Вепр (автомат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автомат Вепр
VEPR
Автомат Вепр
Тип: Штурмова гвинтівка
Походження: Україна Україна
Історія служби
Термін використання з 2010 по теперішній час
Дата прийняття на озброєння у 2003 році
Історія виробництва:
Розроблено у 2003 році
Виробник Науковий центр точного машинобудування
Характеристики
Маса 3,45 кг
Довжина 702 мм
Довжина ствола, мм: 415 мм
Тип боєприпасу 5,45×39 мм
Калібр 5,45 мм
Механізм газовідвідний, запирання зворотом затвора
Бойова скорострільність 600–650 пострілів у хвилину
Тип боєпостачання магазин на 30 патронів

Вепр — перша штурмова гвинтівка українського виробництва калібру 5,45 мм. Призначена для ураження живої сили противника на далеких відстанях.

Історія[ред.ред. код]

Автомат Вепр розроблений Науковим центром точного машинобудування на замовлення силових структур. Це одна з численних bullpup-модифікацій популярного радянського автомату АК-74. Подібними розробками займалися Китай (Norinco Type 86S), ПАР (Vector CR-21), Польща (Kbk wz. 2005 Jantar), Росія (ОЦ-14 «Гроза»), Фінляндія (Valmet M82) та ін[1].

Вепр вперше був представлений у 2003 році та позиціонував себе як заміна автомату Калашникова, який стоїть на озброєнні силових структур України, перш за все для прикордонних та миротворчих військ[2]. Його розробка тривала два роки і обійшлася вона майже в 100 тис. доларів в той час, як сам автомат, станом на 2003 р., оцінювався у 100 доларів. Ще один рік знадобився для його випробування. На випробуваннях, проведені українськими спецпідрозділами, автомат Вепр показав високу надійність роботи автоматики, хороший баланс зброї та купчастість бою, мінімальний час перенесення вогню по фронту і в глибину. Міністерство оборони України до 2010 р. планувало закупити декілька десятків тисяч автоматів[3]. Проте за підрахунками експертів, щоб запустити дану модель у серійне виробництво, станом на той же 2003 р., необхідно було близько 500 тис. доларів, а оскільки творці Вепра претендували на світовий ринок озброєння, оцінюючи його лише у сотню доларів або півтора сотні[4] для міжнародного ринку, то у цьому немає сенсу[5]. Крім того не було визначено підприємства, де мався б випускатися Вепр. Хоча єдиним місцем в Україні, де виробляється бойова зброя, вважається КП «НВО «Форт» МВС України» в м. Вінниця, але крім нього, цим ще може займатися ДП "Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» в м. Кам'янець-Подільський. До того ж слід ще додати, що ця розробка викликала здивування в російському «ІжМаші», де виготовляються автомати Калашникова. На їх думку, перш ніж налагоджувати серійне виробництво автомата Вепр, слід отримати дозвіл від російської сторони, тому що Вепр є модернізована версія АК, а цей автомат, у свою чергу, є інтелектуальна власність заводу. (Насправді, немає патенту на АК-74, оскільки креслення Stg-44, німецької штурмової гвинтівки часів ІІ-ї світової, було викрадено радянською розвідкою і незаконно передано інженеру Калашникову. Розібравши німецьку штурмову гвинтівку, Калашников не зміг зрозуміти принцип роботи деяких вузлів, тому замінив їх примітивнішими вузлами «власного виробництва». Це є модифікацією готового продукту, а не новим винаходом — тож автомат неможливо було запатентувати, і при цьому мати визнання цього патенту на світовому ринку). «ІжМаш» має на нього так званий Євразійський патент, котрий діє в Росії, Білорусі та в інших країнах. А ще національні патенти Туреччини, Словенії, Грузії, а також й України № 45494 від 24 липня 1997 року[6]. Але директор наукового центру Олександр Селюков заперечував звинувачення в порушенні міжнародних угод у зв'язку з здійсненною на замовлення Міністерства оборони України модернізацією легкої стрілецької зброї. Він зазначав, що Україна не виробляла автомати АК-74 і не планувала їх виробництво, тому необхідності у ліцензії на виробництво цих автоматів не було, а автомат Вепр має зовсім інший дизайн, менше деталей і спеціально розроблений для стрільби як лівою, так й правою рукою[7].

У середині 2004 року НЦТМ продемонстрував модифікацію автомата Вепр, оснащеного підствольним гранатометом калібру 40 мм[8]. Цього ж року Міноборони збиралося придбати першу партію автоматів обсягом у 16 тис. од.[4], однак через брак коштів ці плани не здійснилися[9].

Опис[ред.ред. код]

Автомат створений за зразком всесвітньо відомого радянського автомату Калашникова, однак український аналог на 200 г легший, на чверть коротший, а точність стрільби вдвічі перевищує АК[3][4].

Автомат Вепр складається з наступних основних частин та механізмів:[ред.ред. код]

Запобіжник виконаний окремим механізмом у вигляді «поперечного повзунка», на кшталт того, що застосовується в російському карабіні Вепрь-308 Супер, і розташований над спусковим гачком. Це дало можливість значно скоротити час на його вимкнення.

