Велика четвірка (теніс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Велика четвірка у тенісі — це загальний термін що використовується для описання квартету гравців, а саме: Роджер Федерер, Рафаель Надаль, Новак Джокович та Енді Маррей. Це поняття вживають, щоб описати домінування названих гравців у рейтингу та на головних турнірах, включаючи турніри Grand Slam, Мастерси, Підсумковий турнір та Олімпійські ігри. Велику четвірку визнають найсильнішими гравцями усіх часів, а період їхніх виступів уже називають «Золотою ерою» чоловічого тенісу.[1][2][3]

Походження[ред. | ред. код]

У період між 2003 та 2008 роками у чоловічому тенісі склалося повне домінування двох гравців: Роджера Федерера та Рафаеля Надаля, усі найголовніші титули були розіграні у їхньому протистоянні. У 2011 році, коли Новак Джокович виграв три турніри Grand Slam, а Енді Маррей вийшов на всіх чотирьох турнірах у півфінали, у пресі та тенісній літературі закріпився термін «Велика четвірка».[4][5][6][7]

Домінування[ред. | ред. код]

Виступи на головних турнірах[ред. | ред. код]

З сезону 2004, усі 38 турнірів Grand Slam, окрім чотирьох, були виграні представниками Великої четвірки, і тільки два із цих турнірів пройшли після Australian Open 2005. З 2008 року 7 гравців поза Великою четвіркою виходили до фіналів ТВШ, але перемогу здобули тільки двоє — Хуан Мартін дель Потро на US Open 2009 та Станіслас Вавринка на Australian open 2014. Більше того, з US Open 2010 до US Open 2013 включно, усі фінали ТВШ були розіграні учасниками Великої четвірки.

Домінування цих гравців передбачає також те, що вони доходять до вирішальних стадій значних турнірів у повному складі, займаючи усі місця у півфіналах.

Також їхнє панування відбилося і на Мастерсах. З 2008 року у 47 турнірах із 54 перемогу здобули представники Великої четвірки, включаючи усі 9 у сезоні 2011. Між Мастерс Індіан-Веллс 2011 та Мастерс Шанхай 2012 вони здобули перемоги на 17 поспіль Мастерсах.

На обох Олімпійських турнірах, що відбулися з 2008 року, перемогу святкували представники Великої четвірки: Рафаель Надаль на 2008 та Енді Маррей на 2012, у той час як Федерер виборов срібну медаль (2012) а Джокович — бронзову (2008).[8][9][10]

Представники Великої четвірки є єдиними гравцями після Рода Лейвера, Тоні Роча та Івана Лендла, яким вдавалося вийти у півфінали усіх чотирьох турнірів Grand Slam в один календарний рік.[11]

Статистика[ред. | ред. код]

2008– Гранд Слем Мастерси Підсумковий Олімпійські ігри Всього
Сербія Новак Джокович 17 34 5 0 56
Швейцарія Роджер Федерер 20 28 6 0 54
Іспанія Рафаель Надаль 19 35 0 1 55
Велика Британія Енді Маррей 3 14 1 2 20
Всього 24 / 27 47 / 54 5 / 6 2 / 2 79 / 89

Виступи на турнірах Grand Slam[ред. | ред. код]

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Турнір Австралія Франція Велика Британія США Австралія Франція Велика Британія США Австралія Франція Велика Британія США Австралія Франція Велика Британія США Австралія Франція Велика Британія США Австралія Франція Велика Британія США Австралія Франція Велика Британія США
Сербія Новак Джокович П ПФ ПФ ЧФ ЧФ ПФ ЧФ ЧФ ПФ Ф П ПФ П П П Ф ПФ Ф П ПФ Ф Ф ЧФ Ф П
Швейцарія Роджер Федерер ПФ ПФ Ф П Ф П П Ф П Чф Чф ПФ ПФ Ф ЧФ ПФ ПФ ПФ П ЧФ ПФ ЧФ ПФ Ф
Іспанія Рафаель Надаль ПФ П П ПФ П A ПФ ЧФ П П П ЧФ П Ф Ф Ф П A A П П Ф П
Велика Британія Енді Маррей ЧФ Ф ЧФ ПФ Ф ПФ Ф ПФ ПФ ПФ ПФ ЧФ Ф П Ф А П ЧФ ПФ ПФ ЧФ

Рейтинг[ред. | ред. код]

З вересня 2008 року представники Великої четвірки займали перші 4 сходинки у рейтингу протягом усього часу, окрім 12 тижнів. Роджер Федерер, Новак Джокович та Рафаель Надаль не залишали верхніх позицій протягом всього цього періоду.[12][13][14][15][16] Єдиним гравцем, який зміг ненадовго розбити цю групу, був Робін Содерлінг, який потіснив Енді Маррея з четвертого рядка 15 листопада 2010 року і з перервами утримував її до 4 квітня 2011. 28 січня 2013 року Давид Феррер посунув Рафаеля Надаля з 4 рядка після того, як Надаль пропустив півроку через травму коліна.

