Фрегат тихоокеанський
| Фрегат тихоокеанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Молодий великий фрегат
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Fregata minor (J. F. Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фрегат тихоокеанський[2] (Fregata minor) — великий кочівний морський птах родини фрегатових. Головні місця гніздування знаходяться в Тихому (включаючи Галапагоські острови), Індійському океанах та в південній Атлантиці. Харчується птах рибою, яку ловить в польоті на поверхні води (здебільшого летючою рибою) і рідше займається клептопаразитизмом, ніж інші фрегати. Під час шлюбного періоду харчується в межах 80 км від колонії.
Великий фрегат здатен здійснювати двомісячні трансокеанські польоти[3]. Сон фрегатів у польоті буває як в одній, так і в обох півкулях головного мозку[4].[3]
Опис і спосіб життя[ред. | ред. код]
Довжина тіла — 85—105 см, розмах крил — 205—230 см. Гніздиться крупними колоніями на океанічних островах, поза періодом розмноження тримається подалі від суші. Перед початком шлюбного періоду на горлі у самців розвивається великий яскраво-червоний шкірястий мішок. Під час залицяння самець роздуває його, видаючи при цьому звуки, які приваблюють самок. Харчується головоногими молюсками і рибою, часто забирає здобич в інших птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Fregata minor: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 10 серпня 2018
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Henri Weimerskirch, Charles Bishop, Tiphaine Jeanniard-du-Dot, Aurélien Prudor, Gottfried Sachs (2016). Frigate birds track atmospheric conditions over months-long transoceanic flights. Science. 353 (6294): 74—78. doi:10.1126/science.aaf4374. PMID 27365448.
- ↑ Niels C Rattenborg, Bryson Voirin, Sebastian M. Cruz, Ryan Tisdale, Giacomo Dell’Omo, Hans-Peter Lipp, Martin Wikelski, Alexei L. Vyssotski (2016). Evidence that birds sleep in mid-flight. Nature Communications. 7: 12468. doi:10.1038/ncomms12468. PMC 4976198. PMID 27485308.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
