Вентилятор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Електричний вентилятор
Подвійний вал двигуна віконного кондиціонера вентилятор.

Вентиля́тор — пристрій для перемішування чи переміщення під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками.

Загальний опис[ред.ред. код]

У промисловості застосовують, зокрема, для провітрювання приміщені, підтримання (створення) рудникової (шахтної) атмосфери, очищення повітря в приміщеннях та на шахтах і застійних зонах кар'єрів, для створення штучної тяги в топках котлів, для створення потоку газу (повітря) в технологічних апаратах, пневмотранспортних установках тощо. Основні виробники промислових вентиляторів: Systemair, Soler & Palau, Östberg, Dospel, Dantherm, Vents та ін.

Типи вентиляторів[ред.ред. код]

Існує три основні види вентиляторів, які використовуються для переміщення повітря: осьові, відцентрові (радіальні) і діаметральні (тангенціальні). Вентилятори осьової течії мають лопатки, які примушують повітря переміщатися паралельно осі, навколо якої вони обертаються. Вентилятори, які дують повітря через вісь вентилятора, лінійно, отримали назву осьових. Це найпростіший у використанні вид вентилятора, діапазон його застосування дуже широкий і простягається від малих вентиляторів охолоджування для електроніки до гігантських вентиляторів, що використовуються в повітряних тунелях. Відцентровий вентилятор має компонент (під назвою ротор), який складається з центральної осі, навколо якої встановлені лопатки спіральної форми, що рухається. Відцентровий вентилятор переміщає повітря під прямим кутом до вхідного перетину вентилятора, обертаючись, повітря рухається назовні до виходу. Ротор, що обертається, примушує повітря входити у вентилятор біля осі і рухатися перпендикулярно від осі до виходу у відведення, виконане у вигляді спірального кожуха. Відцентровий вентилятор виробляє більший тиск для даного повітряного об'єму і використовується в різних промислових цілях. Вони звичайно шумніші, ніж порівняльні осьові вентилятори. Вентилятор діаметральної течії має ротор типу «біляча клітка» (ротор порожній у центрі, і лопатки осьового вентилятора вздовж периферії). У тангенціальних вентиляторах повітря поступає вздовж периферії ротора і рухається до виходу подібно тому, як це відбувається у відцентровому вентиляторі. Діаметральні вентилятори виробляють рівномірний повітряний потік уздовж усієї ширини вентилятора і безшумні при роботі. Вони порівняно громіздкі, і повітряний тиск низький. Вентилятори діагональної течії часто використовуються для охолоджування в ксероксах. При роботі вентилятора або повітродувки створюється підвищення тиску вище за атмосферний, це є основою нагнітальної вентиляції.

Привід вентиляторів звичайно електричний. Електричні вентилятори, загалом, складаються з набору лопаток, що обертаються, і які розміщені в захисному корпусі, що дозволяє повітрю проходити через нього. Леза обертаються електродвигуном, для великих індустріальних вентиляторів використовуються 3-фазні асинхронні двигуни. Менші вентилятори часто приводяться в дію засобами електродвигуна змінного струму з екранованим полюсом, або щітковими чи безщітковими двигунами постійного струму. Вентилятори з приводом від двигунів змінного струму звичайно використовують напругу електромережі. Вентилятори з приводом від двигуна постійного струму використовують низьку напругу, звичайно 24V, 12V або 5V. У вентиляторах охолоджування для комп'ютерного устаткування використовують винятково безщіткові двигуни постійного струму використання, які проводять набагато менше електромагнітних перешкод при роботі. У машинах, які вже мають двигун, вентилятор часто з'єднується безпосередньо з ним. Це можна бачити в автомобілях, у великих системах охолоджування і віяльних машинах. Турбовентилятор - відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.

Настільні вентилятори.