Рейтинг на кінець року[ред. | ред. код]

Рейтинг на кінець року 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Сербія Новак Джокович 3 3 3 1 1 2
Швейцарія Роджер Федерер 2 1 2 3 2 7
Іспанія Рафаель Надаль 1 2 1 2 4 1
Велика Британія Енді Маррей 4 4 4 4 3 4

Визнання[ред. | ред. код]

Усі найсильніші гравці сучасності, такі як Давид Феррер, Томаш Бердих та Жо-Вілфрід Тсонга постійно говорять про домінування Великої четвірки.

На Australian Open 2012, восьмиразовий переможець турнірів Grand Slam Андре Агассі заявив, що «зараз є чотири хлопці, які змінюють уявлення про теніс»[17][1]

Під час півфінального матчу Australian Open 2013, у якому Новак Джокович за півтори години розгромив Давида Феррера, один із коментаторів заявив: «ATP — це чотири хлопці, які уміють грати в теніс, і купа абсолютно непотрібних людей».[18]

Протистояння[ред. | ред. код]

Між учасниками топ-4 відбулося вже понад 150 очних зустрічей. Протистояння Джокович-Надаль є найбільшим за кількістю матчів у Відкриту еру (38), Протистояння Федерер-Надаль визнано найкращим в історії.

Протистояння Ігор Період Матчів на ТВШ Результати на ТВШ Усі матчі Фінали ТВШ Результати фіналів ТВШ Всього фіналів Результати усіх фіналів
Джокович-Надаль 42 2006– 12 3–9 19–23 7 3-4 22 12-10
Джокович-Федерер 35 2006– 12 6–6 17–18 2 1-1 10 6-4
Федерер-Надаль 32 2004– 11 2–9 10–22 8 2-6 20 6-14
Федерер-Маррей 21 2005– 5 4–1 10–11 3 3-0 8 5-3
Джокович-Маррей 18 2006– 4 3–1 11–7 3 2-1 8 4-4
Маррей-Надаль 18 2007– 8 2–6 5–13 0 0 3 2-1

[19]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Andre's back. Australian Open. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 січня 2013.
  2. Rod Laver's Top 10 From The Present. Herald Sun. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2012.
  3. Novak Djokovic is one of the the greatest players of all time says Pat Cash. Metro. 25 жовтня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 27 січня 2013.
  4. Nadal Declares Dominance Over. ATP World Tour. 26 лютого 2011. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  5. Preview: Tennis 'Big Four' set to battle for U.S. Open title. UK Reuters. 9 вересня 2011. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2013.
  6. Can Anyone Upset The Big Four?. NBC Sports. 19 червня 2011. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 27 січня 2013.
  7. Big four to slug it out for US Open. Hurrieyet Daily News. 28 вересня 2011. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 27 січня 2013.
  8. Andy Murray wins men's singles Olympics tennis gold. BBC Sport. 5 серпня 2012. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  9. Nadal beats Gonzalez to take Gold. BBC Sport. 17 серпня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 27 січня 2013.
  10. Djokovic beats Blake for Bronze. BBC Sport. 16 серпня 2008. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 січня 2013.
  11. Andy Murray Reaches US Open Semi Finals. Yahoo News UK. 9 вересня 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 січня 2012.
  12. ATP Rankings. ATP World Tour. 14 січня 2012. Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  13. Novak Djokovic ATP Rankings History. ATP World Tour. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 23 травня 2014. Процитовано 27 січня 2013.
  14. Andy Murray ATP Rankings History. ATP World Tour. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  15. Rafael Nadal ATP Rankings History. ATP World Tour. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 27 січня 2013.
  16. Roger Federer ATP Rankings History. ATP World Tour. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  17. Australian Open 2013: Federer, Nadal, Djokovic, Murray - this is golden era of men's tennis, says Andre Agassi. Telegraph. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2013.
  18. ATP is 4 players who know how play tennis. Sports.ru. 27 січня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  19. ATP Tour - Head to head. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 29 лютого 2012.