Великий Устюг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Великий Устюг
Coat of Arms of Velikiy Ustyug (Vologda oblast) (2000).png
Герб міста
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Великий Устюг
Розташування міста Великий Устюг
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Вологодська область
Муніципальний район Великоустюзький
Основні дані
Час заснування: 1147
Населення 32,4 тис. осіб (2006)
Поштові індекси 162390
Телефонний код +7-81738
Географічні координати: 60°45′32″ пн. ш. 46°18′14″ сх. д. / 60.75888888888899686° пн. ш. 46.30388888888899857° сх. д. / 60.75888888888899686; 46.30388888888899857Координати: 60°45′32″ пн. ш. 46°18′14″ сх. д. / 60.75888888888899686° пн. ш. 46.30388888888899857° сх. д. / 60.75888888888899686; 46.30388888888899857{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Водойма Сухона, Юг
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

450

Влада
Адреса 162390 г.Великий Устюг, Совєтський пр.,103

тел.2-13-34, факс 2-21-01

Веб-сторінка www.ustyugadm.vologda.ru
Голова адміністрації Олександр Якович Новінський

Вели́кий У́стюг — місто в Росії, адміністративний центр Великоустюзького району Вологодської області.

Населення 32,4 тис. осіб (2006).

Великий Устюг розташований на північному сході Вологодської області, на відстані 450 кілометрів від обласного центру. Місто розташоване на лівому березі річки Сухони поблизу її злиття з річкою Юг на судноплавних лініях цих річок і Північної Двіни. Є одним із найдавніших міст Російської Півночі; зберегло багату культурну спадщину. Із 1999 року оголошений батьківщиною Всеросійського Діда Мороза. Є популярним центром родинного туризму для росіян та громадян країн СНД.

Назва[ред.ред. код]

Назва міста, Устюг, походить, за однією із версій від розташування біля гирла річки Юг. За іншою версією, назва прийшла разом із переселенцями із Гледена, який розташовувався у самому гирлі. Епітет "Великий" місто отримало за свою роль в історії та торгівельне значення. Правильна вимова - У́стюг, із наголосом на перший склад. Поширена за межами Вологодської області вимова Устю́г - помилкова.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Великий Устюг розташований у центральній частині Східно-Європейської рівнини на лівому березі річки Сухони, біля витоку Північної Двіни. Середня висота над рівнем моря - 70 м.

Часовий пояс[ред.ред. код]

Map of Russia - Moscow time zone.svg

Місто Великий Устюг, рівно як і вся Вологодська область, знаходиться в часовому поясі, котрий за міжнародними стандартами позначається як Moscow Time Zone (MSK). Відхилення від відносно Всесвітнього координованого часу UTC складає +4:00.

Пам'ятки міста та околиць[ред.ред. код]

Великий Устюг — одне з найбагатших на історичну архітектурну спадщину міст Вологодської області. Незважаючи на численні руйнації більшовицької влади, місто зберегло більшість зі свого історико-архітектурного надбання.

