. Україна Молода. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |