Великий мажорний септакорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Великий мажорний септакорд — септакорд, що складається з великої, малої та великої терцій, що утворюється за допомогою додавання до мажорного тризвуку великої септими.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Великий мажорний септакорд часто застосовується в якості ладового центру в джазових композиціях[1]. Яскравіше, «джазове»звучання відрізняє мажорні септакорди від домінантсептакордів і мінорних септаккордів[2].

Особливістю великого мажорного септакорду (як і малого мінорного септакорду) є те, що до його складу входять два тризвуки протилежного нахиду[3].

Великий мажорний септакорд позначається як 7+, maj7, M7, +7, Δ[4].

Обернення[ред.ред. код]

Зверненнями великого мажорного септакорду є квінтсекстаккорд, терцквартаккорд і секундаккорд, що складаються з великих і малих терцій, а також малої секунди, що є оберненням великої септими.

Інтервальна будова обернень великого мажорного септакорду
Основний акорд Великий мажорний септакорд в. 3 + м. 3 + в. 3
Перше обернення Великий мажорний квінтсекстакорд м. 3 + б. 3 + м. 2
Друге обернення Великий мажорний терцквартакорд в. 3 + м. 2 + в. 3
Третє обернення Великий мажорний секундакорд м. 2 + б. 3 + м. 3

Наприклад, великий мажорний септакорд від ноти до (C-maj 7 ) і його звернення складаються з нот до , мі, соль і сі, і звучать як одночасно узяті тризвуки до-мажор і мі-мінор.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Теория сольфеджио». solfeggio.by.ru. 
  2. Марк Филипс Гитара для «чайников». — М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. — 304 с. — ISBN 5-8459-815-9
  3. Сергей Сергеевич Скребков,Юрий Николаевич Тюлин,Юрии Николаевич Тюлин,Теодор Фридрихович Мюллер Вопросы теории музыки: сборник статей, том 3. — 1975.
  4. Блейк Нили Клавишные инструменты для «чайников». — ООО «И. Д. Вильямс», 2007. — 288 с. — ISBN 978-5-8459-1209-1