Великополовецьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великополовецьке
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Фурсівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1390[1]
Населення 2353
Площа 9,49 км²
Густота населення 247,95 осіб/км²
Поштовий індекс 09030
Телефонний код +380 4568
Географічні дані
Географічні координати 49°52′14″ пн. ш. 29°55′09″ сх. д. / 49.87056° пн. ш. 29.91917° сх. д. / 49.87056; 29.91917Координати: 49°52′14″ пн. ш. 29°55′09″ сх. д. / 49.87056° пн. ш. 29.91917° сх. д. / 49.87056; 29.91917
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Місцева влада
Адреса ради 09030, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Великополовецьке, вул. Центральна, 34
Карта
Великополовецьке. Карта розташування: Україна
Великополовецьке
Великополовецьке
Великополовецьке. Карта розташування: Київська область
Великополовецьке
Великополовецьке
Мапа
Мапа

CMNS: Великополовецьке у Вікісховищі

Великополове́цьке — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області. Населення становить 2353 осіб. Старостинському округу підпорядковані села Андріївка та Мала Михайлівка.

Географія[ред. | ред. код]

Село Великополовецьке розташоване на берегах річок Кам'янка та її притоки Собот за 9 км від Фурсів і за 22 км від залізничної станції Біла Церква. З Києвом, Білою Церквою і Сквирою сполучено автошляхами.

Етимологія[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Біля села в урочищі Заріччні збереглися рештки поселень доби неоліту (IV—III тисячоліття до н. е.),бронзи та часів Київської Русі. Територія села входила, очевидно, до земель, якими володів половецький хан Тугоркан наприкінці 11 століття. З цим пов'язана і назва населеного пункту.

У 14 ст. у складі Литви. У цей час Великополовецьке було власністю нащадків Тугоркана — князів Рожиновських. У 1591 році було включене до складу Білоцерківського староства і передано у володіння М. Ружинського.

Місцеве населення брало активну участь у козацьких повстаннях і Національно-визвольній війні.

В селі існувала церква Вознесіння Господнього. Метричні книги, клірові, відомості, сповідні розписи зберігають в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_065.xml [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]

1951 року у селі встановлено бронзовий пам'ятник на гранітному постаменті Ганні Денисівні Кошовій (1871—1948), Герою Соціалістичної Праці, зачинательці стаханівського руху у сільському господарстві, ланковій колгоспу «Червоний гігант» (скульптор Іван Кавалерідзе)[3].

На території Великополовецької сільської Ради (між вул. Новоселицею і с. Андріївкою) знаходиться пам'ятка історії — курган Мазепина могила.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УРЕ
  2. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 117—118.
  3. Кавалеридзе, Иван Петрович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1978. — Т. 4 (Руанда и Бурунди — Филиппины). — С. 603. (рос.)
  4. Бандури струни золотії (26 січня — 65 років з дня народження музиканта, бандуриста-виконавця Василя Пиндика (1944)). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]