Велика Стариця

село Велика Стариця
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Бориспільський район
Рада	Сеньківська сільська рада
Код КОАТУУ	3220886703
Основні дані
Засноване	1628
Населення	744
Площа	2,114 км²
Густота населення	351,94 осіб/км²
Поштовий індекс	08371
Телефонний код	+380 4595
Географічні дані
Географічні координати	050.448 0031.08850°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д.50.448333° пн. ш. 31.087778° сх. д. 50.448333, 31.087778
Середня висота над рівнем моря	111 м
Місцева влада
Адреса ради	с. Сеньківка, вул. Леніна,5
Карта
Велика Стариця
Велика Стариця

Вели́ка Ста́риця — село в Україні, Бориспільського району Київської області. Село розміщується за 20 км на північний схід від Борисполя і за 19 км від залізничної станції Бориспіль, у низовинній, колись болотистій місцевості. Село простяглося понад річкою Красилівкою, що відділяє його від сусідньої Сеньківки. Сучасне село Велика Стариця підпорядковане Сеньківській сільській раді. У селі 375 дворів, 744 жителів.

Історія

Храм Архістратиго-Михайлівський в селі Велика Стариця

Найдавніша згадка про село датується 1629 роком. На своєму шляху річки утворюють так звані стариці (петльовані ділянки русла), які вони потім залишають. Назва села пішла від однієї з таких стариць, біля якої поселилися перші жителі.

Хутір Стариця належав до Бориспільської волості і разом з іншими селами сплачував подимний податок. Серед відомих власників села XVII – XVIII століть – княгиня Мар'яна Корецька, Аксаки та рід Сулимів. Онук Івана Михайловича Сулими генеральний хорунжий Іван Федорович Сулима отримав село у власність від гетьмана Івана Ілліча Скоропадського. У XVIII ст. Велика Стариця належала до Гоголівської сотні Київського полку. В архівних документах дворянського роду Сулим, Скоруп та Войцеховичів зберігся короткий опис Великої Стариці за 1756 рік. В селі був будинок для приїжджих із садом та левадою. У 15 дворах, був 21 житловий будинок.

У середині XIX ст. село значилося як поміщицьке і козацьке. У книзі "Відомості про церкви і кліри церковні" за 1782 рік є запис, що у Великій Стариці є православна Архістратиго-Михайлівська церква із священником Онісімом Рабачевським, в якого був син Самуїл. У 1859 році у Великій Стариці було 130 дворів, 855 жителів. У 1869 священником у селі був Олексій Микитович Ільїн. У 1912 священником у селі працював Іларіон Гаврилович Лагодинський.

З 1926 року село Велика Стариця - центр сільської ради, на території якої проживало 1727 чоловік. Головою сільради працював Святенко Артем Левкович.

За роки колективізації у селі були створені колгоспи ім. Брусиловського та ім. Петровського. Про події 1930-х років у селі Великій Стариці згадує письменник Ісак Бабель, в своїх оповіданнях, об'єднаних під назвою "Велика Криниця".

Пам'ятник воїнам ВВВ в селі Велика Стариця

Велика Вітчизняна війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Уманського Терентія Хомича.

За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра у жовтні 1943 року, двадцятирічний уродженець Великої Стариці Микита Стасюк удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У 1962 році місцевий колгосп був перетворений на радгосп "Сеньківський". В селі працювала початкова школа та магазин.

Література

• Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. "Під покровом Святого Харлампія" Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6.

Посилання

• Велика Стариця на сайті Верховної Ради України
• "Історія рідного краю. Бориспільщина.", Наталія Йова, Тетяна Гойда
• Адміністративно-територіальний устрій Київської області