Великий відступ (1915)

Дата:	27 червня — 15 вересня 1915
Місце:	Російська імперія (Польща, Західна Білорусь, Литва), Галичина
Результат:	Перемога Центральних держав

Великий відступ на Східному фронті
	Східний фронт; Перша світова війна
	Карта відходу російських військ у ході Великого відступу 1915 року; Карта відходу російських військ у ході Великого відступу 1915 року
Дата:	27 червня — 15 вересня 1915
Місце:	Російська імперія (Польща, Західна Білорусь, Литва), Галичина
Результат:	Перемога Центральних держав
Сторони
Четверний Союз:; Німецька імперія; Австро-Угорщина	Антанта:; Російська імперія
Командувачі
Еріх фон Фалькенгайн; Еріх Людендорф ; Август фон Макензен; Герман фон Ейхгорн; Лінзінген Олександр; Отто фон Белов; Макс фон Гальвітц; Фелікс фон Ботмер; Фрідріх фон Шольц; Леопольд Баварський; Едуард фон Бем-Ермолі; Фрідріх Австрійський; Світозар Бороєвич; Фердинанд Австрійський; Пауль фон Брлог; Віктор фон Данкль	Микола Миколайович; Алексєєв М. В.; Іванов М. І.; Брусилов О. О.; Смирнов В. В.; Литвинов О. І.; Плеве П. А.; Рузький М. В.; Никитин В. М.; Леш Л. В.; Радко-Дмитрієв Р. Д.; Еверт О. Є.; Горбатовський В. М.; Радкевич Є. О.
Військові формування
Неманська армія; 10-та армія; 8-ма армія; 9-та армія; 11-та армія; Бузька армія; Південна армія; 12-та армія; 1-ша армія; 3-тя армія; 4-та армія; 2-га армія; 7-ма армія	5-та армія; 1-ша армія; 2-га армія; 10-та армія; 4-та армія; 3-тя армія; 8-ма армія; 11-та армія; 7-ма армія
Втрати
200 000 загиблих, поранених та зниклих безвісти; немає даних	500 000 загиблих, поранених, полонених та зниклих безвісти;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Великий відступ.

Не варто плутати з Великим відступом франко-британських військ на Західному фронті у 1914 році

Великий відступ (27 червня — 14 вересня 1915) — наступальна операція військ Центральних держав, у результаті якої після завдання поразки російській армії в ході наступу під Горлицєю, німецькі та австро-угорські війська прорвали фронт оборони супротивника та, завдавши нищівної поразки, просунулися вглиб території Російської імперії на кілька сотень кілометрів.

Зміст[ред. | ред. код]

Після поразки в Галичині, завданої російській імператорській армії, фактичний керівник німецькими військами на Східному фронті генерал від інфантерії Е. фон Фалькенгайн запропонував подальший розвитку кампанії 1915 року. Літом цього року, Центральні держави кардинально змінили співвідношення сил на Східному фронті на свою користь. Німецьке командування сформувало 4 нові німецькі армії: 11-ту, 12-ту, Неманську та Бузьку, тому на початок масштабного наступу 13-ти арміям Четверного союзу протистояли 9 армій російських військ.

Ставка Верховного Головнокомандувача вирішила почати стратегічний відступ для того, щоб виграти час, необхідний для масивного нарощування військової промисловості та поповнення резервів.

Це призвело до повного краху фронту, північний фланг багатокілометрового фронту російських військ змушений був відступати на південь з Пруссії. У другій половині вересня 1915 майже вся російська армія поздовж усього Східного фронту розпочала відступ на схід. Російські війська були повністю витіснені з Галичини та Польщі. На Волині австрійські війська використовували дирижаблі та бомбардували залізниці поблизу Ковелі та Рівного. Російські підрозділи відступали по всій лінії фронту та зазнавали значних втрат.

У цей переломний момент у Першій світовій війні, російська армія, билася за виживання, і не розглядалася німецько-австрійським керівництвом, як загроза на Східному фронті. У свою чергу, німецькі війська, що звільнилися були передислоковані на Західний фронт.

Водночас, російській армії вдалося уникнути оточення і восени 1915 року, після проведення серії контрнаступів та контрударів, російсько-німецький фронт стабілізувався на лінії Рига-Єкабпілс-Даугавпілс-Двінськ-Барановичі-Пінськ-Дубно-Тарнополь-Чернівці.

Біженство[ред. | ред. код]

Біженство (біл. Бежанства, рос. Беженство) під час Першої світової війни — масова евакуація православного населення західних губерній Російської імперії вглиб Росії, що відбулася після прориву фронту німецькими військами з 3 травня по вересень 1915 року.^[3].

Внаслідок військових невдач російської армії та швидкої офензиви німецьких військ після битви під Горлицями влада Російської імперії почала закликати цивільних до негайної евакуації вглиб Росії. Людей залякували страшними вбивствами, грабунками та іншими жорстокими репресіями, яких начебто мали заподіяти німці місцевому православному населенню. Поширенню таких повідомлень могли сприяти деякі реальні події, такі як військові злочини в Бельгії (спалення Левена, екзекуції в Дінані), зруйнування Каліша та інциденти в Ченстохові на початку Першої світової. В такий спосіб російська армія застосовувала тактику спаленої землі.^[3]

Також було евакуйовано держслужбовнців, працівниківм багатьох промислових закладів, залізничників тощо.

Під валивом агітації рідні землі покинуло від 2 до 3 млн людей. Землі на схід від Білостоку покинуло навіть до 80% мешканців. Хаотичний втеча в Росію, що тривала кілька місяців, забрала багато життів. Втеча відбулася в спеку, бракувало їжі чи навіть води. При дорогах лишалися могили загиблих, а деякі тіла не було поховано. Умови були сприятливими для епідемічних спалахів і призвели до масової загибелі дітей.^[3]

Одним із наслідків біженства була евакуації Варшавського імператорського університету до Ростова-на-Дону, на його основі було утворено Південний федеральний університет.

Групи біженців[ред. | ред. код]

Серед біженців переважали жінки та діти. Діти становили бл. 41–48% всіх біженців. За оцінками істориків, бл. 1/3 біженців не вижили.^[3]

Абсолютну більшість біженців становили білоруси на українці (русини):^[3]

білоруси та українці (русини) – 67,5%
поляки – 13,2%
євреї – 6,4%
латиші – 4,9%
інші (переважно вірмени, литовці та естонці) – 8%.

Біженців розселяли в різних регіонах аж до китайського кордону. Частина з них повернулася в 1918–1921.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Richard L. DiNardo, 2010, p. 132—133
↑ Norman Stone, The Eastern Front, 1975, p.174
↑ ^а ^б ^в ^г ^д O bieżeństwie. biezenstwo.pl. Процитовано 1 квітня 2017.

Література[ред. | ред. код]

Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — ISBN 5-89173-082-0. (рос.)
История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. у 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
Бэзил Лиддел Гарт. 1914. Правда о Первой мировой. — 1. — М. : Эксмо, 2009. — С. 480. — (Перелом истории) — 4300 прим. — ISBN 978-5-699-36036-9. (рос.)
Stanley Washburn. Victory in defeat; the agony of Warsaw and the Russian retreat (англ.)
Stanley Washburn. The Russian campaign, April to August, 1915 (англ.)
Johnson, Douglas Wilson (1916). The Great Russian Retreat. Geographical Review. American Geographical Society. 1 (2): 85—109. doi:10.2307/207761. JSTOR 207761. (англ.)