Великі Гаї
село Великі Гаї | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Тернопільський | ||||
Громада | Великогаївська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1785 | ||||
Населення | 4 252 (2012) | ||||
Територія | 7.585 км² | ||||
Густота населення | 560.58 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 47722 | ||||
Телефонний код | +380 352 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°31′10″ пн. ш. 25°38′39″ сх. д. / 49.51944° пн. ш. 25.64417° сх. д.Координати: 49°31′10″ пн. ш. 25°38′39″ сх. д. / 49.51944° пн. ш. 25.64417° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
341 м | ||||
Найближча залізнична станція | Гаї Великі | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47 | ||||
Сільський голова | Кохман Олег Андрійович | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Вели́кі Гаї́ — село в Тернопільському районі Тернопільської області. До 2015 року — адміністративний центр Великогаївської сільради. Від вересня 2015 року — центр Великогаївської сільської громади. Розташоване на південно-східній околиці міста Тернополя. Населення 4252 особи (2012), 1360 дворів. Одне з найбільших сіл області.
Географія[ред. | ред. код]
Село простяглося на 4 км вздовж центральної вулиці — Галицької, що є частиною автомобільного шляху О201519 обласного значення Тернопіль — Козівка — Хоростків.
Центральна вулиця розміщена на височині (найвища точка — висота 370 м над рівнем моря, у районі школи), яка поступово знижується з заходу на схід до позначки 351 м (геодезичний пункт гора Грель між Великими Гаями та птахофабрикою). Межа території, підпорядкованої Великогаївські сільській раді (площа 14,96 км²) проходить вздовж південно-східного кордону Тернополя — мікрорайоном Березовиця) і вулицями Микулинецькою, Об'їзною, Протасевича, Підволочиським шосе (від Збаразького кільця до району аеропорту).
У побуті історично сформувалися назви частин села, відповідно до назв автобусних зупинок на вулиці Галицькій: Парк, Школа, Дуби, Четверта зупинка, Доми. Також виділяють Сеньківський Кут (район тубдиспансеру), Кордубівку, Радеччину, Білявщину.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка датується 1785 роком. Назва походить від густих дубових гаїв, що вкривали сучасну територію села. До початку XX століття у селі проживало небагато людей. Кількість дворів сягала 100, забудова не була щільною. До приходу в 1939 році Радянської влади село офіційно вважалося передмістям Тернополя під назвою Tarnopolskie Gaje.
Чимало життів забрала війна, чимало гаївчан-патріотів загинуло, воюючи на стороні УПА. Близько 300 сімей стали жертвами сталінських репресій та було вивезено в Сибір та Воркуту.
У післявоєнний період село поступово відроджується, в 1960-х із хрущовською «відлигою» повертається на батьківщину більшість вивезених на Сибір родин. Село впорядковують, воно стає зразковим не тільки у Тернопільському районі, а й в області. Проте, як і в усій Західній Україні, справжнє національне відродження села розпочалося лише наприкінці 1980-х із розпадом СРСР і утвердженням суверенної України.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У 1989 році відновлюють збудовану ще у 1910, але занедбану за часи тоталітарного режиму греко-католицьку церкву Пресвятого Серця Христового (до того її використовували як склад для реквізитів Тернопільського драмтеатру). На прицерковній території було насипано символічну могилу-курган на честь загиблих Січових Стрільців та воїнів УПА а також споруджено хрест з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі князем Володимиром.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3246 осіб, з яких 1531 чоловік та 1715 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3944 особи[2].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,62 % |
російська | 0,24 % |
вірменська | 0,05 % |
польська | 0,03 % |
угорська | 0,03 % |
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджений 24 грудня 2008 р. рішенням сесії сільської ради[4].
Автори — А. Шевчук.
Герб[ред. | ред. код]
На червоному полі срібний уширений хрест, між раменами якого чотири зелених дубових листка. На чорній базі золотий трикутник. Щит облямований золотим декоративним картушем з зеленим дубовим листям, жолудями і написами «Великі Гаї» та «1785» і увінчаний золотою сільською короною.
Прапор[ред. | ред. код]
На квадратному зеленому полотнищі малий герб села.
Природа[ред. | ред. код]
У межах населеного пункту знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Наші гаї».
У центральній частині села, поруч із стадіоном було закладено парк — «Гай Кобзаря» з алеями, пам'ятником Тарасові Шевченку та Співочим полем.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Ярослав Давидович (*1948) — екс-голова ЦВК, при головуванні якого наприкінці 2004 року відбулися перевибори Президента України, за результатами яких перемогу здобув Віктор Ющенко.
- Отець Мар'ян Кашуба (1909—1941) — український греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.
- Роман Кордуба — український громадський діяч в Австралії, меценат.
- Отець Яким (Сеньківський) ЧСВВ (1896—1941) — український греко-католицький священник, Блаженний УГКЦ.
- Сосновський Михайло Іванович (1919—1975) — український журналіст, публіцист і суспільно-політичний діяч на еміграції.
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
На північно-східній околиці села знаходиться зупинний пункт Гаї Великі Львівської залізниці (7 км від станції Тернопіль), звідки можна дістатися без пересадок до Волочиська, Тернополя і Зборова. з однією пересадкою — до Хмельницька чи Львова.
Налагоджене сполучення маршрутними таксі із Тернополем, через село проходить багато транзитних маршрутів із віддаленіших сіл. Автотранспорт ходить тільки до вул. Шептицького, в інші райони Тернополя потрібно добиратись із пересадками.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, розрахована на 500 школярів. Значна кількість дітей шкільного віку та студентського віку щоденно доїжджає на навчання в Тернопіль.
Головне підприємство, що розміщене на території Великих Гаїв — ВАТ «Птахофабрика Тернопільська».
Діє Тернопільський обласний комунальний протитуберкульозний диспансер.
У серпні 2016 року тут з'явилася добровільна пожежна команда.[5]
Сьогодення[ред. | ред. код]
Із середини 1990-х село є районом інтенсивної приміської забудови приватними будинками.
З 2022 в селі діє волонтерський центр. [6]
Спорт[ред. | ред. код]
Якийсь час у селі була футбольна команда «Поділля» (пізніше «Птахівник», «Сокіл-Оріон», у 2015 році «Поділля-Агрон»[7]).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ У Великих Гаях з'явилася добровільна пожежна команда на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 23 серпня.
- ↑ "Гартовані" ч. 97 Волонтери з Великих Гаїв (uk-UA) , процитовано 4 серпня 2022
- ↑ Анонс матчу ФК «Поділля-Агрон» — «Дністер» та 14 туру чемпіонату області. В неділю, 30 серпня, відбудеться 14 тур чемпіонату області з футболу серед аматорських колективів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Великих Гаїв [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Великі Гаї у Wikimapia — вигляд з супутника [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Погода в селі [Архівовано 25 липня 2017 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2014) |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |