Велика шахівниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


«Велика шахівниця: панування Америки і її геостратегічні імперативи» (англ. The Grand Chessboard: American Primacy and Its Geostrategic Imperatives) — найвідоміша книга, написана Збігнєвом Бжезинським, американським політологом, соціологом і державним діячем. Книга являє собою роздуми про геополітичну могутність США і про стратегії, завдяки яким ця могутність може бути реалізована у XXI столітті.

Найбільшу увагу Бжезинський зосереджує на геополітичній стратегії США щодо Євразії. Бжезинський вважає, що верховенство на Євразійському континенті фактично є верховенством у всьому світі, і вважає найважливішими стратегічними цілями США — поширити свій вплив у Центральній Азії і на пострадянському просторі (в першу чергу на Росію, що займає найбільшу площу цього простору).

Бжезинський є послідовником засновника сучасної англо-саксонської геополітики Маккіндера, тобто розглядає політику з точки зору протиборства цивілізації моря (США, Велика Британія) і цивілізації суші.

Книгу критично оцінили The New York Times, Kirkus Reviews, Foreign Affairs, та інші видання.

Зміст[ред. | ред. код]

Головними фігурами шахівниці, на думку Бжезинського, виступають Росія, Німеччина, Франція, Китай та Індія. Ці великі держави мають власні амбіції і їх інтереси можуть зіткнутися з інтересами США. Американська могутність у Євразії має покласти край амбіціям цих країн. Геополітичною метою США є контроль над Євразією, щоб не допустити на політичній арені суперників, здатних кинути виклик Америці. Євразія, що займає ключове положення в світі, є головним геополітичним надбанням Америки.

Автор підкреслює особливе значення території України в цій геополітичній грі і обґрунтовує важливість відриву її від всього російського для збереження однополярного світу з гегемонією США:

Найбільш турбуючим моментом стала втрата України. Поява незалежної держави України не тільки змусила всіх росіян переосмислити характер їхньої власної політичної та етнічної ідентичності, але й позначила велику геополітичну невдачу російської держави. Зречення від більш ніж 300-річної російської імперської історії означало втрату потенційно багатої індустріальної та сільськогосподарської економіки і 52 млн. осіб, етнічно і релігійно найбільш тісно пов'язаних з росіянами, здатних перетворити Росію на дійсно велику і впевнену в собі імперську державу. Незалежність України також позбавила Росію її панівного положення на Чорному морі, де Одеса служила життєво важливим портом для торгівлі з країнами Середземномор'я і всього світу в цілому... ...без України з її 52-мільйонним слов'янським населенням будь-яка спроба Москви відтворити євразійську імперію сприяла б, судячи зі всього, тому, що на гордій самоті Росія опинилася вплутаною в затяжні конфлікти з неслов'янськими народами, повсталими на захист своїх національних і релігійних інтересів; Чечня є, ймовірно, просто першим тому прикладом. Більш того, беручи до уваги зниження рівня народжуваності в Росії і буквально вибух народжуваності в республіках Середньої Азії, будь-яка нова Євразійська держава, що базується виключно на владі Росії, без України неминуче з кожним роком ставатиме дедалі менш європейською і дедалі більш азійською.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]