Великозаєцькі лабіринти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Один із кам'яних лабіринтів острова

Великоза́єцькі лабіри́нти — група кам'яних лабіринтів на острові Великий Заєцький з групи Соловецьких островів у Білому морі Росії.

Група складається з 13-14 кам'яних лабіринтів діаметром 3-20 м, утворені невисокими спіралеподібними кам'яними викладами округлої чи овальної форми. Окрім них на острові присутні понад 850 штучних нагромаджень валунів, курганів, кам'яних викладів, а також низка іншого примітного каміння (наприклад, камінь з намальованим символом із радіальними променями). Крім цього на острові присутні і дольмени. Всі лабіринти зосереджені на площі всього 0,4 км² в західній частині острова на схилах Сигнального пагорба. Інший великий комплекс кам'яних нагромаджень розташований у східній частині острова на схилах пагорба Сопка, який не містить в собі лабіринтів. Всього на острові присутні 35 лабіринтів, які місцевими жителями називаються «вавілони». Всі вони утворені з місцевих каменів[1].

« Как правило, лабиринты имеют вход и выход в одном месте, так что, следуя в одном направлении, можно дойти до центра, а затем, не переступая через каменный барьер, вернуться туда откуда вошёл. Изучавшие лабиринты учёные по-разному отвечали на вопрос об их назначении. Современные исследователи северного неолита А. А. Куратов и А. Я. Мартынов установили, что входы в лабиринты имеют различную пространственную ориентацию и почти всегда соседствуют с каменными курганами, дольменами и т. п.  »

— Олексій Будовський. Звіт про поїздку на Соловки у вересні 2006 року

Діаметр лабіринтів змінюється від 3 до 25 м, каміння має діаметр 30-40 см. Смуги лабіринту складені з рядів валунів, при цьому стрічки закручені спіраллю. Часто спіралі дві, при цьому вони сходяться в центрі. Товщина спіралей різна, що залежить від розмірів каміння. Кінці спіралей розширені. Вхід до лабіринту, як правило, з південного боку, але зустрічаються і з південного заходу, сходу чи заходу. Лабіринти поділяються на 5 типів, але кожен має лише один вхід, який служить також і виходом.

Призначення лабіринтів невідоме, основною гіпотезою є думка, що вони символізують межу між світами живих та духів. Вони більш за все використовувались для здійснення ритуалів для допомоги вмерлим здійснити свій шлях до світу душ. Інша гіпотеза передбачає використання лабіринтів в якості моделі побудови складних пристроїв для ловлі риби[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Виноградов Н. Соловецкие лабиринты. Их происхождение и место в ряду однородных доисторических памятников. Материалы СОК. Вып. 4. Соловки, 1927
  • Куратов А. Древние лабиринты Архангельского Беломорья. Историко-краеведческий сборник. Вологда, С. 63-76. 1973

Посилання[ред.ред. код]