  • Центральна частина історичного міста — це Соборне Дворище, яке ще з XII ст. слугувала дитинцем давнього міста. Ансамбль включає:
    • Успенський собор. Перший мурований собор було зведено за наказом Івана Грозного в 15541558 рр. Нині існуючий храм відноситься до 16521658 рр., причому верхня його половина із подвійними гранчастими барабанами глав є результатом перебудови 17281731 рр. В соборі збережений величезний 7-ярусний іконостас 17311732 рр.
    • Дзвіниця Успенського собору. Кінець XVII — початок XVIII ст. Двохдільна споруда. Одна її частина — п'ятиповерхова, прямокутна в плані, із однопролітним ярусом дзвону у верхньому ярусі. Друга частина — гранчаста шестиярусна. До дзвіниця примикають різні прибудови, головним чином першої половини XVIII ст.
    • Богоявленська (Власіївська) церква. 1689 р. Маленька безстовпна однобанна церква із пізнішими прибудовами.
    • Олексіївська церква. 1672 р. Домова церква колишнього архієрейського двору. Нинішній бароковий вигляд отримала в результаті перебудови середини XVIII ст. До храму примикають світські споруди кінця XVIIXIX ст.
    • Собор Прокопія Устюзького. Заснований в 1668 р., проте верхня його частина зведена знову у 1720 р. П'ятибанний храм із тридільним вівтарем та двома ярусами кокошників перед главами. В соборі зберігся бароковий іконостас 1720-х рр.
    • Собор Іоанна Устюзького. Заснований в 16561663, проте нинішній храм відноситься до класицистичної перебудови середини XIX ст.
  • Північніше від Соборного Дворища розташований Михайло-Архангельський монастир, закладений ще в 1282 р. Проте найстарші його споруди відносяться до XVII ст. Комплекс оточений стінами середини XVIII ст. В ансамбль входять:
    • Михайло-Архангельський собор. 16531656 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із галереями та шатровою дзвіницею. В соборі зберігся бароковий іконостас 1740-х рр., деякі ікони — середини XVII ст.
    • Введенська трапезна церква. 1653 р. З'єднана із собором галереєю. Маленький однобанний храм, до якого примикає трапезна палата. Баня знищена за радянських часів.
    • Церква Володимирської ікони Богородиці. 1682 р. Надбрамний однобанний храм із прибудовами.
    • П'ятидесятницька церква. 1780 р. Маленький однобанний бароковий храм.
    • Настоятельський корпус (1695, 1735 рр.) та Братські келії (1737 р.)
  • Соборне Дворище оточене колишніми посадськими районами. Один із них — т.зв. Верхній Посад. На його території вціліли:
    • Миколаївська церква. Закладена в 1680 р., добудовувалась до 1730 р. Одна із найбільш ранішніх споруд т.зв. «устюзького бароко». Двоповерховий однобанний храм із окремо розташованою стовповидною дзвіницею.
    • Вознесенська церква. 16481649 рр. Один із найчудовіших храмів стиля «узороч'є». П'ятибанний безстовпний храм із двома однобанними приділами. Храм двоповерховий, із двома ярусами абсид, він рясно прикрашений кокошниками. Дзвіниця храму — середини XVIII ст. Церква зберегла бароковий іконостас 1750-х рр.
    • На території Верхнього Посада знаходяться храми колишнього Спасо-Преображенського монастиря. Спасо-Преображенська «холодна» церква (16891696) — безстовпний п'ятибанний храм із галереями та шатровою дзвіницею. Вона прикрашена ізразцями. В церкві знаходиться ранньобароковий п'ятиярусний іконостас 1697 р. — найдавніший у місті. Срітенська «тепла» церква — 1740 р., однобанна, двоповерхова, типова пам'ятка бароко.
    • Іллінська церква. 1695 р. Добудована в 17361745 рр. Типова пам'ятка «устюзького бароко» — двоповерховий однобанний храм із стовповидною дзвіницею.
    • Леонтіївська церква. 1742 р. Двоповерховий однобанний бароковий храм із шатровою дзвіницею.
  • Ще один із колишніх історичних районів міста — «Нижній Посад». На його території збереглись:
    • Храми Срітенсько-Мироносицького приходу. Срітенська «холодна» церква (16851690 рр.) — безстовпний, колись п'ятибанний храм. Верхи його зруйновані у радянський період. Мироносицька «тепла» церква (17141722 рр.) — теж безстовпний храм із 5 главами, прикрашений декором в наришкінському стилі.
Іконостас собора Троїце-Гледенського монастиря
    • Церква Симеона Стовпника. 1725, добудована в 17471765 рр. Величний двоповерховий храм в стилі петровського бароко. Він однобанний, із двома симетричними однобанними приділами, із галереями та крильцями. Дзвіниця храму — п'ятиярусна, стовповидна, розташована окремо від самої церкви. В середині храму зберігся триярусний іконостас 1760-х рр. в стилі бароко.
    • Георгіївська (Антоніївська) церква. 16961703 рр. Сучасний храм відноситься до перебудови XVIII ст., коли він придбав форми бароко.
  • Окремо розташована Димкова Слобода. В ній знаходяться два храми. Церква Дмитра Солунського (17001709 рр.) — «холодний» безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. В церкві знаходиться бароковий іконостас 1709 р. Сергіївська «тепла» церква — однобанний бароковий двоповерховий храм 1747 р.
  • Біля Великого Устюга знаходяться села із пам'ятками архітектури XVIIXVIII ст. В селі Морозовиця (колишній давньоруський град Гледен) розташовані споруди колишнього Троїце-Гледенського монастиря (заснований наприкінці XII ст.). Троїцький собор (межа XVIIXVIII ст.) — величний п'ятибанний храм із галереями та шатровою дзвіницею. У ньому зберігся високий бароковий іконостас 1760-х рр. — визначна пам'ятка різьблення місцевих майстрів.

Див. також[ред.ред. код]

Фото[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Уродженцем міста є заслужений артист УРСР Копосов Гліб Миколайович.

Посилання[ред.ред. код]


Шаблон:Союз міст Центру і Північного Заходу Росії