Великоритська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Великоритська волость | ||||
| Центр | Великорита | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 35 899 (1885) | |||
| Населення | 4348 осіб (1885) | |||
| Густота | 11.1 осіб / км² | |||
Великоритська волость — адміністративно-територіальна одиниця Берестейського повіту Гродненської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Великорита.
Станом на 1885 рік складалася з 21 поселення, 7 сільських громад. Населення — 4348 особи (2170 чоловічої статі та 2178 — жіночої), 257 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4769 | 2397 |
| Приватної власності | 19383 | 2206 |
| Казенної власності | 11124 | 232 |
| Іншої власності | 623 | 160 |
| Загалом | 35899 | 4995 |
Основні поселення волості:
- Великорита — колишнє власницьке село за 32 версти від повітового міста, 1022 особи, 68 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. За версту — садиба Руда. За 8 верст — залізнична станція Александія Берестсько-Гродненської залізниці.
- Заболоття — колишнє власницьке село при озері Луковському, 297 осіб, 18 дворів, православна церква.
- Луково — колишнє власницьке село при озері Луковське, 394 особи, 26 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Поржежино — колишнє власницьке село, 699 особа, 60 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, вітряний млин.
- Чередні — колишнє власницьке село, 351 особа, 24 двори, православна церква, кузня, постоялий будинок.
У складі Польщі[ред. | ред. код]
| Гміна Вєлькорита | |
| 1920—1928 | |
| Воєводство | Поліське |
|---|---|
| Повіт | Берестейський |
| Адмінцентр гміни | Великорита |
| Тип гміни | Сільська |
| Населення (1921) • населення • густота населення |
3954 |
Після окупації поляками Полісся волость називали ґміна Вєлькорита і включили до Берестейського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Великорита.
Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р.[2]:
- територія ліквідованої ґміни Мокрани Кобринського повіту (за винятком сіл Осова і Ляховці) включена до ґміни Вєлькорита Берестейського повіту, натомість вилучені з ґміни Вєлькорита поселення — села: Черняни, Гута Шкляна і Малинівка та колонії Черняни, Новий Двір і Старий Двір і включено їх до ґміни Новосюлкі Кобринського повіту.
15 січня 1940 р. ґміни ліквідовані через утворення районів.
Джерела[ред. | ред. код]
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427 [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||