Основними елементами типового настільного вентилятора є лопатка вентилятора, підстава, каркас і електропровід, двигун, захисний пристрій лопаток, корпус двигуна, коробка передач осцилятора, і вісь осцилятора. Осцилятор — це механізм, який здійснює переміщення вентилятора з одного боку в інший. Вісь виходить на обидві сторони двигуна, один кінець осі прикріпляється до лопаток, а інший — до коробки передач осцилятора. Корпус двигуна, приєднаний до коробки передач, містить у собі ротор і статор. Вал осцилятора об'єднує навантажену основу і коробку передач. Корпус двигуна покриває механізм осцилятора. Для безпеки захисний пристрій лопаток приєднується до корпуса двигуна.

Електромеханічні вентилятори оцінюються відповідно до їхнього стану, розміру, зросту, і кількості лопаток. Самими загальними є вентилятори з чотирма лопатками. Конструкції з п'ятьма або шістьма лопатками зустрічаються рідко. Бажано, щоб матеріалом, із якого виготовляються компоненти вентилятора, була латунь.

Вентилятори з живленням сонячними батареями.

Електричні вентилятори, що використовуються для вентиляції, можуть заживлюватися від сонячних панелей замість живлення від електромережі. Це привабливий варіант, тому що одноразові капітальні витрати на сонячну панель будуть покриті безкоштовно отриманою електрикою. На додаток, електрика завжди доступна, коли сонце сяє і вентилятор може рухатися.

Типовий приклад — використовували 10 ват, сонячна панель 12x12 дюйма забезпечується відповідними кронштейнами, кабелями і з'єднувачами. Це може використовуватися, щоб вентилювати площу до 1250 квадратних футів і може перемістити 800 кубічних футів за хвилину. Через широку придатність 12 V безщіткових електродвигунів постійного струму і вигідної електропроводки такої низької напруги, такі вентилятори звичайно працюють із напругою 12 вольт.

Окрема сонячна панель зазвичай установлена в точці, яка одержує більшість сонячного світла, а потім з'єднується з вентилятором, розташованим на відстані 20-25 футів. Інші стаціонарні і малі мобільні вентилятори оснащені інтегрованою сонячною панеллю.

Робота вентиляторів[ред.ред. код]

Розрізняють паралельну, послідовну і спільну роботу вентиляторів:

Паралельна робота вентиляторів, (рос. параллельная работа вентиляторов; англ. paralleled fans, fans in parallel, нім. Parallelarbeit f der Grubenlüfter m) — спільна робота вентиляторів (шахтних), при якій одна частина повітря, необхідного для провітрювання шахти, проходить через один вентилятор, а інша — через інший. В.п.р. збільшує витрати в мережі. Загальна кількість повітря, що подається паралельно працюючими вентиляторами, менше суми їх індивідуальних дебітів.

Послідовна робота вентиляторів, (рос. последовательная работа вентиляторов, англ. fans in series, нім. Reihenarbeit f der Grubenlüfter m — спільна робота вентиляторів, при якій вся кількість повітря, необхідного для провітрювання шахти (дільниці), проходить спочатку через один, а потім через інший вентилятор. Використовується для збільшення напору.

Спільна робота вентиляторів, (рос. совместная работа вентиляторов, англ. ventilators` joint work, нім. Zuzammenarbeit f der Grubenlüfter m) — одночасна робота декількох вентиляторів на одну вентиляційну мережу. Використовується у тих випадках, коли робота одного вентилятора при граничних частотах його обертання не забезпечує потрібних витрат та напір у мережі. Розрізняють паралельну, послідовну і комбіновану роботу вентиляторів. При В.с.р. одні вентилятори можуть розташуватися на поверхні, інші — під землею. Як правило, підземні вентилятори призначені для підсилення провітрювання окремих ділянок вентиляційної мережі і називаються допоміжними.

СТІЙКА РОБОТА ВЕНТИЛЯТОРА – робота вентилятора на одному режимі, тобто наявність однієї точки перетину характеристик вентилятора та мережі. Забезпечується при монотонно спадаючих характеристиках вентиляторів.

Характеристика вентилятора[ред.ред. код]

Крива, що виражає залежність депресії (напору), потужності та коефіцієнта корисної дії від кількості повітря, що проходить через вентилятор при незмінному числі обертів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]