Велика діра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика діра
Країна  ПАР
Розташування Кімберлі
28°44′20″ пд. ш. 24°45′32″ сх. д. / 28.73888888891677951° пд. ш. 24.75888888891677908° сх. д. / -28.73888888891677951; 24.75888888891677908Координати: 28°44′20″ пд. ш. 24°45′32″ сх. д. / 28.73888888891677951° пд. ш. 24.75888888891677908° сх. д. / -28.73888888891677951; 24.75888888891677908
Корисні копалини алмаз
Рік будівництва 1871
Технологічні характеристики
Тип алмазна копальняd і Q2387901?
Запаси
Сайт thebighole.co.za
CMNS: Велика діра у Вікісховищі
Велика діра. Карта розташування: Південно-Африканська Республіка
Велика діра
Велика діра
Велика діра. Карта розташування: Земля
Велика діра
Велика діра
Мапа

Велика діра (англ. Big Hole, афр. Groot Gat) — величезне недіюче алмазне родовище в місті Кімберлі (ПАР). Вважається, що це найбільший кар'єр, розроблений людьми без застосування техніки. Є головною визначною пам'яткою міста Кімберлі.

Історія[ред. | ред. код]

Починаючи з 1866 по 1914 рік близько 50 тисяч гірників вирили кар'єр з допомогою кирок та лопат, видобувши при цьому 2722 кілограми алмазів (14,5 мільйонів карат). У процесі розробки кар'єру було вилучено 22,5 млн тонн ґрунту.[1]

Саме тут були знайдені такі знамениті алмази, як «Де Бірс» (428,5 карата), синьо-білий «Портер-Родс» (150 карат), оранжево-жовтий Тіфані (128,5 карата).

14 серпня 1914 року роботи на шахті припинилися. На цей момент було видобуто понад 22 мільйони тонн породи, що дало 3000 кілограмів (14 504 566 каратів) алмазів. Це вважалося найбільшою розкопкою, викопаною вручну на землі. Однак у 2005 році було повідомлено, що дослідник повторно вивчив записи шахт і виявив, що викопані вручну частини алмазних копалень Ягерсфонтейн і Бултфонтейн, також у Південній Африці, могли бути глибшими та/або більшими за обсягом[2]. Є й інші, більші шахти, але вони були створені за допомогою землерийних машин, а не ручної праці.

Площа «Великої дірки» становить 17 гектарів. Її периметр становить 1,6 км, а ширина — 463 метра.[1] Діра була викопана на глибину 240 метрів, але потім була засипана порожньою породою до глибини 215 метрів, в наш час[коли?] дно кар'єру заповнює вода, її глибина становить 40 метрів.

На місці кар'єру раніше (приблизно 70–130 мільйонів років тому) було жерло вулкана.

Музей шахти[ред. | ред. код]

Після припинення видобутку в 1914 році кар’єр став привабливим для відвідувачів міста. Ближче до 1960-х років зібрання реліквій Кімберлі, включно зі старими будівлями та різними пам’ятними речами, почало організовуватися у офіційний музей і туристичну пам’ятку. У 1965 році Безіл Хамфріс був призначений консультантом музею, і музей суттєво модернізували як репрезентацію раннього Кімберлі під відкритим небом. Ці оновлення включали вуличні пейзажі, діорами та виставки гірничих технологій і транспорту. Офіційне відкриття відбулося під час святкування сторіччя Кімберлі в 1971 році. Однією з визначних пам'яток був Diamond Hall. Музей шахти зазнавав подальших модернізацій. Між 2002 і 2005 роками компанія De Beers інвестувала 50 мільйонів рандів у розвиток Big Hole як туристичного об’єкту, ґрунтуючись на ідеї створення «довготривалої спадщини для людей Кімберлі».[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Панорамна світлина Великої діри

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kimberley — Mine Museum [Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  2. "Big Hole loses claim to fame". News24. 5 лютого 2021.
  3. Re-envisioning the Kimberley Mine Museum:De Beers' Big Hole Project

Посилання[ред. | ред. код]