Великий Кипчак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Великий Кипчак (озеро))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Кипчак
Великий Кипчак
озеро Великий Кипчак (у центрі), далеко — Караджинська бухта і мис Прибійний, праворуч — озеро Лиман
озеро Великий Кипчак (у центрі), далеко — Караджинська бухта і мис Прибійний, праворуч — озеро Лиман
45°22′08″ пн. ш. 32°31′13″ сх. д. / 45.368911111138771730° пн. ш. 32.52038888891677715° сх. д. / 45.368911111138771730; 32.52038888891677715Координати: 45°22′08″ пн. ш. 32°31′13″ сх. д. / 45.368911111138771730° пн. ш. 32.52038888891677715° сх. д. / 45.368911111138771730; 32.52038888891677715
Розташування
Країна  Україна
Розташування Чорноморський район, Крим
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Тип солоне
Група озер Тарханкутська група озер
Розміри
Площа поверхні 0,12  км²
Глибина середня 0,3  м
Глибина макс. 0,55  м
Довжина 0,5  км
Ширина 0,4  км
Вода
Басейн
Інше
Міста та поселення Чорноморське
Великий Кипчак. Карта розташування: Україна
Великий Кипчак
Великий Кипчак (Україна)
Мапа

Великий Кипчак (рос. Большой Кипчак, крим. Büyük Qıpçaq, Буюк Къыпчакъ) — пересихаюче солоне озеро в Чорноморському районі АР Крим, розташоване між озерами Лиман, Малий Кипчак і селом Оленівка. Площа — 0,12 км². Тип загальної мінералізації — солоне. Походження — лиманне. Група гідрологічного режиму — безстічне.

Географія[ред. | ред. код]

Довжина — 0,5 км. Ширина: середня — 0,2 км, найбільша — 0,4 км. Глибина: середня — 0,3 м, найбільша — 0,55 м. Входить до Тарханкутської групи озер. Використовується для рекреації. Найближчий населений пункт — північно-східніше село Оленівка.

Утворилося в результаті затоплення морем пригирлових частин балок і відшнуровування їх від моря піщано-черепашковими пересипами. Пересип озера до теперішнього часу геологічно повністю не склалався, збереглися пониження, які проривають під час штормів в морі[1].

Середньорічна кількість опадів — менше 350 мм. Живлення: поверхневі і підземні води Причорноморського артезіанського басейну.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Матеріали до археологічній карті Криму (випуск 2). Т. Н. Смекалова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2014. Процитовано 21 червня 2014.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]