Вербний тиждень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вербний тиждень
Вербний тиждень
Вербний тиждень
«Весна іде». Дореволюційна листівка
Інші назви Квітконосне тиждень (католицький)
Ким святкується Східні слов'яни
Тип народно-православний
Традиції освячення верби, биття вербними гілочками, заклички весни
CMNS: Вербний тиждень у Вікісховищі

Вербний тиждень (квітний тиждень, вербиця, вербич) — народно-християнське слов'янське календарне свято, передостанній тиждень перед Великоднем (шостий тиждень Великого посту).

Його завершує Вербна (Квітна) неділя. Вербною тому називали, що цього дня святили вербу. Верба в Україні — вельми шановане дерево, про неї складено багато пісень і легенд, а ще кажуть: «Без верби й калини нема України». Освячену вербу приносять в дім і ставлять біля ікони, вона має простояти весь рік, охороняючи родину від нещасть та хвороб.[1][2]

У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Не сіяли колись і буряків, бо «будуть гіркі».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар. otokar.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  2. Вербна неділя 2018: дата свята, що можна і не можна робити в цей день - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.