Велика панда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Панда
Giant panda at Vienna Zoo (cropped).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Ведмедеві
Рід: Великі панди
Вид: Велика Панда
Біноміальна назва
Ailuropoda melanoleuca
(David, 1869)
Mapa distribuicao Ailuropoda melanoleuca.png
Подвиди
A. melanoleuca melanoleucaA. melanoleuca qinlingensis
Велика панда
Велика панда

Велика панда (Китайською: 大熊猫 dà-xióng-māo), Ailuropoda melanoleuca («чорно-білий котоніг») — ссавець, якого тепер зараховують до родини ведмежих, Ursidae.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Зливи та густі тумани протягом усього року властиві цим лісам, що часто повиті густими хмарами.

Загальна площа ареалу їхнього проживання біля 30 000 км², проте існує думка, що панди живуть на ділянці, що становить не більше 6 000 км². У рідних лісах кожна панда визначає свою територію, помічаючи крайні дерева за допомогою виділень із пахучих залоз. Іноді ці території частково накладаються на чужі межі, проте тварини звичайно уникають одне одного, живучи поодинці.

Китайська назва панди — «ведмідь-кіт» і означає те саме якщо прочитати її в зворотньому напрямку. На заході свою назву «панда» звір отримав через віддалену схожість із Малою пандою, також вона була знана під назвою Плямистий Ведмідь (Ailuropus melanoleucus). Ближче до кінця 20-го століття панда стала своєрідним символом Китаю, та її зображення використовується на китайських золотих монетах. Вчені не мають точних даних скільки панди живуть в дикій природі, але, без сумніву, менше ніж у неволі. Китайські вчені повідомляли, що панди в неволі доживали до віку 35 років.

Тривалий час точна класифікація панди була предметом дебатів серед науковців, оскільки як Велика панда, так і Червона панда поєднують низку характеристик як ведмедів. так і єнотів. Але генетичні тести виявили, що Велика панда є безсумнівно справжнім ведмедем, та належать до родини Ursidae. Найближчим її родичем серед ведмедів є очковий ведмідь з Південної Америки. Науковці досі не дійшли згоди щодо того, чи Червона Панда належить до родини ведмежих (Ursidae) чи єнотових (Procyonidae).

Велика панда це вимираючий вид, головною загрозою її виживанню є подальша втрата середовища проживання та дуже низький рівень народжуваності, як в неволі так і в дикій природі. Вважають, що близько 1,600 панд досі проживають в дикій природі. Велика панда є символом Всесвітнього Фонду Дикої Природи (WWF) (http://www.wwf.org).

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Велика панда має чорно-біле забарвлення та будову тіла типову для ведмедів. Шерсть на вухах, лапах та плечах чорного кольору, також має чорні «окуляри» навколо очей. Решта тіла покрито шерстю білого кольору. Хоча науковцям невідома причина такого забарвлення, дехто припускає, що таке плямисте забарвлення забезпечує панді ефективне маскування на тінистому снігу та скелях, що характерні для середовища їхнього проживання. Груба шерсть забезпечує тепло панді в її холодних лісах. Велика панда має великі кореневі зуби та сильні щелепні м'язи, що допомагають їй поїдати твердий бамбук.

Розмір панди порівняно із розміром американського чорного ведмедя: на чотирьох лапах її зріст становить 0.5-1 м в холці, довжина 1.2-1.5 м. Самці більші ніж самки, та можуть важити до 160 кг. Самки рідко досягають ваги понад 90 кг.

Велика Панда має незвичну лапу: з «великим пальцем» та п'ятьма нормальними пальцями; «великий палець» насправді є зміненою зап'ястною кісткою.

Поведінка[ред.ред. код]

Великі панди — істоти нічні, що не сплять від сутінків до світанку. Вдень вони засинають і відпочивають, проте не в постійному лігві, а в затишному місці, де-небудь поміж скель чи навіть у дуплі дерева.

Владно тримаючись на задніх лапах, великі панди звикли завжди рухатися, ступаючи на на всі чотири лапи клишоногою ходою. У разі погоні вони переходять на незграбний клус, проте невдовзі втомлюються і полишають швидкісний темп. Панди зразкові верхолази, через що часто видираються на нижні гілки дерев, шукаючи корм, чи просто відпочити чи сховатися від небезпеки.

Харчування[ред.ред. код]

Панда їсть, встає та грається

Попри те, що таксономічно велика панда є хижаком, харчується вона майже винятково бамбуковими пагонами. Доросла панда протягом дня поїдає до 9-14 кг бамбуку. Як більшість ведмедів, вона є всеїдною твариною та в її раціон входять, окрім бамбуку, яйця, комахи, дрібні ссавці, риба, якщо на них вдається вполювати, а також вживають траву, квіти, гриби, корінці та кору. Як і ведмідь, панда вдається до нападів на бджолині гнізда.

Попри те, що бамбук становить близько 99% раціону тварин, у панд відсутні гени, що кодують ферменти здатні розщеплювати целюлозу, наявну у бамбуці. Здатність засвоювати целюлозу пандами приписують мікробам, що живуть у травній системі.[2] Відтак, травна система в панди не така ефективна, як в інших травоїдних тварин. Якщо більшість травоїдних засвоює 80% їжі, то панда лише 17%. Через низькопоживну дієту пандам важливо зберігати повним травний тракт. Це причина, чому панди можуть випорожнюватися до 40 разів на добу.[3]

Через низьку ефективність травлення, у період неспання, тобто близько 16-ти годин на добу, панда майже постійно харчується. Для збереження нормальної маси тіла їй необхідно з'їдати величезну кількість бамбуку. Специфічна дієта визначає поведінку та анатомію панди. Задля збереження енергії панди тяжіють уникати соціальних контактів та круто нахиленої місцевості. Округле масивне тіло та спокійний спосіб життя вказують на низький рівень метаболізму, що дозволяє економити енергію.[4] Кругла голова — наслідок наявності масивних м'язів від верху голови до щелепи, які дозволяють пережовувати волокнистий бамбук.