Рукоятка заряджання та запобіжник можуть бути легко переставлені стрільцем на будь-який зручний для нього бік. При цьому рукоятка заряджання, виконана окремим вузлом, нерухома при стрільбі, що підвищує безпеку при поводженні зі зброєю і дозволяє стріляти як з правого, так й з лівого плеча. Зміна конструкції рукоятки заряджання, виконаної окремим вузлом, дозволило також позбутися від довгого вирізу під нею в кришці ствольної коробки, що значно підвищило захищеність автомату від попадання бруду всередину, сприяючи підвищенню його надійності в цілому.

Слід ще зауважити, що видалення рукоятки заряджання із затворної рами позитивно сказалося на її балансуванні і також сприяло деякому підвищенню купчастості стрільби.

Ще однією особливістю автомату Вепр є те, що елементи утримання зброї — вузол цівки та пістолетної рукоятки кріпиться до ствольної коробки без опори на ствол. Це виключає його неконтрольоване прогинання та підвищує точність стрільби.

Ствол консольно закріплений у вкладиші ствольної коробки і не несе ніякого навантаження. Вузол цівки та пістолетної рукоятки від'єднується від автомату одним рухом — посередництвом віджимання вперед-вниз важіля стопору, розташованого на тильній частині пістолетної рукоятки.

Позитивною особливістю автомату Вепр є й те, що цівка практично на всю довжину закриває ствол, запобігаючи його від нерівномірного охолодження при боковому вітрі, що приводить до його коробленню, а також захищає руки стрільця від опіків. Пластикова накладка на кришці ствольної коробки виключає контакт щоки стрільця з металом та покращує зручність прицілювання.

Конструкція прикладу є особливістю компоновки. Приклад, як самостійний елемент конструкції, відсутній. Його роль виконує затильник, жорстко закріплений на тильній частині ствольної коробки. Позитивною особливістю даної конструкції є підвищення жорсткості частини автомату, що прикладається до плеча стрільця, і те, що в bullpup затильник прикладу не може бути вже ствольною коробкою (останнє позитивно впливає на характер відбою зброї). Крім того, верхня частина затильника прикладу захищає кнопку направляючого стержня зворотного механізму, виключаючи її випадкове натиснення та відокремлення кришки ствольної коробки.

Автомат оснащується полум'ягасником-дуловим гальмо-компенсатором та багнет-ножем. У комплект автомату входять: приладдя, ремінь та підсумок (пенал з приладдям розбірний дволанковий шомпол носяться окремо в підсумку).

У порівнянні з АК-74 автомат Вепр набув ряд переваг.

  • Ручка керування вогнем знаходиться перед магазином — вона розташована в центрі тяжіння, за пістолетним принципом. Основним достоїнством такого рішення є те, що боєць тримає автомат однією рукою.
  • При стрільбі довгими чергами Вепр, на відмінно від звичайного автомата Калашникова, не задирає вверх-вправо, а вібрує паралельно лінії прицілювання, практично не змінюючи положення стволу. За рахунок ширшого затильника прикладу відбій став більш м'яким.
  • Вепр налаштовується не тільки під «правшу», але й під «шульгу».

Крім того, конструкторам вдалося удвічі збільшити показники точності стрільби (у порівнянні з АК).

Прицільні пристосування[ред.ред. код]

Приціл автомату діоптричного типу. Його стійка — складна, що запобігає приціл від механічного пошкодження. Стійка оснащена гвинтом регулювання, що дозволяє змінювати положення діоптра по горизонталі в межах 2,5 мм вправо-вліво. Приведення зброї до нормального бою по вертикалі здійснюється вгвинчуванням-вигвинчуванням штатної мушки від автомата Калашникова. На додаток до діоптричного є можливість встановлення будь-яких оптичних прицілів (у тому числі коліматорних, ЛЦУ та ін.) на спеціальну бокову прицільну планку. В автоматі також втілена можливість кріплення «тактичного» ременя за задню стійку мушки, аналогічно M16.

Додаткове оснащення[ред.ред. код]

Автомат спочатку розроблювався з урахуванням приєднання до нього підствольного гранатомету. Оскільки штатний армійський підствольний гранатомет ГП-25 не може бути приєднаним до автомату Вепр з огляду на особливості його конструкції, був розроблений його модернізований варіант, який може бути встановлений замість штатної цівки буквально за декілька секунд. При цьому ізюминкою конструкції є те, що запобіжник автомату в цьому випадку буде запобіжником й для гранатомету, спрощуючи поводження зі зброєю. Є також блокування від випадкового одночасного натиснення спускових гачків автомату та гранатомету.

Порядок розбирання автомату[ред.ред. код]

Загальний порядок розбирання Вепра проводиться майже так, як й в автоматі Калашникова, окрім виймання пеналу з приклада та відокремлення шомпола.

