Велика піраміда Чолули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика піраміда Чолули з католицькою церквою на вершині

Велика піраміда Чолули — східчаста (побудована сходинками) піраміда у Північній Америці, орієнтовно за 2-3 тис. років до нашої ери.

Відомий також як англ. Tlachihualtepetl (на мові науатль означає «штучна гора»), являє собою величезний комплекс, розташований в Чолулі, Пуебла, Мексика. Це найбільший археологічний пам'ятник-піраміда (храм) у Новому Світі [1]. Піраміда височіє на 55 метрів (180 футів) над навколишньою рівниною, [2] і в теперішньому вигляді має розміри 400 на 400 метрів (1300 на 1300 футів)[3]. Ця піраміда є храмом, який традиційно розглядається як присвячений богу Кецалькоатлю [2]. Архітектурний стиль будівлі був тісно пов'язаний зі стилем Теотіуакан в долині Мехіко, хоча вплив з узбережжя Мексиканської затоки також очевидний, особливо з Ель Тахін[3].

Легенди про піраміду[ред.ред. код]

За легендою індіанців Перу, вона збудована для того, щоб великий вождь індіанців Чочула міг спілкуватися з богами, котрі прилітали на великому каміному вігвамі.

В піраміді виявлено залишки древньої обсерваторії, зокрема чітко проглядаються зоряні карти, та сонячний календар. Також позначені планети сонячної системи, котрі навіть на час відкриття Америки, ще не були відомі європейцям. Суперечки серед учених викликають позначення біля деяких планет — біля землі схематичне зображення людини, а біля Марсу — великого жука. На даний час піраміда Чочула відкрита для туристів та науковців з усього світу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Coe & Koontz 1962, 2002, p. 120.
  2. а б Coe & Koontz 1962, 2002, p. 121.
  3. а б Davies 1982, 1990, p. 92.


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.