Великий син Імператора
 |
| Емблема Великого сина Імператора Японії — 16-пелюсткова хризантема на жовто-рудому тлі[1]. |
Великий син Імператора (яп. 皇太子, こうたいし, котайсі) — титул спадкоємця престолу Імператора Японії, сина правлячого Імператора.
Спадкоємець престолу, який є онуком правлячого Імператора має титул Великого онука Імператора (яп. 皇太孫, こうたいそん, котайсон)
Зміст |
[ред.] Короткі відомості
Перші згадки про титул «Великий син Імператора» датуються 7 століттям. До цього для позначення спадкоємця престолу використовувався титул «Великий брат» (яп. 大兄, おおえ, ое). Проте він не був тотожним пізнішому титулу «Великий син Імператора», оскільки останній міг належати лише одній особі, а титул «Великий брат» надавався багатьом вибраним синам монарха.
Синонімами «Великого сина Імператора» виступали «Східний палац» (яп. 東宮, とうぐう, тоґу), «Весняний палац» (яп. 春宮, はるのみや, харуномія) або «Великий Син» (太子, たいし, тайсі). Спочатку титул надавався улюбленому синові Імператора Японії, проте з 12 — 13 століття його отримує старший син монарха.
Згідно з чинним Законом про Імператорський Дім від 1949 року син Імператора, який є його спадкоємцем, називається Великим сином Імператора (Стаття 8[2]). Він є членом Імператорської родини Японії і після прийняття титулу не має права відмовлятися від нього з власної волі (Стаття 11.2[2]). У випадку встановлення регентства Великий син Імператора має право першим обійняти цю посаду (Стаття 17.1.1[2]). Якщо він неповнолітній і регентом стає інша особа з Імператорської родини, то вона має поступитись на посаді Великому синові Імператора після досягнення ним повноліття (Стаття 19.2[2]). Він вважається повнолітнім у 18 років (Стаття 22[2]).
За відсутності Великого сина Імператора, спадкоємцем виступає Великий онук Імператора (Стаття 8[2]). Положення Закону, які стосуються Великого сина Імператора, так само застосовуються щодо Великого онука Імператора.
В історіографії титул «Великий син Імператора», зазвичай, перекладається німецьким словом «кронпринц», якщо мова йдется про вестернізовану Японію 19 — 20 століття. У наукових працях, що присвячені традиційній Японії, такий переклад зустрічається рідко. Переважно вживається «Великий син Імператора» або «Котайсі». Переклад «кронпринц» є невдалим, оскільки нівелює різницю між Великим сином Імператора та Великим онуком Імператора.
Чинним Великим сином Імператора від 23 лютого 1991 року є Його високість принц Нарухіто.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела та література
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.337.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- Закон про Імператорський Дім. Редакція 1947 року (яп.)
- Закон про Імператорський Дім. Редакція 1947 року (англ.)
