Великий Тріанон
| Великий Тріанон Grand Trianon |
|
|---|---|
 |
|
| Країна: |  Франція |
| Місце розташування: | Франція, Версаль |
| Географічні координати: | 48°48′ пн. ш. 2°06′ сх. д. / 48.800° пн. ш. 2.100° сх. д. |
| Тип будівлі: | Палац |
| Архітектурний стиль: | Французьке бароко |
| Будівник: | Луї Лево; Жюль Ардуен-Мансар |
| Засновник: | Людовик XIV |
| Початок будівництва: | 1670 |
| Завершення будівництва: | 1708 |
Великий тріанон - палац Людовика XIV, збудований поблизу Версаля - у прилеглому парку. Зовні будівля декорована рожевим мармуром, через що й отримала одну з назв - Тріанон з мармуру («Trianon de marbre»). З 1979 року включений до складу світової спадщини ЮНЕСКО.
[ред.] Історія
У 1670 році Людовик XIV придбав Тріанон (з фр. lieu planté de peupliers trembles - «осичняк»)- село на околиці Версаля і доручив архітектору Луї Лево створити проект порцелянового павільйону (Trianon de porcelaine), який мав бути збудований там.
Фасад був виконаний з білої та блакитної делфтської фарфорової (керамічної) плитки із французьких мануфактур у Руані, Лізьє, Невері та Сен-Клу. Будівництво розпочалося в 1670 році і було закінчено в 1672 році.
Вже до 1687 року тендітна керамічна плитка зносилась до такого стану, що Людовік XIV наказав знести павільйон, замінивши його будівлею з міцнішого матеріалу. Роботи по її створенню були покладені на архітектора Жуля Мансара. Нова будівля, збудована Жюлем Мансаром, була вдвічі більшою за Фарфоровий павільйон, а при її будівництві використовувався червоний мармур з Лангедоку.[1]
Розпочавшись у червні 1687 року, нова будівля (якою ми бачимо її сьогодні) була завершена у січні 1688 року і відкрита Людовіком XIV і дружиною маркізою де Ментенон влітку 1688 року.
Великий Тріанон часто грав роль резиденції для короля і його дружини. З 1703 по 1711 рік був резиденцією для сина короля. Він був улюбленим маєтком герцогині Бургундської, дружини внука Людовіка Бургундського, матері Людовика XV.
Пізніше Тріанон був резиденцією дружини Філіпа I - брата короля. Її син, Філіп Орлеанський , - регент при Людовику XIV, жив тут з матір'ю. Людовик XIV наказав додати два великих крила до Великого Тріанону, будівництво яких розпочалось у 1708 році, під керівництвом Мансара; це крило, так зване Тріанон-су-Буа, дім Орлеанської сім'ї, зокрема і Франсуази Бурбонської.
Наймолодший онук короля - Чарльз і його дружина - Марія-Луїза Елізабет Орлеанська також проживали там. Після Орлеанської сім'ї, яка проживала у Версальському палаці, тут поселилась сестра Франсуази-Марії; остання - Луїза-Франсуаза жила у Тріаноні, а пізніше побудувала Бурбонський палац у Парижі, дизайн якого був подібний до Тріанонського палацу.
У 1717 році Петро I, який гостював у Версалі, зупинявся у Великому Тріаноні; Петергоф - резиденція Петра І, був побудований за прикладом Версаля.
.jpg)
Людовик XV не вніс жодних змін до Великого Тріанону. У 1740 і 1743 році його батько, Станіслав Лещинський - колишній король Польщі, залишався тут протягом своїх візитів до Версалю.
Так як і його попередник, Людовик XIV не вніс жодних змін до Великого Тріанону. Його дружина, королева Марія Антуанетта, віддавала перевагу саме Малому Тріанону, давши кілька театральних вистав у galerie des Cotelle, галареї, де були розміщені картини Жана Котеля на яких зображені боскети Версаля і Тріанона.[2]
Під час Французької революції 1789 року Великий Тріанон був залишений напризволяще, ним ніхто не опікувався. А впродовж Першої Французької імперії Наполеон зробив його однією із своїх резиденцій, обставивши її у стилі ампір. Він жив тут із своєю другою дружиною Марією-Луїзою Австрійською.
Наступними монаршими особами, які жили в Тріаноні, був король - Луї-Філіпп І і його дружина-італіка Марія Амалія ; він - нащадок регента Філіпа Орлеанського, вона - племінниця Марії-Антуанети.
У жовтні 1837 року у Тріаноні відбулось весілля Принцеси Марі (дочки Луї-Філіппа I) з Олександром Вюртемберзьким.
У 1920 році Великий Тріанон став місцем підписання Тріанонського договору, який залишив Угорщину без третини її території. Ще й досі слово "Тріанон" символізує для угорців одну з найбільших національних трагедій.
У 1963 році Шарль де Голль наказав реконструювати будівлю.
У наш час це одне з найвідвідуваніших туристами місць Версаля, також є однією з президентських резиденцій, яка використовується для прийому іноземних делегацій.
[ред.] Список жителів
- 1690-1703 : Людовик XIV (король Франції)
- 1703-1711 : Людовік Великий Дофін, син Людовика XIV
-
- з 1708 : Елізабет Шарлотта Пфальц
- 1711-1712 : Людовик, дофін Франції, герцог Бургундії і його дружина - Принцеса Марія Аделаїда Савойська
- 1712-1714 : Шарль, герцог Беррі (1686-1714) і його дружина - Марія-Луїза Елізабет Орлеанська
- 1717 : Петро I
- 1720 : Луїза Франсуаза де Бурбон
- 1740 і 1743 : Станіслав Лещинський
- 1774 : Людовик XV
- 1810-1814 : Наполеон I Бонапарт і його дружина - Марія-Луїза Австрійська
- 1830-1848 : Луї-Філіпп І і його дружина - Марія Амалія
[ред.] Джерела
- ↑ http://books.google.com/books?id=51vdxp7FUdwC&pg=PA66&lpg=PA66&dq=marbre+du+languedoc&source=bl&ots=iOKMLnSlio&sig=rImUcXrO1uq2qhZiOGB-cYiHkd4&hl=en&ei=UzomS7e-B5LLlAeEr8jzCQ&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=4&ved=0CBwQ6AEwAw#v=onepage&q=marbre%20du%20languedoc%20Grand%20Trianon&f=false
- ↑ http://www.insecula.com/salle/MS01833.html
- Charles Philippe d'Albert, duc de Luynes, Memoires vol. 3 pp. 197, 201, 207 and vol. 4 pp. 474 and 477
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Великий Тріанон |
