Великоанадольський ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісовий заказник загальнодержавного значення «Великоанадольський»
Сосни - охоронці. Великоанадольський ліс. 27 липня 2020 року
Сосни - охоронці. Великоанадольський ліс. 27 липня 2020 року
Сосни - охоронці. Великоанадольський ліс. 27 липня 2020 року
47°39′38″ пн. ш. 37°26′35″ сх. д. / 47.66055556002777394° пн. ш. 37.44305556002777280° сх. д. / 47.66055556002777394; 37.44305556002777280Координати: 47°39′38″ пн. ш. 37°26′35″ сх. д. / 47.66055556002777394° пн. ш. 37.44305556002777280° сх. д. / 47.66055556002777394; 37.44305556002777280
Країна  Україна
Розташування Волноваський район,
Донецька область,
Україна Україна
Найближче місто Волноваха
Площа 2543 га
Засновано 28 жовтня 1974 р.
Оператор ДП «Великоанодольське лісове господарство»
Великоанадольський ліс. Карта розташування: Донецька область
Великоанадольський ліс
Великоанадольський ліс (Донецька область)
Мапа

CMNS: Великоанадольський ліс у Вікісховищі

Великоанадо́льський ліс — лісовий заказник державного значення площею 2543 га.

Закладений у 18341845 роках випускником Санкт-Петербурзького лісового інституту, поручиком Корпуса лісничих В. Граффом, який першим довів можливість створення штучних лісів у голому безводому степу. На перших етапах роботи велися в неймовірно важких умовах без матеріальних і технічних засобів, без житла, що негативно позначилося на здоров'ї першопрохідника степового лісорозведення. Незважаючи на всі труднощі, за 23 роки під керівництвом В. Є. Граффа були створені перші 157 гектарів лісу.

Подвижництво В. Є. Граффа не залишилося непоміченим, він отримав звання полковника Корпуса лісничих, був нагороджений орденом Святого Станіслава, орденом Святої Анни й медалями. У 1866 році він був обраний професором Петровської академії в Москві (нині Тимирязівська сільськогосподарська академія). Однак, очолювати кафедру лісництва в академії йому довелося недовго. Після важкої хвороби 7 грудня 1867 року В. Є. Графф помер.

Після нього у Великоанадольському лісництві плідно працювали видатні лісівники Л. Г. Барк, Н. Я. Дахнов, Г. Н. Висоцький, які на базі попереднього досвіду розвивали далі методи лісорозведення. Лісництву присвятив свою дипломну роботу випускник Лісового інституту (Санкт-Петербург) С. О. Мокржецький, майбутній видатний ентомолог і фітопатолог.

У 1892 р. у Великоанадольському лісництві почала працювати «Особлива експедиція з випробування й обліку різних способів і прийомів лісового та водного господарства в степах Росії», яку очолював Василь Васильович Докучаєв.

Географічні деталі, рослинність[ред. | ред. код]

Заказник розташований у Волноваському районі Донецької області.

Розташований на схилах балки Кашлагач, де починається однойменна річка в системі Мокрі Яли — Вовча — Самара — Дніпро.

Переважають змішані насадження дубу звичайного, ясена, клена, грабу, липи. Зустрічаються береза, тополя, сосна кримська, бархат амурський, модрина європейська, сосна звичайна, дуб каштанолистий та кавказький, горіх волоський, софора японська. У заказнику налічується понад 600 видів рослин, з яких 37 охороняються законом.

Значення для людини[ред. | ред. код]

Ліс має велике водоохоронне, ґрунтозахисне, наукове та естетичне значення. З цим лісом пов'язана діяльність Г. М. Висоцького — ґрунтознавця, який розробив основи орокліматичної класифікації ґрунтів, встановив критерії сухості та вологості клімату, причини безлісся степів.

Охороняється з 1969 року, статусу державного заказника набув у 1974 році.

На території Великоанадольського лісу міститься курорт Форест Парк (площа 45 га), Великоанадольський лісовий коледж, Великоанадольський музей лісу, Великоанадольський дендрарій (площа 7 га).

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заповедники Донбасса. Д.: Донбасс, 1970. - 112 с.
  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. – Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. – 168 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. - Донецк: Донбасс, 1983 - 87 с.
  • Огульчанский А.Я.,Ивенченко А.В., Федоренко Н.Я. Заповедники Приазовья. Днепропетровк: "Промінь", 1978. - 64 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. - 2 изд., доп. - Донецк: Донбасс, 1987 - 168 с.
  • Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р.Г. Синельщиков, С.П. Попов, Д.С. Иванишин, Н.Т. Янко. - Донецк: Донбас, 1979. - 95 с.
  • Симоненко В.Д. Очерки о природе Донбасса. Д.: Донбасс, 1977. - 150 с.
  • Химченко В.А. По заповедным местам Донбасса - Очерки. - Донецк, ООО "Лебедь", 2007. - 140 с.
  • Химченко В.А.Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. - Донецк: "Донбасс", 2012. - 168 с.
  • Спеціальний культурологічний випуск аналітично-інформаційного журналу «Схід (журнал)», 2004.

Посилання[ред. | ред. код]