Вербицький Георгій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вербицький Георгій Миколайович
Народження 27 жовтня 1920(1920-10-27)
Ширяєве, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР
Смерть 12 серпня 2011(2011-08-12) (90 років)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури (1939)
Діяльність художник
Вчитель Вербицький Олександр Матвійович
Член Спілка радянських художників України
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня
Заслужений художник УРСР

Георгій Миколайович Верби́цький (нар. 27 жовтня 1920, Ширяєве — пом. 12 серпня 2011, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник УРСР з 1989 року. Батько художника Сергія Вербицького.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 жовтня 1920 у містечку Ширяєвому (нині селище міського типу Березівського району Одеської області, Україна) в сім'ї художника. Після закінчення середньої школи упродовж 19371939 років навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, зокрема у Олександра Вербицького.

Під час німецько-радянської війни воював у лавах Червоної армії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1].

У 19441947 роках працював художником у Київському державному військово-будівельному управлінні.

Жив у Києві, в будинку на вулиці Дмитрівській, № 52, квартира 5. Помер у Києві 12 серпня 2011 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі акварельного живопису. Серед робіт:

акварелі
  • «Портрет доньки» (1957);
  • «Кам'янець-Подільський» (1960);
  • «Село Шевченківське» (1960);
  • «Музей Шевченка» (1960);
  • «Форт Тараса Шевченка» (1962);
  • «Будинок, де жив Тарас Шевченко» (1962);
  • «Академія мистецтв, де вчився і жив Тарас Шевченко» (1962);
  • «Київський університет» (1962);
  • «Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1962);
  • «Замок князів Острозьких» (1963);
  • «Козацькі могили» (1963);
  • «Бухара. Вечірні мотиви» (1968);
  • «Вуличка старої Хіви» (1968);
  • «Карелія» (1969);
  • «Соловецькі острови» (1969);
  • «Владивосток» (1971);
  • «На Курильських островах» (1971);
  • «Мій Київ» (1971);
  • «Київ осінній» (1975);
  • «Схили Дніпра» (1975);
  • «Золоті ворота» (1975);
  • «Києво-Печерська лавра» (1975);
  • «Терикони» (1977);
  • триптих «Українські мотиви» (1980);
  • «Маки» (1980);
  • «Натюрморт з яблуком» (1980);
  • «У майстерні художника» (1981);
  • «Салют Перемоги 1941 року» (1985);
  • «Дніпровські схили» (1986);
  • «Київ. Лавра» (1986);
  • «Весілля» (1990);
  • «Блакитний папуга» (1999);
  • «Папуга» (1999);
серії
мініатюри на слоновій кістці
  • «Портрет доньки» (1960);
  • «Портрет Василя Чапаєва» (1960);
  • «Портрет Тараса Шевченка» (1960);

На замовлення Національного музею Тараса Шевченка виконав багато копій з творів Тараса Шевченка.

Брав участь у обласних виставках з 1948 року, республіканських з 1957 року, всесоюзних з 1965 року, зарубіжних з 1971 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1964 і 1988 роках та у місті Бад-Тьольці у Німеччині у 1995 році.

Твори художника зберігаються у Вінницбкому, Івано-Франківському краєзнавчих музеях, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Миколаївському, Одеському, Харківському, Запорізькому художніх музеях, Музеї історії Києва, в меморіальному музеї в Форті-Шевченко в Казахстані.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]