Венеціанський купець (фільм, 2004)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Венеціанський купець
The Merchant of Venice
Жанр Історична мелодрама, трагікомедія
Режисер Майкл Редфорд
Сценарист Майкл Редфорд
На основі п'єса Вільяма Шекспіра "Венеціанський купець"
У головних
ролях
Аль Пачіно
Джеремі Айронс
Джозеф Файнс
Оператор Бенуа Деломе
Композитор Жослін Пук
Кінокомпанія Spice Factory Ltd., Avenue Pictures Productions, UK Film Council, Film Fund Luxembourg, Delux Productions
Тривалість  138 хв.
Країна  Велика Британія,
Італія,
Люксембург,
США
Рік  2004
IMDb ID 0379889
Кошторис  30 млн долларів

"Венеціанський купець" (англ. The Merchant of Venice) — екранізація однойменної п'єси Вільяма Шекспіра. Фільм не рекомендований для перегляду особами молодше 16 років.

Сюжет[ред.ред. код]

Дія фільму відбувається у Венеції, мешканці якої від природи є життєрадісними, безтурботними, щедрими людьми. Вони недолюблюють та насміхаються з іновірця-юдея Шейлока (Аль Пачіно) — похмурого, жадібного лихваря, який рахує кожну копійку. А Шейлок відповідає їм тою ж монетою. Конфлікт загострюється до того, що кровопролиття здається вже неминучим. Але тут втручається творча сила жіночого кохання, яка сміливо протистоїть чоловічим амбіціям й перемагає. Дочка Шейлока Джессіка закохується в юнака з-поміж місцевої знаті. І, попри гнів й протидію батька дівчини, закоханим в кінці кінців вдається возз'єднатися.[1] Фільм продюсувала відома італійська та французька акторка Едвіж Фенек.

В ролях[ред.ред. код]

Актор Персонаж
Аль Пачіно Шейлок
Джеремі Айронс Антоніо
Джозеф Файнс Бассаніо
Лінн Коллінз Порція
Зулейха Робінсон Джессіка
Кріс Маршалл Граціано
Чарлі Кокс Лоренцо
Хезер Голденхерш Нерісса
Маккензі Крук Ланцелот Гоббо
Джон Сешинз Салеріо
Грегор Фішер Соланіо
Рон Кук Старий Гоббо
Аллан Кордунер Тубал
Антон Роджерс Граф
Девід Хейрвуд Принц Марокко
Антоніо Джил Арагон
Ал Вівер Стефано
Норберт Конн Лікар Белларіо
Марк Маєс Куш
Пітер Ріменс Англійський барон

Режисерське трактування[ред.ред. код]

Майкл Редфорд намірено змістив акценти Шекспірівської комедії, створивши, швидше, драму. По-перше, конфлікт християнина Антоніо (Джеремі Айронс, «Лоліта») та юдея Шейлока в Шекспіра, поданий як протиборство праведного та неправедного, в фільмі подано далеко не так однозначно. Проблему релігійного та національного шовінізму поставлено в фільмі доволі гостро, й перехід Шейлока в чужу для ньго віру подано як насилля над ним й трагедія (в Шекспіра це більше дар, аніж покарання).

По-друге, не менш значною, аніж головний конфлікт, зроблено лінію стосунків Антоніо та Бассаніо (Джозеф Файнс, «Ворог біля воріт», (Закоханий Шекспір"). В оригіналі родинні та дружні почуття Антоніо до Бассаніо є сюжетотворчим фактором й не більше. В фільмі Редфорда Антоніо є закоханим в свого родича та друга, при тому настільки, що готовий заплатити за його добробут ціною життя. Трагедія закоханості, нехай й небезроздільної, але й не розділеної — Бассаніо заради Антоніо готовий хіба що запропоеувати гроші своєї дружини в якості викупу — проходить через весь фільм.

Можна також вказати на те, що слова Тубала про дочку Шейлока, Джессіку, ніби-то вона виміняла перстень своєї матері на мавпочку — суцільна брехня (в кінці фільму ми бачимо цей перстень на пальці дівчини). В п'єсі Шекспіра перевірити ці слова, звичайно, неможливо, але за законами сцени вони, швидше за все, є правдою.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]