Розбирання автомата може бути повним і неповним. Повне розбирання автомата здійснюється для чищення його при значному забрудненні, після перебування його під дощем, у піску чи снігу, при переході на інше мастило і для ремонту. У всіх інших випадках виконується неповне розбирання. Розбирається і складається автомат на столі або на чистій підстилці. Частини і механізми складають у порядку розбирання. Поводитися з ними слід обережно, не класти одну частину на іншу, не прикладати зайвих зусиль, не робити різких ударів. Неповне розбирання автомата виконується так:

  1. Відокремити магазин.
  2. Відокремити дуловий гальмо-компенсатор.
  3. Відокремити кришку ствольної коробки.
  4. Відокремити зворотний механізм.
  5. Відокремити затворну раму із затвором.
  6. Відокремити затвор від затворної рами.
  7. Відокремити газову трубку зі сталевою накладкою.

Послідовність неповного розбирання автомата повторіть за скороченою схемою. Збирання автомата здійснюється в зворотній послідовності. Під час збирання необхідно звіряти номери частин і механізмів автомата.

Порівняльні ТТХ із закордонними аналогами[ред.ред. код]

ТТХ у порівнянні з автоматом Калашникова[ред.ред. код]

Автомати Україна Вепр СРСР АК-74
Тип автоматики газовідвід, зворотний затвор газовідвід, зворотний затвор
Калібр, мм 5,45 5,45
Тип боєприпасу 5,45×39 5,45×39
Кількість нарізів, шт 4 4
Маса з неспорядженим магазином, кг 3,1[3][4] 3,3
Маса зі спорядженим магазином, кг 3,4 3,6
Довжина зброї, мм 702 943
Довжина стволу, мм 415 415
Боєпостачання, од 30 30
Початкова швидкість кулі, м/с 900 900
Ефективна дальність стрільби, м 1000 1000
Бойова скорострільність, постр/хв 600-650 650

ТТХ у порівнянні із закордонними bullpup-аналогами[ред.ред. код]

Автомати Україна Вепр КНР Type 86S Південно-Африканська Республіка CR-21 Польща Jantar Росія ОЦ-14 «Гроза» Фінляндія M82
Тип автоматики газовідвід, зворотний затвор газовідвід, зворотний затвор газовідвід, зворотний затвор газовідвід, зворотний затвор газовідвід, зворотний затвор газовідвід, зворотний затвор
Калібр, мм 5,45 7,62 5,56 5,56 9 5,56
Тип боєприпасу 5,45×39 7,62×39 5,56×45 5,56×45 9×39 5,56×45
Кількість нарізів, шт 4 4 4 4 4 4
Маса з неспорядженим магазином, кг 3,1[3][4] 3,59 н/д 3,8 3,2 3,3
Маса зі спорядженим магазином, кг 3,4 н/д 3,8 н/д н/д н/д
Довжина зброї, мм 702 667 760 743 700 710
Довжина стволу, мм 415 438 460 457 415 420
Боєпостачання, од 30 або 50[1] 20 або 30 20 або 35 30 20 30
Початкова швидкість кулі, м/с 900 н/д н/д 920 н/д н/д
Ефективна дальність стрільби, м 1000 н/д 500 н/д 700 н/д
Бойова скорострільність, постр/хв 600-650 н/д 600-750 н/д 750 650

У відеоіграх[ред.ред. код]

  • У відеогрі Call of Duty: Ghost Вепр можна використовувати як у багатокористувацькій грі так і у кампанії.
  • У моді комп'ютерної гри Point of Existence 2 серед багатьох інших моделей вогнепальної зброї є автомат Вепр[10].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Автомат Вепр. Энциклопедия оружия.(рос.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Техніка і промисловість. Вепр, штурмова гвинтівка». Електронна бібліотека України. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 12/1/2012. 
  2. «Вепр» — українська зброя». Інформаційний портал Голосіївського району м. Києва. 28/8/2003. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 17/8/2012. 
  3. а б в г Виктор Побединский (28/08/2003). «Александр Селюков демонстрирует первый украинский автомат «Вепр». УНИАН. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 12/1/2012. (рос.)
  4. а б в г д Валентин Бадрак (10/11/2004). «Дилема украинского ОПК». Военно-промышленный курьер. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 12/1/2012. (рос.)
  5. «Вепр»: виклик «Калашникову». Журнал «Військо України». 2003. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 12/1/2012. 
  6. «Украина выпустила «пиратскую» версию автомата Калашникова». Издание Rambler Madia Group «Lenta.ru». 4/9/2003. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 15/2/2012. (рос.)
  7. «Разработчик украинского автомата «Вепрь» не видит оснований для обвинений в недобросовестной конкуренции по отношению к АК-74». Интерфакс. 3/9/2003. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 15/2/2012. (рос.)
  8. Максим Р. Попенкер. «Автомат Вепр (Вепрь) (Украина)». Современное Стрелковое Оружие и Боеприпасы. Энциклопедия стрелкового оружия ХХ и XXI веков. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 12/1/2012. (рос.)
  9. Андрій Баєвський (28/08/2009). «Вепр» у «Кольчузі». Журнал «Тиждень», №35(96). Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 12/1/2012. 
  10. «Ukrainian made VEPR assault rifle». Desura. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 17/8/2012. (англ.)