Панди вживають усі 25 видів бамбуку, що існують в природі. Лише кілька видів бамбуку ростуть у тих висотах, які зараз населяють панди. Листя бамбуку містять найвищий рівень протеїну; стебла — менший. Через синхронне цвітіння, ріст та відмирання усього бамбуку одного певного виду, велика панда мусить жити у досяжності принаймні двох різних видів рослини аби уникнути голодування.

Розмноження[ред.ред. код]

Сезон парування великих панд триває від середини березня до травня, коли тварини знаходять собі пару. На одну самицю претендує 4-5 самців, але щойно гамірне спарювання відбулося, тварини повертаються до колишнього усамітненого способу життя. Через 3-5 місяців самиця знаходить у печері чи дуплі затишний теплий барліг. Вагітність триває від 95 до 160 днів. Заславши лігво листям та гіллям, вона починає народжувати маля. Нерідко на світ з'являються двоє чи троє ведмежат, але у більшості випадків самиця, за браком часу для необхідної опіки та уваги вигодовує одного з них, а решту полишає на загибель.

Тижневе дитинча панди

Панди народжуються сліпі й майже голі, вагою не більше 150 г. Перші три тижні самиця практично постійно сидить, не випускаючи малюка з передніх лап та притискаючи його до сосків. Дитинча швидко росте. Наприкінці першого місяця в нього відростає хутро з чорними плямами, а через два тижні розплющуються очі. Ходити воно починає лише через три місяці, а до цого мати постійно його носить на собі.

У п'ятимісячному віці малюк переходить на бамбуковий корм, а ще через місяць його відлучають від грудей. Коли йому виповнюється 1-1,5 року, дитинча залишає матір і провадить самостійне життя. Великі панди досягають статевої зрілості в шестирічному віці, і самиця народжує потомство кожні 2-3 роки.

Панди за межами ареалу[ред.ред. код]

Доросла панда в зоопарку Сан-Дієго.

Про Велику панду на Заході вперше довідались в 1869 від французького місіонера Давида Армана (18261900). Велика панда вже протягом тривалого часу є улюбленцем публіки, частково через свою «дитячу» милу зовнішність, що робить її схожою на живого плюшевого ведмедика. Також до її невинного образу додалось те, що зазвичай зображають як вона мирно поїдає бамбук, а не панду на полюванні. Незважаючи на такий популярний образ, панда може бути такою ж небезпечною, як і будь-який інший ведмідь такого розміру.

Передача великих панд в американські та японські зоопарки була важливою складовою частиною дипломатії КНР в 70-х роках, коли розпочався культурний обмін між КНР та Заходом.

Але починаючи з 1984, панди перестали бути об'єктом дипломатії, та Китай почав позичати панд іншим країнам на період 10 років. Стандартна позика включає плату розміром до $1,000,000 на рік та умову, що малята панди, народжені під час позики, є власністю КНР.

В 1998 судовий позов Світового Фонду Дикої Природи став причиною того, що Американська Служба Риби та Дичини тепер перед тим, як видавати дозволи на імпорт в країну панд, вимагає від американських зоопарків, що хочуть їх імпортувати, включати в контракти із КНР вимогу про те, що половина виплачених коштів буде спрямовано на захист панд та їхнього середовища проживання.

Панда в поп-культурі[ред.ред. код]

Панда фігурує в англійському мовному жарті, подібному на відомий жарт російською про використання коми в реченнях: «Казнить нельзя помиловать». Англійською мовою це звучить наступним чином: Заходить панда в ресторан та замовляє обід. З'їдає його, витягає пістолет, стріляє в стелю та виходить. Обурений власник ресторану вибігає за нею та кричить: «Чому? За що?». Панда повертається, та мовчки дає йому книгу із зоології із поганою пунктуацією, в котрій написано про раціон панд: «Eats, shoots and leaves» (їсть, стріляє та виходить) замість «Eats shoots and leaves» (їсть пагони та листя). (Англійською shoots може, в залежності від контексту, означати або «пагони» або «стріляє» в третій особі однини теперішнього невизначеного часу, leaves: або «листя» або «виходить» в другій особі однини теперішнього невизначеного часу.)

Зоопарки[ред.ред. код]

В даний час (2009) в зоопарках різних країн живуть близько 200 панд.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lü, Z, Wang, D. & Garshelis, D.L. (2008). Ailuropoda melanoleuca. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП 2008. Переглянуто 24 March 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern.
  2. "We did not find any homologues of digestive cellulase genes, including endoglucanase, exoglucanase and beta-glucosidase, indicating that the bamboo diet of the panda is unlikely to be dictated by its own genetic composition, and may instead be more dependent on its gut microbiome." Ruiqiang Li et al. The sequence and de novo assembly of the giant panda genome. // Nature, 463 (2010) (21) С. 311–317. — DOI:10.1038/nature08696. — PMID:20010809.
  3. Panda tests bring population hope — BBC News, 20 June 2006.
  4. Ciochon, Russell L.; Eaves-Johnson, K. Lindsay (July 20, 2007). «Bamboozled! The Curious Natural History of the Giant Panda Family». Scitizen. Процитовано 2008-07-22. 

Посилання[ред.ред. код]

Commons
Розділ Віківиди має дані за темою: