Великий четвер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Великий Четвер (Чистий Четвер) — перший з трьох днів яких називають «Велике тридення» в християнстві. Цього дня Ісус Христос встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері, також в цей день Ісус був заарештований первосвященниками і засланний в темницю.

На п’ятий день після входу Господнього в Єрусалим віруючі всього світу відзначають Великий четвер, починаючи з якого протягом трьох днів всі церковні служби будуть присвячені спогадам про земні страждання Господа нашого Ісуса Христа.При цьому, сам Великий четвер, котрий іменується також Чистим, присвячується спогаду Тайної Вечері, під час якої Спаситель омив ноги Своїм учням, показавши тим самим приклад братської любові та покори. В традиції Православної Церкви із Великим четвергом за стародавнім звичаєм пов’язаний чин мироваріння. Приготування святого мира є предметом особливої важливості, оскільки через помазання миром всім хрещеним у Церкві подається благодать Святого Духа. Прийнято готувати пасхальні паски, а також наводити порядок в будинку перед головними днями Пасхального тижня. Богослужіння Великого Четверга присвячене спомину Тайної Вечері, коли була звершена перша Євхаристія й апостоли причастилися Тіла і Крові Христових. За вечірнім богослужінням цього дня згадується молитва Ісуса Христа в Гефсиманському саду, зрада Його Іудою і взяття під варту. У Великий Четвер звершується Літургія святителя Василія Великого, яка поєднується з Вечірньою на знак того, що Тайна Вечеря була звершена Господом саме ввечері. Під час Літургії кілька разів повторюється пісня: «Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм». У Великий Четвер увечері служиться послідування Святих і Спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа. Під час цієї служби читаються дванадцять Євангелій, тобто 12 уривків зі всіх чотирьох Євангелій, де йдеться про страждання Христа перед розп'яттям, починаючи з останньої бесіди Його з учнями за Таємною Вечерею і закінчуючи похованням Його в саду Йосифа Аримафейського і приставлянням військової сторожі до Його гробу. Під час читання Євангелій всі, хто моляться, стоять із запаленими свічками, показуючи цим, з одного боку, те, що слава і велич не залишили Господа і під час Його страждань, а з другого боку – гарячу любов до свого Спасителя. Існує звичай нести після богослужіння з собою запалену свічку (з якою простояли всю службу) додому, і на порозі дверей до свого будинку вгорі накреслити димом від вогню хрест. На п’ятий день після входу Господнього в Єрусалим, тобто в четвер ученики запитали Христа: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти паску?» (Мф. 26: 17). Ісус Христос відповів їм: «Підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води, підіть за ним, і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже: Де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками? І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам» (Мк. 14: 13-15). Сказавши це, Христос послав двох учеників Своїх – Петра й Іоана. Вони пішли, і все відбулося так, як сказав їм Христос, і приготували паску. Ввечері Христос із дванадцятьма своїми учениками прийшов у приготоване місце. Зняв із Себе верхній одяг, обв’язався рушником, налив в умивальницю води, і почав омивати ноги ученикам. Вони обурювалися та відмовлялися. Господь, закінчивши справу, сказав: «Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є. Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам» (Ін. 13, 13-15). Цим прикладом Господь засвідчив не лише Свою любов до учеників Своїх, але й навчив їх смирення, тобто не вважати за приниження для себе служити будь-кому, незалежно від будь-яких обставин і умов, як-от соціальний статус, матеріальне багатство, освіта, тощо. Центральною подією вечора стало встановлення Таїнства Святого Причастя. Тому й називається вона Тайною Вечерею. Ісус Христос, узявши хліб, благословив його, розламав на частини і, даючи ученикам, сказав: «Прийміть, споживайте – це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Потім узяв чашу з виноградним вином, благословив і подаючи ученикам промовив: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів». Ці слова означають, що у вигляді хліба й вина Спаситель подав те саме Тіло Своє і ту саму Кров, які на другий день після цього Він віддав на страждання і смерть за наші гріхи. Як хліб і вино стали Тілом і Кров’ю Господа, – це таємниця, незбагненна навіть для ангелів, тому називається таїнством. Причастивши апостолів, Господь дав заповідь завжди здійснювати це таїнство, чинити на спомин про Нього. Це таїнство здійснюється у нас і тепер і здійснюватиметься до кінця віку під час Божественної Літургії.


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.